4.1. Суддя - носій судової влади. Гарантії незалежності суддів

Професійні судді та запучені у визначених законом випад­ках для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні, які здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади.

Судці є посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції.

Судді у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежними, підкоряються тільки законові і нікому не підзві­тні. Держава охороняє незалежність суддів і забезпечує це осо­бливим порядком їхнього обрання (призначення), зупинення їх повноважень і звільнення з посади; характерною процедурою з присвоєння військових звань суддям військових судів; перед­баченою виключно законом процедурою здійснення правосуд­дя; таємницею прийняття судового рішення й забороною її розголошення; забороною під загрозою відповідальності втру­чатися в здійснення правосуддя; встановленням відповідально­сті за неповагу до суду чи судді; правом на відставку; недотор­канністю суддів; створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів, матері­альним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їхньо­го статусу; особливим порядком фінансування судів; системою органів судового самоврядування (ст. 11 Закону України «Про статус суддів»).

У своїй професійній діяльності судді зобов'язані:

• при здійсненні правосуддя дотримуватись Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановле­них законом строків;

• додержуватись вимог службової дисципліни та розпоря­дку роботи суду, а також суддя не може належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній дія­льності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати інаїу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

• не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таєм­ницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду спра­ви в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання;

• не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності.

Згідно Конституції Україні судочинство здійснюється професійними суддями, а у визначених законом випадках, на­родними засідателями та присяжними. Таким чином, розгляне­мо вимоги до кандидатів на посаду судді та народних засідате­лів й присяжних. Дані вимоги можна розділити на загальні та спеціальні. До загальних вимог відносять: наявність громадян­ства України, вищої юридичної освіти, проживання в Україні не менш як 10 років та володіння державною мовою. До спеці­альних - вік і стаж роботи в галузі права.

Для суддів місцевих судів визначений вік не менше 25 років, а стаж роботи в галузі права не менш як 3 роки; для суддів апеляційного суду - вік не менше 30 років, а стаж роботи у галузі права не менш як 5 років, в тому числі не менш як три роки на посаді судді; для суддів вищого спеціалізованого суду ­

вік не менше ЗО років, а стаж роботи у галузі права не менш як 7 років, в тому числі не менш як 5 років на посаді судді; для су­ддів Верховного Суду України - вік не менше 35 років, а стаж роботи у галузі права не менш як 10 років, в тому числі не менш як 5 років на посаді судді.

Кандидат на посаду судці військового суду, крім того повинен перебувати на військовій службі, входити в штатну чи­сельність ЗСУ і мати військове звання офіцерського складу.

Присяжними та народними засідателями визнаються гро­мадяни України, які у випадках, визначених процесуальним за­коном, вирішують у складі суду справи разом з професійними судцями, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосе­редню участь народу у здійсненні правосуддя.

Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг 25-річного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Список народ­них засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду.

Присяжним може бути громадянин, який досяг 30-річного віку. Список присяжних за поданням голови апеляційного суду формується на підставі списків' виборців комісією, склад якої затверджується відповідно Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, головою обласної ради, Київським та Севас­топольським міськими головами. До складу комісії повинні вхо­дити уповноважені представники суду, органів юстиції та відпо­відної ради. До списків присяжних включаються громадяни, які постійно проживають на території відповідної області тощо. Список присяжних затверджується рішенням відповідної ради.

Списки народних засідателів і присяжних затверджуються на строк 4 роки і переглядаються кожних 2 роки. Списки народ­них засідателів і присяжних публікуються в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

Не підлягають включенню до списків народних засідате­лів і поисяжних громадяни:

C/T

1) визнані судом обмежено дієздатними або недіє- здатними;

2. які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя (присяжного);

3. щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість;

4. депутати усіх рівнів, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, державні службовці апарату судів, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, ад­вокати, нотаріуси.

Одна й та сама особа не може бути одночасно включена до списку народних засідателів і списку присяжних.

Щодо порядку призначення й обрання суддів, то перше призначення на посаду професійного судді суду загальної юрис­дикції строком на 5 років здійснює Президент України на під­ставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів і за поданням Вищої ради юстиції, Інші судді судів загальної юрис­дикції обираються Верховною Радою України на підставі реко­мендацій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за по­данням Голови Верховного Суду (голови вищого спеціалізова­ного суду).

Не можуть бути рекомендовані на посаду професійного судді громадяни, визнані судом обмежено дієздатними чи недіє­здатними; ті, що мають хронічні психічні або інші захворюван­ня, які перешкоджають виконанню обов'язків судді; у відно­шенні яких провадиться дізнання, досудове слідство, судовий розгляд кримінальної справи або які мають незняту або непога­шену судимість.

Закон чітко визначив підстави припинення повноважень судді, а звільнення судді з посади можливе лише тим органом, який його призначив, отже це:

1. закінчення строку, на який його обрано;

досягнення суддею 65- річного віку;

2. неможливість виконувати свої повноваження за ста­ном здоров'я;

3. порушення суддею вимог щодо несумісності;

4. порушення суддею присяги;

5. набрання законної сили обвинувальним вироком щодо

нього;

7. припинення його громадянства;

8. визнання його безвісно відсутнім або оголошення йо­го померлим;

9. подання суддею заяви про відставку або звільнення його за власним бажанням;

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.