Особливості стандартизації сої

Соя займає особливе місце серед бобових культур завдяки особливостям хімічного складу: містить велику кількість повноцінного білку (до 40% і більше) і жиру (до 20% і вище).

З сої отримують два основних продукти: соєве борошно і соєву олію. Її використовують для годування тварин і птиці у вигляді борошна, жмиху, шроту, зеленої маси, сіна, трав‘яного борошна.

Вимоги до якості насіння сої, яка заготовляється і постачається для переробки регламентовані ГОСТом 17109. Базисні і обмежувальні норми для заготівлі насіння наведено в таблицях 16 і 17. В партіях насіння сої при заготівлі і постачанні не допускається вміст насіння рицини, в числі олійного домішку обмежуються морозобійне насіння – не більш 10%.

3. Загальна характеристика олійних культур

До олійних культур відносять рослини, плоди чи насіння яких багаті жиром (олією). За характером використання ці культури можуть бути розділені на такі групи:

- культури, які вирощують в основному для отримання плодів і насіння, багатих жиром: соняшник, гірчиця, ріпак, свиріпа, рицина, кунжут, лялеманція, перила. До цієї ж групи культур часто відносять сою і арахіс;

- культури, які вирощують для отримання волокна, але із плодів і насіння яких отримують жир: льон-довгунець, конопля, бавовник, кенаф;

- культури, які вирощують для отримання плодів, багатих ефірними оліями, з яких отримують і звичайні рослинні олії: коріандр, аніс, кмин, фенхель.

Рослинні олії використовують в харчовій, кондитерській, консервній промисловості. Відходи від виробництва рослинних олій (нежирова частина, багата білками) є сировиною для виготовлення халви та ін. кондитерських виробів, отримання амінокислот (наприклад, глютамінової кислоти).

Рослинні олії також використовують при виробництві миючих засобів, в якості змащувальних засобів, для виробництва лаків, фарб, оліф, лінолеуму, непромокаючих тканин, в текстильній промисловості, в металообробному виробництві. Рослинні олії і їх похідні застосовують в фармацевтичній промисловості.

Побічні продукти масложирового виробництва – жмих і шрот – багаті білками, мінеральними речовинами, містять вуглеводи, вітаміни, деяку кількість жиру і є цінним концентрованим кормом для тварин і одним з цінних інгредієнтів при виготовленні комбікормів.

Вміст жиру і його якість є основним показником, який характеризує цінність олійної культури. Вміст жиру в насінні олійних культур коливається в великих межах в залежності від сорту, району і умов вирощування, ступеня стиглості насіння. Для характеристики властивостей і якості жиру найбільш часто використовують число омилення, йодне число і кислотне число.

Число омилення характеризує здатність олії до омилення і визначається кількістю міліграмів гідроксиду калію, необхідного для нейтралізації як вільних, так і зв‘язаних з гліцерином жирних кислот, які містяться в 1 г олії. Для більшості рослинних жирів число омилення складає 170-200. За цим показником визначають чистоту і природу жиру.

Йодне число характеризує здатність олії висихати, виражається кількістю грамів йоду, який сполучається з 100 г досліджуваної олії. Чим більше йодне число, тим вище здатність олії до висихання. За ступінню висихання рослинні олії поділяють на три групи: висихаючі (йодне число більш 130), - льняне, перилове, рижійне та ін, застосовують в основному для технічних цілей; напіввисихаючі (йодне число від 80 до 130) – соняшникове, ріпакове, гірчичне, сафлорове та ін., використовують частіше для харчування; невисихаючі (йодне число 80-90) – касторове, рицинове, застосовується для медичних і технічних цілей.

Кислотне число – це основний показник якості олії. Він характеризує вміст в олії вільних жирних кислот. Визначається кількістю міліграмів гідроксиду калію, необхідного для нейтралізації вільних жирних кислот, які містяться в 1 г олії. Чим кислотне число нижче, тим вище якість олії. Дані про вміст олії і її якість в насінні олійних культур наведено в табл. 18.

Таблиця 18.Вміст і якість олії в насінні олійних культур

Культура	Вміст олії, % на суху речовину	Число омилення, мг КОН на 1 г жиру	Йодне число, г йоду на 100 г жиру	Кислотне число, мг КОН на 1 г жиру	Здатність жиру до висихання
Рицина	47,2-58,2	182-187	81-86	0,98-6,80	невисихаючий
Арахіс	41,2-55,2	182-207	90-103	0,03-2,24	невисихаючий
Гірчиця	35,2-47,0	182-183	92-119	0,00-3,04	слабовисихаючий
Ріпак	45,0-49,6	167-185	94-112	0,13-11,0	слабовисихаючий
Соняшник	29,0-57,0	183-196	119-144	0,10-2,40	напіввисихаючий
Кунжут	48,0-63,0	187-197	103-112	0,20-2,30	напіввисихаючий
Сафлор	25,0-37,0	194-203	115-155	0,8-5,8	напіввисихаючий
Льон олійний	30,0-47,8	186-195	165-192	0,55-3,50	висихаючий
Рижій	25,6-46,0	181-188	132-153	0,25-13,20	висихаючий