Зразки виконання завдань

1. Гірко – означальний, якісно-означальний. Гіркіше, більш гірко, найгіркіше, найбільш

гірко.

2. Гірко ← гіркий (прикметник), суфіксальний спосіб.

Весною ← весною (іменник), морфолого-синтаксичний спосіб.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Дайте визначення прислівника.

2. Розкажіть про морфологічні й синтаксичні ознаки прислівника.

3. Якими ознаками прислівник подібний до інших частин мови і якими відрізняється від них.

4. Назвіть розряди прислівників за значенням.

5. Яке значення мають означальні прислівники? Які семантичні групи серед них

виділяються?

6. Згадайте правила творення форм ступенів порівняння прислівників.

7. Яке значення обставинних прислівників? На які групи вони поділяються?

8. Назвіть розряди прислівників за походженням (за співвіднесеністю з частинами

мови).

9. Якими способами можуть утворюватися прислівники?

10. Доведіть, що слова категорії стану є окремою частиною мови.

11. Як класифікуються слова категорії стану?

12. Назвіть критерії розрізнення омонімічних форм слів категорії стану, прислівників і

прикметників.

МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРИСЛІВНИКА

1. Частина мови.

2. Морфологічні ознаки:

1) розряд за значенням: означальний (якісно-означальний, кількісно-означальний,

способу або образу дії) чи обставинний (місця, часу, причини, мети)

2) ступінь порівняння (для прислівників, утворених від якісних прикметників).

3. Синтаксична функція.

ЗРАЗОК АНАЛІЗУ

Пильніше, пильніше вдивляйтесь в минуле – в початок життя (Л. Первомайський).

ПИЛЬНІШЕ – присл., пильно, означ., якісно-озн., вищ.ст., обставина.

Вгору летять крилаті слова(В. Юхимович).

ВГОРУ – присл., обстав., місця, обставина.

МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ КАТЕГОРІЇ СТАНУ

1. Частина мови.

2. Морфологічні ознаки:

1) розряд за значенням;

2) ступінь порівняння (у слів на -о)

3) значення способу та часу

4) функціональний омонім у системі частин мови.

3. Синтаксична функція.

ЗРАЗОК АНАЛІЗУ

Сумно і смутно людині, коли висихає уява...(О. Довженко).

СУМНО – кат.стану, стан людини, дійсн. спосіб, теп. час, омон. з прикметн., гол.

член безособ. речення.

Змістовий модуль № 6

Практичне заняття № 17

Тема: СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ДИКТАНТ

План

1. Прийменник як частина мови.

2. Класифікація прийменників.

3. Вживання прийменників з відмінковими формами іменників та субстантивованих слів.

4. Сполучник як частина мови. Відмінності сполучників від сполучних слів.

5. Класифікація сполучників.

6. Частка як частина мови, класифікація часток.

ЛІТЕРАТУРА

а) основна:

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К., 2001. – С. 298-309.

2. Плющ м.Я. Граматика української мови. Морфеміка. Словотвір. Морфологія. – к., 2010.

– С. 293-315.

3. Шкуратяна н. Г. Шевчук с. В. Сучасна українська літературна мова. – к., 2007. –

С. 568-578.

4. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П. Грищенка. – К., 1993. – С. 407-427.

5. Сучасна українська мова / За ред. О.Д. Пономарева. – К., 2001. – С. 200-217.

6. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук В.Т. Сучасна українська мова. – К.,1987. – С. 237-247.

7. Волох О.Т., Чемерисов М.Т. Сучасна українська літературна мова. – К., 1976. –

С. 228-238.

8. Горпинич В.О. Морфологія української мови. – К., 2004. – С.251-300.

б) додаткова:

1. Венжинович Н.Ф. Сучасна українська літературна мова. – К., 2008. – С. 210-218.

2. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис . – К., 2010. – С. 143-156.

3. Івченко М.П. Сучасна українська літературна мова. – К., 1965. – С. 350-372.

4. Сучасна українська мова: В 5 кн. – Кн. 2. Морфологія / Ред. І.К. Білодід. – К., 1969. –

С. 474-525.

5. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. В 2-х ч. –

Ч.1. – К., 1972. – С. 370-396.

6. Ющук І.П. Українська мова. – К., 2006. – С. 419-437.

7. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови.

Морфологія. – К., 1993. – С.276-318.

8. Вихованець І.Р., Городенська К.Г. Теоретична морфологія української мови. – К., 2004.

– С. 328-374.