2. Плющ м.Я. Граматика української мови. Морфеміка. Словотвір. Морфологія. – к., 2010.

– С. 279-285.

3. Сучасна українська мова /За ред. О.Д. Пономарева. – К., 2001. – С. 188-194.

4. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук В.Т. Сучасна українська мова. – К.,1987. – С. 223-227.

5. Волох О.Т., Чемерисов М.Т. Сучасна українська літературна мова. – К., 1976. –

С. 209-218.

6. Сучасна українська літературна мова /За ред. А.П. Грищенка. – К., 2002. – С. 391-399.

7. Шкуратяна н. Г. Шевчук с. В. Сучасна українська літературна мова. – к., 2007. –

С. 521-525.

8. Горпинич В.О. Морфологія української мови. – К., 2004. – С. 213-225.

б) додаткова:

1. Венжинович Н.Ф. Сучасна українська літературна мова. – К., 2008. – С. 202-204

2. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис . – К., 2010. – С. 136-140.

3. Івченко М.П.Сучасна українська літературна мова. – К., 1965. – С. 331-336.

4. Ющук І.П. Українська мова. – К., 2006. – С. 396-405.

5. Сучасна українська мова: В 5 кн. – Кн. 2. Морфологія / Ред. І.К.Білодід. – К., 1969. –

С. 408-422.

6. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. В 2-х ч. –

Ч.1. – К., 1972. – С. 364-370.

7. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови.

Морфологія. – К., 1993. – С. 157-243.

8. Шевченко л.Ю., Різун в.В., Лисенко ю.В. Сучасна українська мова: Довідник. – к.,

1993. – С. 88-90.

9. Українська мова: Енциклопедія. – к., 2000. – с. 141-144.

10. Гнатюк Г.М. Дієприкметник у сучасній українській літературній мові. – К., 1989.

11. Коць Л.М. Дієприслівник у сучасній українській літературній мові. – К., 1964.

ЗАВДАННЯ

1. Укласти короткий конспект відповіді на 1 і 4 запитання плану (див. методичні

рекомендації).

2. Утворити всі можливі форми дієприкметників від поданих дієслів.

Перемагати, доглядати, закопати, завершувати, будувати, прочитати.

3. Від цих же дієслів утворити дієприслівники.

4. Із поданими словами скласти речення, які б ілюстрували процес субстантивації та

ад’єктивації дієприкметників.

Тушкований, поранений, командирований, вишитий.

5. Переписати схеми і зразки морфологічного аналізу дієприкметників і дієприслівників.

Див. зразки виконання завдань.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Дієприкметник - це неособова дієслівна форма, яка поєднує в собі ознаки дієслова та прикметника. Укладаючи конспект відповіді на перше запитання, необхідно: 1) дати визначення дієприкметника; 2) виділити у нього ознаки дієслова і прикметника;

3) зазначити, які різновиди дієприкметників існують і навести по 2-3 приклади кожного виду.

Дієприслівник – це незмінна дієслівна форма, яка об’єднує в собі ознаки дієслова та прислівника. Відповідь на четверте питання повинна містити: 1) визначення дієприслівника; 2) ознаки дієслова і прислівника у нього; 3) види дієприслівників з прикладами (2-3).

Слід звернути особливу увагу на творення дієприкметників і дієприслівників. Рідковживані активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи перехідних і неперехідних дієслів недоконаного виду додаванням суфіксів -УЧ- (-ЮЧ-) або

-АЧ- (-ЯЧ-). Активні дієприкметники минулого часу – від основи інфінітива префіксальних неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -Л-. Пасивні дієприкметники мають форму тільки минулого часу, яка твориться від основи інфінітива за допомогою суфіксів -Н-, -ЕН-(-ЄН-), -Т-.

Дієприслівники теперішнього часу творяться від основи дієслів теперішнього часу недоконаного виду за допомогою суфіксів -УЧИ-(-ЮЧИ-), -АЧИ-(-ЯЧИ-). Дієприслівники минулого часу – від основи інфінітива за допомогою суфіксів -ШИ-, -ВШИ-.

Не забувайте, що дієприкметникові й дієприслівникові форми зберігають значення того виду, який має дієслово в початковій формі. Ураховуйте це, виконуючи практичні завдання.

Форми активних дієприкметників можуть переходити у розряд прикметників. Вони втрачають ознаки дієслова: позначають статичну ознаку, не керують формами непрямих відмінків іменника, не можуть означатися словами з обставинним значенням. Дієприкметникові форми можуть переходити також в іменники і набувати граматичних ознак цієї частини мови: постійний рід, у реченні виступають підметом або додатком.

Окремі дієприслівники можуть втрачати здатність підпорядковувати собі залежні слова і адвербіалізуються (переходять у розряд прислівників): Посміхаючись власним думкам, він говорив дивні речі (дієприслівник) – Він говорив посміхаючись (прислівник).

Студенти повинні знати: визначення дієприкметника й дієприслівника; морфологічні ознаки та синтаксичні функції цих дієслівних форм; їх класифікацію та закономірності творення дієприкметників і дієприслівників різних розрядів.

Студенти повинні вміти: виділяти в тексті дієприкметники й дієприслівники; робити їх морфологічний аналіз; утворювати форми дієприкметника й дієприслівника; виправляти помилки у вживанні дієприкметників і дієприслівників, дієприкметникових і дієприслівникових зворотів; розрізняти омонімічні форми дієприкметників, прикметників та іменників, дієприслівників і прислівників.

Зразки виконання завдань

2.

дієслово	ГК	Активний дієприкметник теперішнього часу	Активний дієприкметник минулого часу	Пасивний дієприкметник минулого часу
деталізувати опрацювати опрацьовувати збідніти	недок., перех. док., перех. недок., перех. док., непер.	деталізуючий ------------ опрацьовуючий -------------	-------- --------- ---------- збіднілий	деталізований опрацьований опрацьовуваний -------------

3.

дієслово	ГК	Дієприслівник теперішнього часу	Дієприслівник минулого часу
дописати дописувати	док., перех. недок., пер.	--------- дописуючи	дописавши ----------

4. Закоханий у вроду слів, Усіх Венер єдину піну, Ти чародійно зрозумів І мідних римлян, і Тичину (М. Рильський) – дієприкметник. «Закоханий Шекспір» ‒ романтична комедія 1998 року, що отримала сім премій «Оскар» ‒ прикметник. В садку біліли дві постаті. Чутно тиху розмови закоханих (Андрій Головко) – іменник.

.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Дайте визначення дієприкметника.

2. Назвіть, які ознаки дієслова він має.

3. Які ознаки прикметника властиві дієприкметнику?

4. На які групи поділяються дієприкметники?

5. Яка різниця між активними і пасивними дієприкметниками?

6. Від чого залежить можливість утворення часових форм дієприкметників?

7. Як творяться активні дієприкметники теперішнього часу? Як – минулого?

8. У чому полягає особливість вживання активних дієприкметників у сучасній

українській мові?

9. Як творяться пасивні дієприкметники?

10. Наведіть приклади іменників і прикметників дієприкметникового походження.

11. Дайте визначення дієприслівника.

12. Які ознаки дієслова і прислівника він має?

13. Як творяться дієприслівники теперішнього часу?

14. Як творяться дієприслівники минулого часу?

15. Від чого залежить творення часових форм дієприслівників?

16. Дієприслівники в реченні називають «другорядним присудком». Які є підстави для

цього?

17. Наведіть приклади переходу дієприслівників у прислівники.

МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЄПРИКМЕТНИКА

1. Частина мови (особлива форма дієслова). Інфінітив дієслова, від якого утворено даний

дієприкметник. Поч. форма – Н.від. одн. чол.р.

2. Морфологічні ознаки:

а) постійні:

1) вид

2) зворотність

3) перехідність/неперехідність;

б) змінні:

1) стан

2) час

3) відмінок

4) рід

5) число.

3. Синтаксична функція.

ЗРАЗОК АНАЛІЗУ

На лісовій галявині стояла крита очеретом хата (О. Довженко).

КРИТА (хата) – дієприкм., утворений від дієслова крити, поч. ф. – критий, недок., незворотн., перех., пасивн. стан, мин.час, Н.відм., жін.рід, однина, означення.

МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЄПРИСЛІВНИКА

1. Частина мови (особлива форма дієслова). Дієслово, від якого утворено даний

дієприслівник.

2. Морфологічні ознаки:

1) вид

2) зворотність

3) перехідність/неперехідність

4) стан (дійсний, середньо-зворотній)

5) часове значення.

3. Синтаксична функція.

ЗРАЗОК АНАЛІЗУ

Весна пройшла степом, визеленивши луки раніше, ніж минулого року (М. Стельмах).

ВИЗЕЛЕНИВШИ – дієприслівник, утворений від дієслова визеленити, незворотн., перехідн., дійсного стану, минул.ч., обставина.

Практичне заняття № 16

Тема: ПРИСЛІВНИК. КАТЕГОРІЯ СТАНУ

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

План

1. Значення, морфологічні ознаки та синтаксичні функції прислівника.

2. Структурно-семантичні розряди прислівників.

3. Морфологічний склад прислівників.

4. Поняття про категорію стану (предикативи) як особливу частину мови.

ЛІТЕРАТУРА

а) основна:

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К., 2001. – С. 295-298.