Змістовий модуль № 4

Практичне заняття № 11

Тема: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ГРАМАТИКИ. ДИКТАНТ

План

1. Граматика як розділ мовознавства. Розділи граматики.

2. Граматичне значення, способи його вираження.

3. Граматична форма і граматична категорія, їх види.

4. Частини мови, принципи їх виділення.

5. Перехід слів з однієї частини мови в іншу.

ЛІТЕРАТУРА

а) основна:

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К., 2001. – С. 194-200.

2. Плющ м.Я. Граматика української мови. Морфеміка. Словотвір. Морфологія. – к., 2010.

– С. 77-88.

3. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук В.Т. Сучасна українська мова. – К. ,1987. –

С. 125-135.

4. Шкуратяна н. Г. Шевчук с. В. Сучасна українська літературна мова. – к., 2007. –

С. 369-375.

5. Івченко М.П.Сучасна українська літературна мова. – К., 1965. – С. 189-196.

6. Волох О.Т., Чемерисов М.Т. Сучасна українська літературна мова. – К., 1976. –

С. 108-116.

7. Венжинович Н.Ф. Сучасна українська літературна мова. – К., 2008. – С. 161-169.

8. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П. Грищенка. – К., 2002. – С. 272-285.

9. Горпинич В.О. Морфологія української мови. – К., 2004. – С. 9-32.

б) додаткова:

1. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. В 2-х ч. –

Ч.1. – К., 1972. – С. 181-204.

2. Сучасна українська мова / За ред. О.Д. Пономарева. – К., 2001. – С. 111-114.

3. Ющук І.П. Українська мова. – К., 2006. – С. 273-275, 293-299.

4. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис . – К., 2010. – С. 53-55.

5. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови.

Морфологія. – К., 1993. – С. 5-16.

6. Сучасна українська мова: В 5 кн. – Кн. 2. Морфологія / Ред. І.К.Білодід. – К., 1969. –

С. 5-31.

7. Шевченко л.Ю., Різун в.В., Лисенко ю.В. Сучасна українська мова: Довідник. – к.,

1993. – С. 84-86, 107-109, 127-128.

8. Українська мова: Енциклопедія. – к., 2000. – с. 11-12, 62-62, 102-105, 108-109, 207-208,

389, 496-497, 612-613, 723.

ЗАВДАННЯ

1. У поданому тексті (автор – Володимир Верховень) визначити частини мови, граматичні

значення словоформ та засоби їх вираження.

Грімколунь серцетривожі

Здіймохвилить неботиш.

Дай нам десь, Всемудробоже,

Волелюб’я гостроніж!

Див. зразок виконання завдання.

2. Законспектувати з енциклопедії «Українська мова» статті «Субстантивація»,

«Ад’єктивація», «Нумералізація», «Прономіналізація», «Адвербіалізація», «Вербалізація»,

«Інтер’єктивація».

3. Визначити частину мови виділених слів і їх первинну частиномовну приналежність.

Ситий голодного не розуміє (Прислів’я). І вовки ситі, і кози цілі (Прислів’я). Тьма хрущів летить... гудить... Радісне се їх гудіння (У. Кравченко). Історія відродження й визволення українського народу ще ховає в собі багато труднощів, загроз і боротьби (В. Винниченко). Як багато чого треба вчитися і як багато думати і знати (О. Довженко). Очі в Маланки стали налякані, круглі (М. Коцюбинський). Налякані незнайомими звуками, діти зірвалися з місця. Навчай інших – сам навчишся (Прислів’я). Вибирай жінку на цілий вік (Нар. творчість). Тут дихати не можна, а ви хи-хи, ха-ха (О. Довженко). Ой лишенько, як страшно. Ха...ха...ха (Л. Українка). Тисячоголосе «ура» прокотилося берегом (О. Гончар).

А на столі, матінко моя! Одного тільки пташиного молока не було (О. Ковінька). Матінко моя, зоре вікова..(З пісні).

4. Підготуватися до написання диктанту, зробити переклад прізвищ українською (див.

самостійну роботу № 3).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Граматика ‒ наука, що вивчає граматичну будову мови, тобто систему правил, які функціонують об’єктивно і визначають закономірності словозміни та поєднання слів у словосполучення й речення. Вона пов’язана з іншими розділами мовознавства, перш за все – з лексикологією та фонетикою (цей зв’язок слід встановити). Граматика складається з двох розділів: морфології та синтаксису. Морфологія вивчає граматичну природу й будову слова, а також граматичні класи слів – частини мови. Основними поняттями морфології є граматичне значення (ГЗ), граматична форма (ГФ), граматична категорія (ГК), частина мови.

ГЗ – це абстрактне значення мовної одиниці, яке визначає її приналежність до певної частини мови. Воно виражає відношення між фактами дійсності за допомогою формальних засобів, характерних для всього граматичного класу слів або словоформ. ГЗ тісно пов’язане з лексичним, але воно має й ряд відмінностей (їх необхідно згадати). ГЗ в українській мові виражаються різними способами, основним з яких є синтетичний (його засоби – це флексія, афікси, чергування звуків, наголос). ГЗ може виражатися аналітичним способом, який теж має різні засоби: частки, прийменники, допоміжні слова. Окрім того, ГЗ виражається синтаксичним способом (сполучуваність слів, порядок слів у реченні) та суплетивними основами (різними кореневими морфемами).

Сукупність ГЗ і способів їх вираження становить ГФ, яка може бути синтетичною (простою) й аналітичною (складеною). ГК (сукупність співвідносних, але протиставлених ГЗ, що виражаються в певних ГФ) поділяються на словозмінні, що протиставляють словоформи однієї лексеми (наприклад, відмінок) та класифікаційні, що протиставляють різні лексеми (рід у іменників).

Частини мови (лексико-граматичні розряди слів) виділяються на основі спільного категоріального значення, однакових морфологічних категорій та синтаксичних функцій. Тому у визначенні будь-якої частини мови обов’язково вказуються ці ознаки. Усі частини мови поділяються на самостійні та службові (частки), окремо стоять модальні слова й вигуки. Необхідно звернути увагу на ознаки, за якими протиставляються самостійні (повнозначні) та несамостійні (неповнозначні) частини мови.

Системі частин мови притаманні перехідні явища як в діахронному, так і синхронному аспекті. Вони сприяють збагаченню мови, оскільки за допомогою переходу слів з однієї частини мови в іншу утворюються нові слова. Найбільш поширеними серед перехідних явищ є: субстантивація (перехід слів в іменники), ад’єктивація (перехід слів у прикметники), нумералізація (перехід слів у числівники), прономіналізація (перехід у займенинки), адвербіалізація (перехід у прислівники), вербалізація (перехід у дієслова), інтер’єктивація (перехід у вигуки).

Конспектуючи статті з енциклопедії, необхідно: дати визначення кожного процесу; зазначити, слова яких частин мови найчастіше переходять до того чи іншого лексико-граматичного розряду; навести приклади. Зверніть увагу на перехід слів з однієї частини мови в іншу не тільки в сучасній українській мові, але й протягом її історії. Подумайте, як перехід слів до іншого розряду впливає на їх загальнокатегоріальне значення, морфологічні ознаки та синтаксичні функції.

Студенти повинні знати: визначення граматики, морфології, синтаксису, граматичного значення, граматичної форми, граматичної категорії, частини мови; способи та засоби вираження ГЗ; види морфологічних форм та граматичних категорій; критерії виділення частин мови та їх класифікацію; найбільш поширені перехідні явища в системі частин мови.

Студенти повинні вміти: розрізняти лексичне і граматичне значення слова; визначати граматичне значення слова, способи і засоби його вираження; розрізняти види граматичних форм і граматичних категорій; відносити слова до певної частини мови, враховуючи явища переходу з однієї частини мови в іншу.

Зразки виконання завдань

1. В німозвуччі сонцезоро сльозоросить кривозем.

В (німозвуччі) – іменник, середній рід, однина, М.в. (засоби вираження ГЗ – закінчення -І та прийменник В).

Сонцезоро – прислівник.

Сльозоросить – дієслово, дійсний спосіб, теперішній час, 3 особа однини (засіб вираження ГЗ – закінчення -ИТЬ).

Кривозем – іменник, чоловічий рід, однина, Н.В. (засіб вираження ГЗ – нульове закінчення).

3. Він був сьогодні черговим по гімназії (Ю. Смолич) – іменник ← прикметник.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що таке граматика? З яких розділів вона складається?

2. Яка роль граматики в позначенні явищ навколишньої дійсності?

3. Дайте визначення морфології і синтаксису.

4. Яке значення слова називається граматичним, яке – лексичним?

5. Як пов’язані лексичне і граматичне значення? Продемонструйте на конкретних

прикладах цей зв’язок.

6. Назвіть основні відмінності граматичного значення від лексичного.

7. Яку роль виконують граматичні значення під час побудови речень?

8. Назвіть основні способи вираження граматичного значення в українській мові.

9. Яка різниця між синтетичним й аналітичним способами вираження граматичних

значень?

10. Назвіть синтетичні засоби вираження граматичного значення, наведіть приклади.

11. Назвіть аналітичні засоби вираження граматичного значення, наведіть приклади.

12. Які засоби належать до синтаксичного способу вираження граматичного значення?

13. У чому полягає суплетивізм і редуплікація граматичних форм як спосіб вираження

граматичного значення?

14. Як співвідносяться поняття «граматичне значення», «граматична форма» і «граматична

категорія»?

15. Які існують різновиди граматичних форм і граматичних категорій?

16. Яке місце займає українська мова в типологічній (морфологічній) класифікації?

17. Схарактеризуйте принципи класифікації частин мови, дайте визначення поняття

«частина мови».

18. За якими ознаками частини мови поділяються на самостійні та службові?

19. Розкажіть про найпоширеніші переходи у системі частин мови.

20. Які зміни відбуваються зі словами внаслідок переходу їх з однієї частини мови в іншу?

Доведіть на конкретних прикладах.

21. Який спосіб словотвору пов’язаний з переходом слів з однієї частини мови в іншу?

22. Сформулюйте критерії розмежування омонімічних явищ у системі частин мови.

Практичне заняття № 12-13

Тема: ІМЕННІ ЧАСТИНИ МОВИ.

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

План

1. Іменник. Лексико-граматичні розряди та граматичні категорії іменника.

2. Прикметник як частина мови.

3. Числівник як частина мови.

4. Особливості займенника як частини мови.

5. Відмінювання іменних частин мови.

ЛІТЕРАТУРА

а) основна:

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К., 2001. – С. 201-265.