9. Шевченко л.Ю., Різун в.В., Лисенко ю.В. Сучасна українська мова: Довідник. – к.,

1993. – С. 118-119, 124, 126, 128-129.

10. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2004. – С. 523-524, 627, 633-634, 789-790

11. Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. – К., 1980.

12. Медведєв Ф.П. Система сполучників української мови. – Х., 1962.

13. Городенська К. Проблема статусу зв'язок в українському мовознавстві // Українська

мова. – 2003. – № 3-4. – С. 38-45.

в)словники:

1. Олійник І.С., Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український словник. –

К.,1978.

2. Єрмоленко С. Я., Єрмоленко В. І. та ін. Новий російсько-український словник-довідник ‒

К., 1999.

3. Російсько-український словник / За ред. Жайворонка В. В. ‒ К., 2003.

ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати теоретичний матеріал. Укласти схеми «Класифікація прийменників»,

«Класифікація сполучників», «Класифікація часток» (з прикладами).

2. Переписати схеми і зразки морфологічного аналізу службових частин мови.

3. Перекласти словосполучення українською мовою, за потреби користуючись російсько-

українськими словниками.

Не явился из-за болезни, пропустил по уважительной причине, сделать согласно

приказу, стучать по стене, ходить по дороге, работа по специальности, пособие по

литературе, подать заявление в институт, жить в трех километрах, смеяться над

собой, сто лет со дня рождения.

4. Скласти або виписати з художньої літератури речення, в яких би де, коли були

сполучниками і сполучними словами, а слова який, то – сполучниками (сполучними

словами) й частками (див. зразок виконання).

5. Визначити з ряду подібних: 1) зайвий сполучник; 2) зайву частку. Відповідь обгрунтувати.

1. а) щоб, якщо, ніби, бо, проте; б) і..., і; ні..., ні; або..., або; чи то..., чи то; як..., так;

2. а) так, це, еге, атож, гаразд; б) таки, вже, саме, навіть, та.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Службові частини мови відрізняються від самостійних за рядом ознак (їх необхідно згадати) й виконують у мові функцію зв’язку (за винятком часток).

Прийменники – одна із найдавніших і найуживаніших частин мови. Вони обслуговують керування у словосполученні, виражаючи різні типи відношень між словами (обставинні: просторові, часові, причинові, наслідкові, цільові, умови; об’єктні; атрибутивні) та уточнюють значення відмінків. Властивістю прийменників є те, що вони вживаються з певними відмінками іменників і субстантивованих слів, тільки деякі можуть вживатися з двома чи трьома відмінками. Прийменники класифікуються за структурою (прості, складні, складені) та за походженням (первісні, вторинні: прислівникового, іменникового, віддієслівного походження).

Сполучники, як і прийменники, теж виконують функцію зв’язку, але вони можуть поєднувати не тільки слова, а й частини речення та цілі речення у складі тексту. Класифікуються сполучники за семантичними функціями (сурядні та підрядні), за структурою (прості, складні, складені), за способом уживання (одиничні, повторювані, парні), за походженням (первісні, похідні). Слід звернути увагу на розрізнення сполучників і сполучних слів, які є займенниками.

Сполучники, як і прийменники, можуть вступати в синонімічні та антонімічні відношення, мати стилістичне забарвлення.

Частки, на відміну від сполучників і прийменників, не служать засобом вираження синтаксичних відношень, а зазвичай надають словам і реченням додаткових відтінків. Частки поділяються на фразові (смислові, модальні й модально-вольові, емоційно-експресивні), словотворчі та формотворчі. Зверніть увагу на те, які форми слів вони утворюють.

Необхідно розрізняти частки, сполучники, прийменники і співзвучні з ними слова.

Студенти повинні знати: ознаки службових частин мови; визначення прийменника, сполучника, частки; розряди службових частин мови за семантикою, структурою, походженням тощо; основні значення відмінків і правила вживання прийменників з ними.

Студенти повинні вміти: виділяти в тексті службові частини мови та відрізняти їх від омонімічних повнозначних слів; робити морфологічний аналіз прийменника, сполучника, частки; правильно будувати прийменникові конструкції.

Зразки виконання завдань

4. І не питай, що буде далі (Д. Павличко) – сполучне слово; Хороше думати, що колись

тебе хто-небудь згадає (О. Гончар) – сполучник.

Я знаю, що (сполучник) Лев з Ягням не може мирно жити, хіба що (частка) змінять так

свою натуру, аж прийдеться їм дати інші назви (Л. Українка).

5. а) та й, і навіть, також і, і, ще й (усі сполучники – приєдувальні, і – єднальний);

б) еге, мовляв, не, так, який (усі частки – модальні, який – емоційно-експресивна).

Зверніть увагу, що сполучники та частки можуть різнитися не тільки семантикою, але й структурою, походженням, особливостями вживання.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які частини мови належать до службових? Чим вони відрізняються від повнозначних?

2. Що таке прийменник? У чому полягає його службова функція?

3. З якими частинами мови можуть виступати прийменинки? Чому вони не можуть

вживатися з дієсловами?

4. З якими відмінками вживаються прийменники? Яку функцію щодо відмінків вони

виконують?

5. Які прийменники можуть вживатися з двома і трьома відмінками?

6. Назвіть, які відношення разом з відмінюваними словами можуть виражати

прийменники? Наведіть приклади.

7. Які є прийменники за походженням?

8. На які групи поділяються прийменники за морфологічним складом?

9. Як відрізнити прийменники від омонімічних повнозначних слів?

10. Чи властива прийменникам синонімія й антонімія? Наведіть приклади.

11. Дайте визначення сполучника. Чому сполучник належить до службових слів?

12. У чому полягає основна відмінність між прийменниками і сполучниками?

13. Які бувають сполучники за походженням?

14. Назвіть розряди сполучників за структурою.

15. Які сполучники називають одиничними, повторюваними, парними?

16. У чому полягає різниця між сполучниками сурядності й підрядності?

17. Назвіть усі розряди сурядних і підрядних сполучників.

18. Що таке сполучні слова? Чим відрізняються сполучники від сполучних слів?

19. Що таке частки? Чому вони належать до службових слів?

20. Чим частки відрізняються від сполучників і прийменників?

21. Які є розряди часток?

22. Назвіть види смислових часток.

23. Чому формотворчі частки так називаються? Які форми слів вони утворюють?

24. Які частки належать до словотворчих? Чи є вони власне частками?

25. Наведіть приклади емоційно-експресивних часток.

26. Як відрізнити частку від однозвучного сполучника? Наведіть приклади.

МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРИЙМЕННИКА

1. Частина мови.

2. Розряд за значенням (залежно від типу відношень): обставинний (просторовий, часовий,

причиновий, цільовий, умови), об’єктний, атрибутивний.

3. З яким відмінком вжитий.

4. Розряд за структурою: простий, складний, складений.

5. Розряд за походженням: непохідний чи похідний (прислівникового, іменникового,

дієслівного походження).

ЗРАЗОК АНАЛІЗУ

Мов пущене ядро з гармати, земля круг сонця творить цикл (П. Тичина).

З – прийм., обст., просторов., вжитий з Р.в., простий, непохідний.

КРУГ – прийм., обст., просторов., вжитий з Р.в., простий, похідний, іменникового

походження.

МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СПОЛУЧНИКА

1. Частина мови.

2. Тип за семантикою і функціями: сурядний (єднальний, розділовий, протиставний) чи

підрядний (з’ясувальний, часовий, мети, умови, допустовий, способу дії, порівняльний,

причини, міри та ступеня, наслідку).

3. Розряд за структурою: простий, складний, складений.

4. Розряд за способом уживання: одиничний, повторюваний, парний.

5. Розряд за походженням: непохідний, похідний.

6. Що з’єднує: члени речення, частини складного речення чи окремі речення у складі

тексту.

ЗРАЗОК АНАЛІЗУ

Щоб культурно жити, треба працю любити (Прислів’я).

ЩОБ – спол., підрядн., мети, складний, одиничн., похідний, з’єднує частини

складного речення.

МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТОК

1. Частина мови.

2. Розряд за значенням: словотворчі, формотворчі, фразові: смислові (вказівні, означальні,

видільні), модальні (власне модальні, модально-вольові, стверджувальні, заперечні,

питальні, порівняльні), емоційно-експресивні.

3. Яку позицію займає (препозицію чи постпозицію).

ЗРАЗОК АНАЛІЗУ

Прийди хоч уві сні і нахились до мене (В. Сосюра).

ХОЧ – частка, фразова, смислова, видільна, стоїть у препозиції.

Хай з ворогами й я сконаю, Та дай помститись за недолю ...(Л. Українка).

ХАЙ – частка, формотворча (утв. форму наказ. способу), стоїть у препозиції.

Практичне заняття № 18

Тема: ВИГУКИ. МОДАЛЬНІ СЛОВА

План

1. Питання про статус модальних слів у мові, їх ознаки.

2. Класифікація модальних слів за значенням.

3. Вигуки, класифікація вигуків.

4. Звуконаслідування.

ЛІТЕРАТУРА

а) основна:

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К., 2001. – С. 310,

363-364.