Причини і початок Української національно-демократичної революції.

Українська революція – національно-демократична революція, наслідок повалення самодержавства в Російській імперії, головною метою якої було створення української держави та демократизації життя українського суспільства.

Причини і передумови Української національно-демократичної революції.

1. Перебування українських територій з кінця ХІІІ ст. в політичній та економічній залежності від Російської та Австрійської імперій; великодержавницька політика щодо України панівних кіл двох імперій.

2. Важке соціальне становище переважної частини населення.

3. Невирішеність аграрного питання і соціального захисту робітництва.

4. Піднесення українського національно-визвольного руху

5. Перша світова війна порушила стабільність Російської та Австро-Угорської імперій, загостривши їх внутрішні проблеми.

Привід: Революція в Росії (початок 8 березня (23 лютого) 1917 р.). Повалення монархії. Зречення Миколи ІІ престолу (15 (2) березня 1917 р.)

Мета: Здобуття автономії як першого кроку до незалежності.

Рушійні сили: українська національна інтелігенція, селянство, військові, частина робітництва.

Основні події Української національно-демократичної революції.

Утворення Центральної Ради та місцевих рад робітничих і солдатських депутатів

Вже на другий день звістка про революцію в Петрограді докотилася до Києва. Товариство українських поступовців відразу визнало Тимчасовий уряд. Скориставшись його рекомендацією, представники української інтелігенції 17(4) березня утворили в Києві Раду об’єднаних громадських організацій. Цей представницький орган влади мав всеукраїнське значення. Його назва – Центральна Рада – була прийнята без дискусій. 17(4) березня вважається днем створення Української Центральної Ради (УЦР).

20 березня Головою УЦР заочно обрали професора Михайла Грушевського, який перебував у засланні і прибув до Києва лише 26 (13) березня. Його заступниками стали Дмитро Антонович (УСДРП) і Дмитро Дорошенко (ТУП). У короткий час УЦР переросла у впливовий представницький орган народної влади. Про утворення Української Центральної Ради був повідомлений Тимчасовий уряд.

Почавши свою діяльність з незнаної організації, до якої входили відомі діячі національно-визвольного руху, УЦР набувала все більшого авторитету і згодом стала українським парламентом. Керівництво УЦР стало створювати в повітах, містах, губерніях українські ради., підтримувало становлення українських культосвітніх організацій «Просвіт».

Навесні 1917 р. в Україні склалися три центри влади:

• Тимчасовий уряд в Петрограді віддав наказ про перехід влади на місцях до рад об’єднаних громадських організацій, губернських, земських установ, комісарів Тимчасового уряду.

• Ради робітничих і солдатських депутатів.

• Українська Центральна Рада - центр українського національно-демократичного руху.

Український національний конгрес.

19 – 21 квітня 1917 р. у Києві відбувся український національний конгрес, що проголосив УЦР всеукраїнським національним центром, підтвердив вимоги перебудови Російської держави у федеративну демократичну республіку й автономії України у її складі.

Був обраний новий склад УЦР. Головою УЦР знову став М. Грушевський, його заступниками С. Єфремов і В. Винниченко. Для постійної роботи між сесіями була створена Мала рада з 20 чоловік.

Політика УЦР здобула в квітні травні 1917 р. підтримку трьох Всеукраїнських з’їздів: Військового, селянського і робітничого.