5

Тема 5. Відповідальність платників податків за порушення норм податкового законодавства

Лекція 6 (2 год.)

6.1. Підстави і види відповідальності за порушення податкового законодавства

6.2. Фінансова відповідальність.

6.3. Адміністративна відповідальність

6.4. Кримінальна відповідальність

6.5. Пеня

Література [1, глава 11,12]

6.1. Підстави і види відповідальності за порушення податкового законодавства

Відповідальність за порушення податкового законодавства – це сукупність різних видів юридичної відповідальності.

Юридична відповідальність за порушення податкового законодавства являє собою комплекс примусових заходів впливу карального характеру, що застосовуються до порушників як покарання в установлених законодавством випадках і порядку.

За порушення податкового законодавства залежно від виду й тяжкості діяння вчинків можуть застосовуватися заходи адміністративної чи кримінальної відповідальності. Крім того, чинним законодавством передбачені також фінансові санкції, що застосовуються до платників – порушників у певних випадках. Причому застосування фінансових санкцій, як правило, не звільняє платника від адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Податковим законодавством встановлюється відповідальність не тільки безпосередньо за податкові правопорушення, але і за правопорушення, які так чи інакше торкаються норм законодавства про податки. Це належною мірою відноситься до сфери валютного законодавства, законодавства про відмивання «брудних» грошей, фіктивне банкрутство тощо.

Підставою юридичної відповідальності є такі дії платника податків, що мають, по-перше, всі передбачені законом ознаки карного діяння і, по-друге, всі передбачені законом елементи складу правопорушення.

Ознаками карного діяння є недотримання встановлених законодавством норм, вина осо­би, а також причинний зв'язок протиправної дії і завданої шкоди.

Склад порушення податкового законодавства – це умови, закріплені в законі, при вико­нанні яких у сукупності діяння учасника податкових відносин оцінюється як порушення що передбачає накладення стягнень.

Елементами складу порушення податкового законодавства є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона.

Захищені законом суспільні відносини і є об'єктом зазіхання, інакше – об'єктом правопо­рушення.

Порушення норм податкового законодавства може бути зроблено як дією, так і бездіяльністю. Порушення терміну постановки на облік у податковому органі, ухилення від постановки на облік, неподання декларації – найпоширеніші приклади порушень законодавчих вимог бездіяльністю.

Як суб'єкт податкового правопорушення розглядається особа, яка здійснила проти­правні дії і підлягає покаранню.

Суб'єкта податкового правопорушення характеризують властивості, що дозволяють засто­сувати заходи відповідальності. Ці властивості різні для фізичних і юридичних осіб. Так, ознака досягнення особою встановленого законом віку властива тільки фізичним особам. Тому для чіткого встановлення характеристик суб'єктів порушень податкового законодавст­ва, насамперед, виділяють групи суб'єктів: фізичні та юридичні особи.

Фізичні особи як суб'єкти порушень податкового законодавства підрозділяються на дві ка­тегорії. До першої відносяться ті, що беруть участь у податкових відносинах як платни­ки податків або податкові агенти. До другої – ті, що беруть участь у цих відносинах як по­садові особи.

Суб'єктами відповідальності за порушення податкового законодавства виступають також юридичні особи, до яких належать як українські, так і іноземні підприємства, організації, ком­панії та інші корпоративні утворення, міжнародні організації, їх філії та представництва.

Вони можуть виступати суб'єктами відповідальності не тільки як платники податків, але і як податкові агенти. За порушення обов'язків, передбачених податковим законодавством від­повідальність несуть також банки, що виконують розрахункове і касове обслуговування бю­джету.

Юридичні особи можуть виступати суб'єктами тільки фінан­сової відповідальності.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:

• фінансова;

• адміністративна;

• кримінальна.

6.2. Фінансова відповідальність

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим Кодексом № 2755-УІ (глава 11, ст. 111-128) та іншими законодавчими актами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляються з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань (ст. 102 ПК), а саме не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. За інших умов платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі вчинення платниками податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче правопорушення окремо.

За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи не застосовуються.

Платник податків не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом.

Порушення податкового законодавства та розмір фінансових штрафів наведено в табл. 6.1.

Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.