27.2 Характеристика економічної безпеки підприємства, умови її забезпечення

На нинішньому етапі розвитку вітчизняної економіки першочергове значення має економічна безпека всіх суб'єктів господарювання. Економічна безпека підприємства – це такий стан ресурсів і підприємницьких можливостей підприємства, при якому гарантується найефективніше їх використання для стабільного функціонування і динамічного науково-технічного і соціального розвитку, запобігання негативних внутрішніх і зовнішніх впливів (загроз).

Економічна безпека підприємства має прямий причинно-обумовлений зв'язок з системою і результатами планування його розвитку залежно від цілей виробництва, засобів і можливостей їх досягнення, конкурентного середовища, умов господарювання і т.д. Втрата економічної безпеки підприємства є слідством кризових процесів, система заходів щодо управління яким не дала позитивних результатів.

Необхідність постійної підтримки економічної безпеки обумовлюється об'єктивною для кожного суб'єкта господарювання задачею забезпечення стабільності функціонування і досягнення головних цілей своєї діяльності. Рівень економічної безпеки підприємства залежить від того, наскільки ефективно його керівництво і фахівці будуть здатні уникнути можливих загроз і ліквідувати наслідки окремих негативних елементів внутрішнього і зовнішнього середовища. З цією метою здійснюється функціональний аналіз заходів щодо організації необхідного рівня економічної безпеки по окремих складових з використанням відповідного алгоритму (рис. 27.2).

Перед підприємствами виникає актуальна задача внутрішньої самооцінки і прогнозування свого стану з погляду виконання властивих їм виробничих функцій, вживання заходів захисту цих функцій, тобто забезпечення економічної безпеки виробництва від різних проявів зовнішнього і внутрішнього походження, що впливають на потенціал підприємства, створення системи моніторингу індикаторів безпеки, обґрунтовування і встановлень їх порогових значень, вживання заходів протидії загрозам.

Рисунок 27.2 – Алгоритм проведення функціонального аналізу заходів

для підтримки необхідного рівня економічної безпеки

Проблеми власної економічної безпеки виникають перед кожним підприємством не тільки в кризові періоди, але і при роботі в стабільному економічному середовищі, комплекс вирішуваних при цьому цільових задач має істотну відмінність.

Таке їх положення представляє певну небезпеку як для економіки і соціальної стабільності в регіоні і суспільстві в цілому, так і для потенціалу і колективу кожного конкретного підприємства. Адже промислове підприємство, будучи основним структуроутворюючим елементом економіки, виконує не тільки виробничу функцію, але і дає кошти для існування багатьох людей, пов'язаних з ним, тобто несе певне соціальне навантаження і відповідальність.

Неповне завантаження потужностей, а тому і неефективне їх використання, а тим більше руйнація створеного потенціалу підприємства представляють загрозу економічним, матеріальним основам життєдіяльності колективу і суспільства, для підтримки яких він створювався і розвивався.

Жодне підприємство не може відчувати себе в економічній безпеці, якщо його продукція не має попиту на ринку, якщо відбувається тривалий спад в технологічному розвитку країни.

Зараз спостерігається чітко виражена тенденція втрати промисловими підприємствами здатності виробництва складної і наукоємкої продукції, причому не тільки нової, але і тієї, що випускалася ними раніше в умовах стабільного розвитку економіки. Це означає, що під загрозою знаходиться технічне переозброєння виробничого апарату таких базових галузей економіки, як енергетика, транспорт, металургія, хімія, видобуток корисних копалин і т.д., оскільки у міру зносу активної частини основного капіталу цих галузей їх повноцінне заміщення новим вітчизняним устаткуванням буде утруднено або неможливо (адже промисловість більш ніж на 80% укомплектована машинами і устаткуванням саме вітчизняного виробництва. Їх заміна масовими імпортними закупівлями з фінансової точки зору навряд чи здійснена).

Багато підприємств цих галузей просто зупиняться, тому що їх складне устаткування (наприклад, в енергетиці) має, по-перше, тривалий цикл виготовлення і, по-друге, не буде достатніх виробничих потужностей, щоб відшкодувати обвальне вибуття основних виробничих фондів.

Головний комплекс проблем і основні зовнішні причини поточного неблагополуччя багатьох промислових підприємств криються в:

• у відсутності попиту на продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках у зв’язку з її низькою конкурентоспроможністю;

• скороченні інвестиційних ресурсів в умовах фінансової кризи, інфляції, руйнування грошового обігу, витрати товаровиробників від оподаткування;

• невиконанні державою своїх зобов'язань по оплаті замовлень для своїх потреб;

• неефективних інституційних перетвореннях, що призвели до розподілу крупних виробничих комплексів на більш дрібні, їх відособлення і, як наслідок, зростання трансакційних витрат на кожному переділі не менше ніж на 20 % і відповідне дорожчання продукції;

• митних і валютних бар'єрах на межах країн СНД, як результат руйнації єдиного економічного простору, і ін.

Все це вилилося в нездатність більшості підприємств самостійно і ефективно увійти до стихійно організованого ринку і запустити ринковий механізм господарювання.

На макроекономічному рівні і рівні підприємства змістовне наповнення поняття «економічна безпека» розрізняється перш за все формами і масштабами прояву небезпеки і методами запобігання загроз.

Загроза економічної безпеки може бути визначена в кінцевому вигляді як якийсь збиток, інтегральний показник якого характеризує ступінь зниження економічного потенціалу за певний проміжок часу. Під загрозою розуміється сукупність умов, процесів, чинників, перешкоджаючих реалізації національних економічних інтересів або створюючих небезпеку для них і суб'єктів господарської діяльності.

Для промислових підприємств оцінка економічної безпеки важлива, в першу чергу, тому що їх активно задіяний потенціал є визначальним стабілізуючим чинником антикризового розвитку, гарантом економічного зростання і підтримки економічної незалежності і безпеки країни. Його втрата зв'язана з важко передбаченими наслідками деіндустріалізації держави.

Головна мета забезпечення економічної безпеки підприємства полягає в тому, щоб гарантувати його стабільне і максимально ефективне функціонування тепер і високий потенціал розвитку в майбутньому. Головна і функціональні цілі зумовлюють формування необхідних структуротворчих елементів і загальної схеми організації економічної безпеки. Типова структура функціональних складових економічній безпеці з коротким описом їх сутності була показана на рис. 27.3. Загальна схема процесу організації економічної безпеки включає дії, які здійснюються послідовно або одночасно:

1) формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, має рацію, інформації, технології і обладнання);

2) загально стратегічне прогнозування і планування економічної безпеки по функціональних складових;

3) стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;

4) загально тактичне планування економічної безпеки по функціональних складових;

5) тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;

6) оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства;

7) здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки;

8) загальна оцінка досягнутого рівня економічної безпеки. Тільки при здійсненні в необхідному Обсяги вказаних дій сприяють досягненню належного рівня економічної безпеки підприємства.

Рисунок 27.3 – Типовий перелік функціональних складових