10. Якщо збільшити вартість введених овф за незмінних інших умов, то коефіцієнт оновлення основних виробничих фондів:

а) збільшиться;

б) зменшиться;

в) не зміниться.

11. Економічний ефект заходів нтп не буває:

а) від'ємним;

б) загальногосподарським;

в) соціальним;

г) базовим;

д) ресурсним.

Приклади розв’язання задач

Задача 1. За наведеними в таблиці даними визначити економічний ефект від освоєння машинобудівним заводом нових автонавантажувачів, які він планує випускати протягом п'яти найближчих років.

Таблиця – Показники діяльності машинобудівного заводу

Показник	Значення
Річний обсяг випуску продукції, шт. Собівартість автонавантажувача, грн Оптова ціна автонавантажувача, грн Ставка оподаткування прибутку, % Інші платежі, % балансового прибутку	1120 9240 10120 30 4

Розв'язання:

1. Річний прибуток на один автонавантажувач 10120 – 9240 = 880 грн.

2. Річний прибуток загалом: 880 × 1120 = 985,6 тис. грн.

3. Податки: 985,6 × 0,3 = 295,68 тис. грн.

4. Інші платежі: 985,6 × 0,04 = 39,424 грн.

5. Річний чистий прибуток: 985,6 – 295,68 – 39,424 = 650,496 тис. грн.

6. Ефект за п'ять років: 650,496 × 5 = 3252,48 тис. грн.

Задача 2. Фабрика хутряних виробів придбала п'ять нових швейних багатоопераційних машин вартістю 7500 грн кожна. За рік на кожній машині можна обробити 800 виробів. Ціна виробу – 2600 грн при собівартості 1580 грн. Термін служби машин такого класу – 6 років. Визначити економічний ефект від експлуатації нових швейних машин.

Розв'язання:

1. Вартість п'яти машин: 7500 × 5 = 37,5 тис. грн.

2. Прибуток за один виріб: 2600 – 1580 = 1020 грн.

3. Річний прибуток: 1020 × 800 = 816 тис. грн.

4. Прибуток за шість років: 816 × 6 = 4896 тис. грн.

5. Економічний ефект: 4896 – 37,5 = 4858,5 тис. грн.

Задача 3. Обчислити, за скільки років окупляться витрати на придбання ліцензії на виготовлення побутової техніки, а також запуск її у виробництво, якщо вартість ліцензії – 3000 дол., капітальні витрати на її освоєння і випуск – 250 тис. грн. Собівартість машини – 220 грн, ціна продажу – 255,2 грн. Річний обсяг виробництва – 1200 шт. Коефіцієнт переведення іноземної валюти у гривні – 5,0.

Розв'язання:

1. Кількість витрачених коштів: 250 + 3 × 5 = 265 тис. грн.

2. Прибуток за одиницю продукції: 255,2 – 220 = 35,2 грн.

3. Річний прибуток: 35,2 × 1200 = 42,24 тис. грн.

4. Термін окупності витрат: 265 : 42,24 = 6,3 року.

Тема 16 техніко-технологічна база та виробнича потужність підприємства

16.1 Поняття техніко-технологічної бази виробництва, значення, роль, сутність, структура, тенденції розвитку

Техніко-технологічна база (ТТБ) виробництва – це своєрідна коренева система, невід'ємна фундаментальна частина могутнього вічнозеленого дерева за назвою Економіка, ріст і розвиток якого, як і будь-якого дерева, без кореневої системи не мислимі. Але, у більшості сучасних підручників і навчальних посібників з економіки підприємства тема, що освітлює ТТБ виробництва, нині, як і в минулому, не розглядається, за винятком підручника по економіці підприємства Київського національного економічного університету та навчально-методичного посібника, написаного на основі цього підручника. Цим частково пояснюється те, що надалі студенти-економісти, ставши економістами-професіоналами, перетворюються в «чистих економістів», відірваних від матеріально-речовинних факторів росту і розвитку економіки: технічних, технологічних, природних, екологічних. У практичній економічній діяльності свою увагу вони приділяють правовим, господарсько-організаційним, управлінським, у тому числі антикризово-управлінським, ресурсним, кредитним, фінансовим, фінансово-економічним відносинам, результуючим аспектам економіки підприємства, формуючи тим самим урізану економіку, не здатну до дійсно ефективного росту і розвитку. Можливості випуску підприємством необхідного обсягу і якості продукції (виконання робіт, послуг) у вирішальній мері залежать від рівня його техніко-технологічної бази.

Під техніко-технологічною базою виробництва підприємства варто розуміти комплекс взаємозалежних машин, устаткування, засобів автоматики, контролю і управління, а також технологічних процесів основного і допоміжного виробництва.

Технічна база виробництва підприємства – це сукупність засобів праці, використовуючи які працівники впливають на предмети праці, трансформують, перетворюють їх у продукти праці – готову продукцію (послуги).

Технологічна база виробництва підприємства – це сукупність взаємозалежних методів, способів, операцій, прийомів, застосовуваних для перетворення предметів праці (сировини, матеріалів і ін. ресурсів) у продукти праці (незавершене виробництво), а також інструмента, приладів контролю і керування, технологічного оснащення, за допомогою яких це перетворення здійснюється.

Роль техніко-технологічної бази при наявності кваліфікованого персоналу, що її застосовує, є визначальною у випуску конкурентноздатної продукції і формуванні поточних витрат на її виробництво, а також формуванні виробничої потужності підприємства. Складові техніко-технологічної бази підприємства визначаються її галузевими особливостями і конструктивними або схемо-монтажними характеристиками продукції, що виготовляється.

ТТБ підприємств дуже різноманітна як у межах певної галузі, так і в різних галузях, її особливості залежать не тільки від використовуваної технології, техніки, а від часу введення в дію технічних засобів і впровадження відповідних організаційних рішень.

Складові ТТБ розглянемо на прикладі середнього машинобудівного підприємства з універсальною організаційною структурою виробництва, тобто з повним комплексом заготівельних, механообробних і механоскладальних цехів основного виробництва, а також ремонтних, інструментальних, теплосилових і інших цехів і ділянок допоміжного виробництва. Сукупність заготівельних цехів може складатися з чавуноливарних, сталеливарних, ковальсько-термічного цехів, цеху металоконструкцій, а також модельного цеху. У залежності від технології виливка деталей, а також найменування металу (чавун, сталь, кольорові метали) розрізняють ручне формування в землю, у кокіль, по виплавлюваних моделях, а також механічне автоматизоване формування.

Основним устаткуванням ливарних цехів є: вагранки і плавильні печі, повітряні компресори й ін. Як оснащення при виливку в землю використовуються опоки і моделі, пневмотрамбовки й ін. інструмент і оснащення. У ковальсько-штампувальних і термічних цехах основним устаткуванням є молоти, преси, термічні і нагрівальні печі, ванни й ін. устаткування. Як оснащення застосовуються штампи, прес-форми й ін. пристосування. У цехах металоконструкцій основне устаткування включає: гильотинні й інші ножиці, гибочні вальці, механічні ножівки, преси, зварювальні апарати й ін. У модельних цехах основне устаткування включає пилорами, сушарки, токарські, фрезерні, стругальні й ін. верстати для обробки дерева.

У всіх випадках вибір типу устаткування визначається технологією обробки, необхідною продуктивністю, вагою і розмірами оброблюваних деталей. Механообробні цехи комплектуються наступним устаткуванням: токарськими, револьверними, фрезерними, зубофрезерними, стругальними, розточувальними, карусельними, довбальними, шліфувальними, свердлильними, і іншими металорізальними верстатами. Складальні цехи зазвичай комплектуються устаткуванням для гальванопокриття, зварювальними агрегатами, стендами для іспитів. При механообробці та складанні застосовується наступний інструмент: що ріже: різці, фрези, свердли, абразиви, полірувальні кола й ін.; вимірювальний: калібри, пробки і скоби, штангенциркулі, мікрометри; слюсарний: молотки, плоскогубці, ключі, викрутки, зубила, напилки, ножівки, пробійники й ін., а також технологічне оснащення: кондуктори, патрони, багато різцеві голівки, універсальні складальні пристосування й ін.. У конструкції технологічного оснащення для верстатів з числовим програмним управлінням (ЧПУ), а також автоматів і напівавтоматів маються свої істотні особливості.

На підприємствах харчової промисловості, наприклад у маргариновому цеху, застосовується наступне устаткування: нейтралізатори, вакуум сушарки, сепаратори, фільтри, відбілювальне устаткування (лінія дезодорації жирів), рецептурний блок (баки, автоматичні ваги, вакуум комплектори, переохолоджувачі), автоматичні лінії фасовки й пакування маргарину.

Іншими словами, техніко-технологічна база основного виробництва підприємства визначається насамперед особливостями конструкції або складу продукції, що випускається, і масштабами виробництва. В останнім десятилітті при механообробці почали застосовуватися плазменні і лазерні технології. Вибір конкретної технології виробництва продукції з ряду можливих, а, отже, і устаткування в кінцевому рахунку, визначається при оцінці ефективності проекту, тобто економічними, екологічними, соціальними, фінансовими й іншими критеріями.

ТТБ кількісно і якісно відрізняється від фондів підприємства (виробничого апарата). До складу технічних компонентів ТТБ входять тільки ті знаряддя і засоби праці, що безпосередньо беруть участь у реалізації виробничих технологій. Це дає можливість виявляти взаємозв'язки, пріоритети, фактори і способи відновлення і підвищення ефективності системного функціонування технологічних процесів і відповідного цього процесів виробничої техніки.

На сучасному етапі трансформації суспільного виробництва об'єктивно існують визначені тенденції поступального розвитку ТТБ підприємств виробничої сфери. Визначальними з них є:

1) підвищення наукомісткості знарядь праці, рівня фундаментально втілюваних у них сучасних наукових знань;

2) розширення спектра застосування сучасного мікроелектронного устаткування;

3) перетворення засобів праці в технічну цілісність більш високого порядку;

4) трансформація техніко-технологічних засобів в усі більш універсальні системи;

5) поглиблення інтеграції окремих елементів ТТБ і організаційно-управлінських компонентів виробництва;

6) підвищення ступеня автоматизації техніки і технічні системи, поступовий перехід до гнучкої автоматизації виробництва, обумовленої ростом його розмаїтості і зменшенням серійності.