15.4 Економічна ефективність технічних та організаційних нововведень

Узагальнюючим показником економічної ефективності будь-якої групи технічних нововведень є економічний ефект, що характеризує абсолютну величину перевищення вартісної оцінки очікуваних (фактичних) результатів над сумарними витратами ресурсів за певний період часу.

Величина економічного ефекту обчислюється в наступних формах:

1) народногосподарський загальний ефект (за умов використання нововведень);

2) внутрішньогосподарський (комерційний) ефект, що одержується окремо розробником, виробником і споживачем технічних новин або нововведень.

Народногосподарський економічний ефект визначається шляхом порівняння результатів від застосування технічних нововведень і всіх витрат на їх розробку, виробництво і споживання. Він характеризує ефективність певної групи технічних нововведень з погляду їх впливу на кінцеві показники розвитку економіки України.

Внутрішньогосподарський (комерційний) економічний ефект обчислюється на окремих стадіях відтворювального циклу «наука – виробництво – експлуатація (споживання)» і визначається аналогічно, тільки в своїх масштабах.

Економічний ефект визначається наступним чином (рис. 15.7):

, (15.1)

де Р – загальний результат технічних нововведень (обсяг виготовленої продукції (робіт, послуг), тис. грн;

В – сумарні витрати, понесені для досягнення результату, тис. грн.

Оскільки розрахунковий період має значну тривалість, то результати й витрати за кожний його рік треба визначати з урахуванням чинника часу. Тоді економічний ефект від технічних нововведень розраховується за формулою:

, (15.2)

де Р_і, В_і – вартісна оцінка відповідно результатів і витрат у і-ному році розрахункового періоду;

– коефіцієнт дисконтування (приведення) визначається за формулою:

, (15.3)

де Е_н – норматив приведення різночасних витрат і результатів (Е_н=0,1);

t_p – розрахунковий період;

t – рік, за який витрати та результати приводяться до розрахункового року.

Рисунок 15.7 – Алгоритм розрахунку економічного ефекту впровадження технічних нововведень

Загальні результати технічних нововведень формуються як сума основних (Р_осн) і супровідних (Р_супр) результатів (останні можуть включати також соціальні та екологічні наслідки реалізації технічних нововведень):

. (15.4)

Основні результати розраховуються за формулами:

– для нових засобів праці тривалого користування:

; (15.5)

– для нових предметів праці:

, (15.6)

де Ц_і – ціна одиниці продукції, виробленої з використанням нових засобів або предметів праці в і-му році, грн;

О_і – обсяг використання нових засобів або предметів праці в і-му році, натур. од.;

п_і – продуктивність засобів праці у і-му році, натур. од.;

У_і – витрати предметів праці на одиницю продукції у і-му році, натур. од.

Сумарні витрати на реалізацію технічних нововведень за розрахунковий період включають витрати на виробництво (В_вир) та використання (В_викор) продукції, тобто сумуються поточні витрати на виробництво та використання (без урахування амортизаційних відрахувань) і одночасно враховуються одноразові витрати на ті самі цілі за вилученням із них залишкової вартості основних фондів, що вибувають:

, (15.7)

При цьому витрати на виробництво і на використання продукції обчислюється однаково з урахуванням фактора часу:

, (15.8)

де В_пот.і – поточні витрати при виробництві (використанні) продукції у і-му році без амортизаційних відрахувань на реновацію, грн;

КВі – одноразові витрати при виробництві (використанні) продукції в і-му році, грн;

ЛВ_і – залишкова (ліквідаційна) вартість основних фондів, що вибувають у і-му році, грн.

Для оцінки внутрішньогосподарського економічного ефекту від створюваних технічних новин (нововведень) можна застосувати показник прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, тобто чистого прибутку.

З метою глибшого економічного аналізу ефективності технічних новин (нововведень) варто обчислювати та оцінювати також інші похідні показники, наприклад, коефіцієнт ефективності (прибутковості) одночасних витрат на строк окупності останніх тощо.

Результати реалізації технічних нововведень суттєво впливають на госпрозрахункові показники роботи підприємств – споживачів нововведень (табл. 15.1).

У сучасних умовах розвитку економіки стає необхідним і можливим принципово новий підхід до визначення ефективності технічних новин і нововведень. Його сутність зводиться до визнання безумовної пріоритетності критерію соціальної ефективності й екологічної безпеки об'єктів технічних новин і нововведень у порівнянні з основним показником їх економічної ефективності. При цьому процедурний механізм порівняння і вибору найкращого з можливих варіантів технічних новин (нововведень) здійснюється у певній послідовності.

Таблиця 15.1 – Показники ефективності впровадження результатів технічних нововведень

Показники	Формула розрахунку
1. Приріст прибутку за рік від виробництва продукції за допомогою нової техніки (ΔП)	, де В1, В2 – витрати, віднесені на одиницю продукції, виготовленої за допомогою базової і нової техніки, грн; Ц1, Ц2 – оптова ціна одиниці продукції (оптова ціна продавця) при використанні базової і нової техніки, грн; V1, V2 – обсяг виробництва продукції за допомогою базової і нової техніки, натур. од.
2. Умовне вивільнення працюючих у зв'язку з впровадженням нової техніки (ΔЧ)	, де ппр1, ппр2 – продуктивність праці до і після впровадження нової техніки, грн
3. Економія капітальних вкладень (ΔКВ)	, де КВ1; КВ2 – питомі капіталовкладення при використанні базової і нової техніки, грн; птех.1, птех.2 – продуктивність одиниці базової і нової техніки за одиницю часу (натур. од. або грн за одиницю часу)
4. Зниження матеріальних витрат (ΔМВ)	, де МВ1, МВ2 – матеріальні витрати на одиницю продукції при використанні базової і нової техніки, грн

По-перше, проводиться ранжирування цілей розробки, виробництва і використання об'єктів технічних новин. До вищого рангу відносять соціальні цілі та вимоги екологічної безпеки, до нижчого – максимізацію економічної ефективності.

По-друге, можливі варіанти технічних новин однакового функціонального призначення проходять перевірку на відповідність соціальним цілям і вимогам екологічної безпеки, що зафіксовані в існуючих державних і міжнародних стандартах, а також цільових нормативах соціального характеру. Якщо вони не відповідають таким цілям і вимогам, то вони мають бути відхиленими, незалежно від рівня їх економічної ефективності.

По-третє, на кінцевій стадії процесу порівняння і вибору мають розглядатися лише соціально і екологічно припустимі (і в цьому розумінні ефективні) варіанти об'єктів технічних новин чи нововведень. Найкращий з них визначається як економічний критерій.

Визначення й оцінка економічної ефективності організаційних нововведень, які потребують додаткових істотних одночасних витрат (наприклад, організація нових спеціалізованих або комбінованих виробництв; концентрація виробництва на діючому підприємстві, яка спричиняє необхідність його розширення, реконструкції або технічного переозброєння), здійснюється так само, як і нових технічних рішень. При цьому до складу поточних витрат повинні входити додатково транспортні витрати, а також втрати сировини (матеріалів) і готової продукції при їх транспортуванні й зберіганні.

Ефективність безвитратних нових організаційних рішень (зокрема запровадження прогресивної форми організації і оплати праці; удосконалення окремих елементів господарського механізму – організаційних структур управління, систем планування і фінансування тощо; створення нових ринкових структур) визначають на основі обчислення економії переважно поточних витрат, зумовленої реалізацією таких нововведень. При цьому у кожному конкретному випадку необхідно точно окреслювати коло показників для оцінки ефективності тієї або іншої групи, безвитратних організаційних рішень.