3.3. Забезпечення адміністративного позову

Для забезпечення адміністративного позову суд може:

1) зупинити дію всього рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються;

2) заборонити вчиняти певні дії.

Подання адміністративного позову або відкриття провадження в адміністративній справі саме по собі не зупиняє дію рішення суб'єкта владних повноважень. Зупинити дію цього рішення чи окремих його положень на час провадження в адміністративній справі може лише суд в порядку забезпечення адміністративного позову. Зупиняючи дію рішення суб’єкта владних повноважень, суд може вказати на необхідність повернення ситуації, яка існувала до прийняття рішення суб'єктом владних повноважень або до початку його виконання чи виконання окремих його положень.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішення в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль і відновлення прав позивача у майбутньому;

4)очевидність ознак протиправності рішення бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Заходи забезпечення адміністративного позову може бути вжито як за клопотанням позивача, так і з власної ініціативи суду. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Питання для самоконтролю

1. Що таке адміністративний позов?

2. Хто може звернутися до суду з адміністративним позовом?

3. Форма і зміст адміністративного позову.

Питання для самостійного вивчення

1. Зміна адміністративного позову.

2. Відмова від адміністративного позову.

Тема 4. Докази і доказування в адміністративному процесі

4.1. Поняття і види доказів в адміністративному процесі

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Джерела доказів в адміністративному судочинстві суттєво не відрізняються від тих, що прийняті у цивільному судочинстві. Так, засобами доказування визнаються пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, показання свідків, письмові і речові докази, висновки експертів.

Показання свідків, висновки експертів, речові докази в адміністративному судочинстві використовуються не так часто, як у цивільному судочинстві, оскільки значна частина адміністративних справ пов'язана з оскарженням правових актів. Основними засобами доказування у них будуть, як правило, письмові докази, зокрема, текст рішення і різні додаткові матеріали, які були підставою для його прийняття; пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників з приводу змісту рішення та його обґрунтування.

Такі сучасні засоби доказування, як електронні документи, віднесено до письмових доказів, а магнітні, електронні та інші носії інформації (наприклад, аудіо-, відео-, фото- чи кіноплівка, дискета, компакт-диск, чіп, фотографія тощо), що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, які мають значення для справи, є речовими доказами.

Правила щодо належності та допустимості доказів, а також інститут забезпечення доказів в адміністративному і цивільному судочинстві не відрізняються.