- •Тема1. Основні поняття зед.
- •Тема 2. Зовнішньоторгові операції
- •Тема 9. Зовнішньоторгові договори: види, структура, зміст
- •Тема 10. Міжнародні комерційні розрахунки
- •Тема 11. Форфейтингові операції. Факторингові операції.
- •Тема 1. Основні поняття зед.
- •1.1. Суть, суб’єкти, об’єкти, предме, право на здійснення зед.
- •1.2. Гармонізована система опису та кодування товарів
- •1.3. Види зед
- •1.4. Принципи зед
- •1.5. Регулювання зед
- •1.6. Інкотермс 2000
- •Тема 2 . Зовнішньоторгові операції план
- •Ключові поняття
- •2.1. Суть та класифікація зовнішньоторгових операцій
- •2.2.Експортно-імпортні операції
- •2.3.Реекспортні та реімпортні операції
- •2.4.Операції зустрічної торгівлі
- •2.4.1. Операції натурального обміну, або бартерні
- •2.4.2. Операціі, які передбачають участь продавця в реалiзацiї товарiв, запропонованих покупцем
- •Комерційна компенсація
- •Зустрічні закупки
- •Авансові, або попередні, закупки
- •Угоди типу "офсет", або "джентельменські" угоди
- •Угоди типу "світч", або угоди з передаванням фінансових зобов’язань
- •2.4.3. Викуп застарілої продукції
- •2.4.4. Поставки на комплектацію
- •2.4..5. Операції на давальницькій сировині, або толлинг
- •2.4.6. Операції зустрічної торгівлі у рамках промислового співробітництва
- •Прості компенсаційні угоди
- •Складні компенсаційні угоди
- •Виробниче кооперування
- •Франчайзинг товарів та послуг
- •Тема 3. Організаційні форми конкурсної торгівлі план
- •Ключові поняття
- •3.1. Міжнародні торги: суть, форми проведення торгів, методика проведення торгів.
- •3.2.Міжнародні товарні біржі: суть та види бірж; цілі, умови, механізми здійснення біржових операцій.
- •3.3. Міжнародні товарні аукціони: суть, види, техніка проведення аукціонів
- •Тема 4. Орендні операції план
- •Ключові поняття
- •4.1. Суть орендних операцій. Переваги для орендаря та орендодавця.
- •4.2.Лізинг: економічні мотиви застосування. Класифікація лізингових операцій .
- •В залежності від каналу отримання об’єкта лізинга:
- •В залежності від ролі орендодавача (лізингової компанії) в угоді:
- •4. В залежності від метода здійснення лізингу, або в залежності від економічного значення:
- •В залежності від обсягу наданих орендодавачем послуг:
- •В залежності від способа фінансування:
- •В залежності від способу виплати орендних платежів:
- •В залежності від строку здійснення лізингу:
- •В залежності від кількості сторін, що беруть участь в угоді:
- •4.3.Механізми здійснення угоди з універсальною лізинговою компанією та угоди зі спеціаліз5ваною лізинговою компанією
- •Ключові поняття
- •5. 1.Види та особливості об”єктів продажу в операціях з міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями та досвідом.
- •5.2.Ліцензійні угоди: види, зміст, особливості ліцензійних платежів.
- •5.3.Товарна марка, або товарний знак, та знак обслуговування, Найменування місць походження товару
- •Ключові поняття
- •6. 1.Інжиніринг: поняття, об”єкти, суб”єкти, вили, схеми здійснення комплексного інжинірингу, особливості контракту на інжинірингові послуги.
- •6.2.Проектно-дослідницькі роботи.
- •6.3.Консультаційні та інформаційні послуги
- •6.4.Науково-дослідницькі та технологічні роботи
- •6.5.Консалтинговi операції
- •Тема 7. Операції з технічного обслуговування та забезпечення запасними частинами. План
- •Ключові поняття
- •7.1.Зміст технiчного обслуговування машинотехнічної продукції.
- •7.2.Особливості операцій з технiчного обслуговування та забезпечення запасними частинами.Технiчне обслуговування в сферi обiгу включає здійснення таких операцій:
- •Тема 8. Процедура та техніка підготовки, укладання та виконання міжнародної торгової угоди при прямих зв’язках з контрагентами план
- •Ключові поняття
- •8.1. Етапи зовнішньоторгової операції
- •1.Підготовка зто.
- •2.Укладання зтк.
- •3. Організація контролю та виконання зовнішньоторгового контракту.
- •8.2.Підготовка зовнішньоторгових операцій..
- •8.3.Способи встановлення контакту з іноземним контрагентом
- •Тверда оферта.
- •Вільна оферта
- •Підтвердження замовлення
- •8.4. Аналіз та проробка конкурентних матеріалів, складання конкурентного листа, розрахунок експортних / імпортних фірм.
- •Проробка базисних умов поставки
- •8.5.Укладання зовнішньоторгових контрактів (зтк)
- •Протокол про наміри, попередній контракт: їх зміст, структура, призначення
- •Складання та підписання зтк.
- •.6.Організація контролю, виконання та припинення зтк.
- •Послідовність виконання зтк
- •Послідовність виконання зтк № 1452/56987
- •Зовнішньоторгова документація, що оформлює виконання комерційної угоди
- •Способи та порядок припинення зтк
- •8.7.Схема здійснення зту на базі cif та fob (інкотермс 2000 )
- •Тема 9. Зовнішньоторгові договори: види, структура, зміст план
- •Ключові поняття
- •9.1. Структура, зміст та особливості оформолення зтк купівлі-продажу
- •5.1.1. Преамбула (визначення сторін)
- •Контракт n 5/21
- •5.1.2. Визначення та термінологія
- •5.1.3. Предмет контракту
- •5.1.4. Кількість (або ціна та кількість або предмет та кількість)
- •5.1.5. Базисні умови поставок
- •5.1.6. Ціна та загальна сума контракту
- •5.1.7. Якість товару
- •5.1.8. Строк та дата поставки (або Строк та умови поставки) у даному розділі фіксується:
- •3) Застосування спецiальних термiнiв:
- •5.1.9. Умови платежу
- •5.1.10. Здавання – приймання товару
- •5.1.11. Гарантії, претензії щодо кількості та якості
- •5.1.12. Пакувальння та маркування товару
- •5.1.13. Вiдвантаження товару
- •5.1.14. Санкцiї
- •5.1.15. Страхування
- •5.1.16. Форс-мажор або обставини непереборної сили
- •5.1.17. Арбiтраж
- •5.1.18. Іншi умови
- •5.1.19. Юридичнi адреси та рахунки сторiн
- •9.4.. Типові помилки, що зустрічаються у зтк
- •9.5.Торгові звичаї (узанси) та їх значення у міжнародній торгівлі. "Загальні умови поставок".
- •9.4.Торгові звичаї (custom in trade), торгові або ділові звички (usages, узанс)
- •Тема 10, Міжнародні комерційні розрахунки
- •Ключові поняття
- •10.1.Визначення валютних умов зовнішньоторгових контракті: визначення валюти ціни та валюти платежу; визначення курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу при їх неспівпадінні
- •Визначення валютних умов Визначення валюти ціни та валюти платежу
- •Визначення курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу при їх неспівпадінні
- •Курс якого виду платіжних засобів використовується.
- •Визначення захисних валютних застережень проти ризику валютних втрат у випадку зміни курсу валют
- •10.2. Визначення фінансових умов зтк.
- •10.3.Визначення видів платежу: розрахунки готівкою, або негайний платіж; розрахунки з платежем на виплату, або у кредит; комбінований платіж; кредит з опціоном негайного платежу.
- •6.4. Визначення форм розрахунку
- •6.4.1. Розрахунок у формі авансового платежу
- •6.4.2. Розрахунки банківським переказом
- •6.4.3. Акредитивна форма розрахунків
- •6.4.4. Інкасова форма розрахунків
- •6.4.5. Розрахунки за відкритим рахунком
- •10.5.Визначення засобів розрахунку: розрахунки за допомогою векселів; розрахунки за допомогою чеків.
- •10.6. Використання банківських гарантій у міжнародних розрахунках.
- •Тема 11. Форфейтингові операції. Факторингові операції.
- •Ключові поняття
- •1.Суть факторингової операції..Факторингові компанії та послуги, які вони надають.
- •2.Схеми здійснення прямого та непрямого міжнародного факторингу:.
- •3.Переваги експортного факторингу:
- •5.Переваги форфейтинга
2.Схеми здійснення прямого та непрямого міжнародного факторингу:.
На рис.5.7 наведено схеми міжнародного факторингу: а) прямого; б) непрямого.
Рис. 5.7 а.Схема міжнародного прямого факторингу
Кордон
Рис. 5.7.б. Схема міжнародного непрямого факторингу
3.Переваги експортного факторингу:
Експортний факторинг - це послуга, яка надає можливість здійснювати експортну торгівлю за умовами відкритого кредита зі 100% покриттям ризику, коли інкасування здійснюється через різноманітні міжнародні мережі ФК. Валютні ризики також покриваються.
Факторинг дозволяє усунути або зменшити багато витрат. Завдяки факторингу можна:
запобігти втратам з "поганих" боргів для боргів, які прийняті ФК;
не витрачати коштів на послуги агенцій з кредитів, звіти про кредити тощо;
зменшити витрати на зарплату, оскільки ведення бухгалтерських книг тощо здійснюється ФК;
усунути витрати на утримання бухгалтерського відділу замовника (напр., конторські витрати);
усунути валютні ризики;
зменшити період кредита та кількість "поганих" боргів внаслідок підвищення ефективності роботи спеціалізованого персоналу;
зекономити час, щоб зосередитись на виробництві та торгівлі;
завдяки факторингу значно розширюються можливості отримання знижок готівковими від постачальників, а потік готівки більш гарантований.
Т.ч., результатом факторингу може бути економія на управлінських витратах, а також забезпечення додаткового джерела фінансування, якщо джерело кредитування з банківського овердрафта вже повністю вичерпаний. Факторинг є корисним для експортерів, які торгують по відкритому рахунку або які бажають розширити обсяг торгових угод шляхом продажу по відкритому рахунку.
Оскільки ФК часто належать банкам або контролюються ними і є членами міжнародних груп, вони можуть надавати достовірну інформацію про кредити іноземним покупцям. Це може бути як перевагою, так і недоліком для експортера, оскільки ФК, очевидно, буде вибірково ставитись до боргів, які вона візьме на себе. "Сумнівним" клієнтам ФК буде відмовляти в обробці їх боргів.
Перешкоди для розвитку факторингу полягають у наступному:
у експортерів можуть виникнути побоювання, що вторгнення ФК негативно вплине на відносини між експортером та його клієнтами та на думку погано інформованих клієнтів про фінансову стабільність компанії. Прихований факторинг дозволяє запобігти цій проблемі, оскільки експортна компанія інкасує платіж в якості агента ФК. Усі три факторингові послуги (включаючи роботу з торгових бухгалтерських книг) у випадку необхідності можуть бути виконані ФК;
існує "конкуренція" з боку банків, які надають більш традиційні методи фінансування.
Операції з факторингу регулюються:
1) Конвенцією про міжнародні факторинги (травень, 1988р.);
2) ЗУ"Про податок на додану вартість";
3) ЗУ"Про банки і банківську діяльність".
У Додатку 2 наведені документи, які регулюють та супроводжують факторингові операції.
.4.Суть форфейтингу. Схема здійснення форфейтингової операції.
Форфейтинг (a forfait) - це метод забезпечення середньострокового фінансування експортних операцій, який передбачає продаж боргових зобов’язань, вимог по ЗТК якому-небудь кредитному інституту (форфейтеру) при наданні достатнього забезпечення.
Форфейтинг (ФФ) являє собою операцію обліку (купівлі) середньострокових простих тратт або векселів. Облік здійснюється за фіксованою ставкою з повідомленням з боку банка (форфейтера) експортеру після укладення фінансової угоди. Якщо експортер уклав угоду з форфейтинга з банком до підписання ЗТК з покупцем, він буде мати можливість включити вартість обліку у вартість ЗТК.
Якщо продавець терміново потребує коштів, він може запропонувати будь-якому банку викупити у нього тратти, строк платежу по яких наступить у майбутньому згідно із зазначеними у них датами. У цьому випадку відбувається переуступка прав на отримання коштів векселеутримувачем - продавцем товарів банку.
При такій переуступці комплект тратт на проценти з відтермінування платежу, за звичай, переходить до банка безкоштовно, а з загальної суми тратт на основний борг банк вимагає знижку, розмір якої визначається в залежності від часу переуступки, від солідності банка, який акцептував або авалював тратти, та від загального економічного стану. Надання такої знижки є для продавця практично зниженням ціни товару, а для банка - компенсацією ризика та додатковою маржою. В залежності від зазначених умов така знижка може становити 3-15%.
За суттю форфейтинг - це угода з середньострокового експортного факторинга, за винятком того, що факторинг іноді буває з регресом до експортера. Банк, який виконує роль форфейтера, не є експортною факторинговою компанією. Крім того, дещо відрізняються процедури надання фінансування експортеру.
ФФ здійснюється таким чином:
1.Експортер товарів виробничого призначення знаходить закордонного покупця, який хоче отримати середньостроковий кредит для фінансування цієї покупки. Покупець може виявити бажання:
а) оплатити деяку частину (15%) одразу;
б) регулярно оплачувати залишок (можливо, через кожні 6 місяців) протягом 5 років.
Регулярні платежі є звичайною умовою при здійсненні ФФ.
2.Покупець повинен або:
а) оформити серію простих векселів:
б) акцептувати серію тратт з кінцевою датою погашення приблизно через 5 років, але з наданням регулярних платежів протягом цього періода часу (напр., через кожні 6 місяців).
Іншими словами, простий вексель може погашатись кожні 6 міс. протягом п’ятирічного періода. Прості векселі використовуються частіше, ніж перевідні.
3.Якщо пкупець має гарну кредитоспроможність, то експортер може не наполягати, щоб перевідні векселі (або тратти) булт гарнтовані. У більшості випадків у покупця будуть вимагати знайти банк, який гарантує ці векселі (або тратти). Платіж простого або перевідного векселя може бути гарантований шляхом підпису третьої особи на векселі - надання авалю.
4.Експортер повинен знайти банк, який би погодився бути ФФ. Деякі банки спеціалізуються на такому типі фінансування. Банку необхідно надати інформацію про суму кредита, періоді часу, кредитоспроможності покупця, наявності банка, який надає аваль на його простих векселях. Потім він або:
а) відмовиться бути ФФ;
б) побажає у принципі ьути ФФ (без оплати);
в) погодиться бути ФФ (за комісійні від експортера).
ФФ являє собою операцію обліку (покупки) середньострокових простих векселів або тратт. Облік за звичай здійснюється за фіксованою ставкою з повідомленням з боку банка (ФФ) експортеру після укладання фінансової угоди. Якщо експортер уклав угоду з ФФ з банком до підписання контракта з покупцем, він буде мати можливість включити вартість обліку у вартість ЗТК.
Експортер відправить товари та отримає прості векселі з авалем або акцептовані векселя. Потім він продасть їх ФФ, який купить їх без регреса до експортера. В результаті ФФ буде наражатись на такі ризики:
а) ризик неплатежу. Існує подвійна перевага для експортера: він не тільки отримує потік готівки з кредита, але й не повинен турбуватись про наявність потенційних пасивів на своїх рахунках, якщо покупець не виконає зобов’язанння через 3 або 5 років з простих векселів. ФФ банк захистить себе від цього ризику, якщо будевимагати, щоб прості або перевідні векселі отримали аваль від авалюючого банка;
б) політичні ризики у країні покупця;
в) ризик переказу, який полягає у тому, що країна покупця не зможе виконати свої зобов’язання з іноземної валюти;
г) валютний ризик.ФФ зберігає прості векселі і платить готівкою експортеру, тому саме він наражається на валютний ризик. Більшість ФФ захищають себе, погоджуючись купити (облікувати) прості або перевідні векселі лише за валюту, яку можно швидко рефінансувати на узгоджених засадах (напр., USD, CHF, EUR).
Плата за послугу з ФФ ділиться між експортером та покупцем і має покривати:
а) вартість наданих грошових коштів;
б)страхове покриття від зміни процентних ставок;
в) страхове покриття від комерційного та політичного ризиків;
г) вартість хеджування з валюти, яка має високий валютний ризик, що зробить вартість ФФ дуже високою;
д) прибуток ФФ.
На рис. 5.8 наведена послідовність здійснення форфейтингової операції.
Рис. 5.8. Схема здійснення форфейтингової операції
Завдяки цим угодам:
Банк, який здійснює ФФ, втрачає право регреса до експортера.
Покупець отримує кредит до 5 років.
Експортер негайно отримує готівку від обліку простих або перевідних векселів.
ФФ отримує відшкодування у міру погашення простих або перевідних векселів.
У деяких випадках банк-ФФ може погодитись (за комісійні) на купівлю простих векселів покупця навіть до завершення експортного торгового контракту.
Завдяки ФФ експортер отримує негайний платіж за експорт (принаймі, зі снижкою до повної продажної ціни), а іноземний покупець - середньостроковий кредит з погашенням частковими платежами від банка, який здійснює ФФ. Банк-ФФ повинен довіряти гарантії банка, який надав аваль, який, своєю чергою, повинен довіряти кредитоспроможності покупця.
У наш час у ФФ більш поширені прості векселі, ніж перевідні, оскільки експортер може бути звільнений від наступної відповідальності шляхом проставлення індоссамента на простих векселях на користь ФФ "без регресса". Це неприпустимо при використання перевідних векселів, які виписуються самим експортером, який має покладатись на обіцянку ФФ не вживати проти нього дій у випадку неплатежу.
