10.6. Використання банківських гарантій у міжнародних розрахунках.

Банківська гарантія (БГ) - це письмове зобов’язання банка, страхової компанії або іншої юридичної чи фізичної особи виплатити зазначену у ній грошову суму у зазначений в ній строк або при настанні певної події (у випадку невиконання або порушення контрагентом умов контракта) проти подання особі, яка її видала, письмової платіжної вимоги утримувача гарантії встановленої в ній форми з додатком перерахованих в ній документів.

БГ є окремим правовим зобов’язанням, юридично незалежним від основного боргу (контракта) або договірних відносин між кредитором та первісним боржником.

Операції з банківськими гарантіями регулюються:

1.Уніфікованими правилами для контрактних гарантій (публікація МТП №325, 1978р.)

2. Уніфікованими правилами для гарантій на першу вимогу (публікація №458, 1992р.).

3. Зразок форми з конкретних гарантій, які надаються (№406, 1982р.)

Механізми надання банківської гарантії: прямий і непрямий:

1 - наказодавач доручає своєму банку виставити від його імені гарантію. Текст гарантії визначається під час обговорення клієнта і представника банка;

2 - банк доручає наказодавачу підписати "компенсаційний лист" або контргарантію, у якій, за звичай, обумовлюється, що у випадку надання контрагентом вимоги по даній гарантії банк має право негайно списати відповідну суму гарантії зі спецрахунка наказодавача;

3 - банк складає текст гарантії і потім зі схвалення наказодавача висилає її бенефіціару або в оригіналі поштою, або ключовим текстом;

3’ - банк наказодавача інструктує банк-кореспондент виставити гарантію на користь бенефіціара, який знаходиться на території його країни;

4 - банк-кореспондент виставляє гарантію бенефіціару.

Типи, види та категорії міжнародних банківських гарантій:

1. Основні типи гарантій, які використовуються у міжнародній торгівлі:

• тендерна гарантія (tender/bid bond);

• гарантія виконання зобов’язань (performance bond);

• авансова гарантія (advance payment guarantee);

• платіжна гарантія (payment guarantee).

2. Другорядні типи гарантій, які використовуються у міжнародній торгівлі:

• гарантія коносамента (bill of lading guarantee);

• вексельна гарантія (аваль) (aval, bill guarantee);

• митна гарантія (customs guarantee);

• (loan guarantee);

• гарантія компенсації юридичних витрат (legal costs guarantee);

• гарантія утримання (retention money guarantee);

• експлуатаційна гарантія (maintenance bond).

Гарантії повинні містити як мінімум такі реквізити:

• найменування особи (принципала), на чиє прохання видана гарантія;

• найменування отримувача грошей (бенефіціара);

• найменування особи, яка видала гарантію (гаранта);

• посилання на договір або інше зобов’язання, у зв’язку з виконанням якого видана гарантія;

• суму, яка підлягає виплаті, та валюту платежу;

• строк, на який видана гарантія, або подія, при настанні якої вона втрачає силу;

• умови, на підставі яких здійснюється платіж;

• умови скорочення суми гарантійних зобов’язань.

Гарант, який отримав платіжну вимогу, перевіряє відповідність доданих до неї документів умовам гарантії, але не несе відповідальності за форму та правдивість наданих документів, а також за затримки, які мали місце не з його провини, втрати або викривлення документів. Платіжна вимога повинна містити ствердження, що принципал порушив свої зобов’язання за ЗТК, з зазначенням конкретних порушень. Гарант зобов’язаний задовільнити платіжну вимогу кредитора і без затримки передати її принципалу з доданими до неї документами.

Якщо інше не передбачено гарантією, то правом, яке застосовується для розв’язку можливих розбіжностей, буде право країни, де знаходиться центр ділової активності гаранта. Якщо сторона бажають, щоб до їх гарантії застосовувались Уніфіковані правила для гарантій на першу вимогу (1992), то ця згода повинна бути відображена у тексті гарантії. У будь якому випадку при складанні гарантії рекомендується використовувати принципи, викладені в Уніфікованих правилах, які також містять особливі умови і до контргарантій.