10.5.Визначення засобів розрахунку: розрахунки за допомогою векселів; розрахунки за допомогою чеків.

Найважливішими засобами платежу та кредитування по ЗТК є:

• векселі;

• чеки.

Особливе значення при наданні комерційного кредиту має питання про гарантії платежу за відвантажені товари, оскільки експортер передає покупцю товаророзпорядчі документи до того як останній оплачує товар, і, таким чином експортер втрачає контроль над відвантаженим товаром. У зв’язку з цим у ЗТК визначають форми та засоби гарантії платежу за товар у належнім обсязі та у погоджені строки.

Найпоширенішою формою гарантій у світовій практиці є вексельна, яка використовується незалежно від форми розрахунків та тривалості кредиту. Кредит, повернення якого забезпечується векселем, досить простий в оформленні та доволі надійний для продавця.

Розрізняють переказні векселі (тратти) та прості векселі (соло-векселі), причому більшого поширення при наданні кредиту за ЗТК у світовій практиці набули переказні векселі.

Переказний вексель (тратта) є безумовним наказом кредитора (трасанта), адресованим боржнику (трасату), оплатити у встановлений у ньому термін зазначену суму трасанту або третій особі (ремітенту). Третьою особою-векселетримачем найчастіше є банк продавця.

Отже, тратта є борговим документом, який виставляє продавець (кредитор) на покупця (позиковця). Для того, щоб цей документ набув юридичної сили (право вимагати по ньому оплати від трасата), покупець повинен акцептувати його після одержання товару і тим самим прийняти на себе зобов'язання оплатити переказний вексель на термін.

Акцепт здійснюється у вигляді напису "акцептований" або іншим рівнозначним словом (наприклад, "згоден") або ж простим підписом платника, зробленим на лицьовому боці векселя. Акцепт повинен бути простим і нічим не обумовленим. Єдиною обмежувальною зміною, яка допускається у змісті векселя, є обмеження боржника зобов'язанням платити часткою суми, зазначеної на тратті, тобто він може здійснити обмежений або частковий акцепт на відміну від загального.

Акцепт векселів здійснюється при оплаті частини вартості товару готівкою по інкасо або акредитиву.

Для цього при інкасовій формі розрахунків продавець передає до банку векселі разом із документами на одержання товару із дорученням банку видати покупцю документи у його банку тільки після акцепту тратт.

При акредитивній формі розрахунків продавець отримує у банку комплект переданих йому заздалегідь виписаних та акцептованих тратт проти документів, що засвідчують відправлення товару.

Борг по акцептованій тратті збирається у безспірному та безумовному порядку, тобто при затримці платежу вексель переходить до суду, де і стягується. При цьому ніякі заперечення позиковця, зв'язані з перебігом виконання контракту (наприклад, посилання на те, що кредитор не виконав своїх зобов'язань), не враховуються.

Тратта має абстрактний характер, тобто є самостійним зобов'язанням боржника відносно кредитора, а не складовою частиною контракту. Тому на векселі не зазначається, яка конкретна угода була підставою для його появи. Більше того, будь-яка позначка на векселі, що зв'язує його виплату з виконанням кредитором зобов'язань щодо поставки товару робить вексель недійсним.

Тратта є оборотним документом і може передаватися одним векселетримачем на користь іншого передавальним написом - індосаментом. Напис робиться на зворотному боці векселя або на додатковому аркуші та підписується індосантом (тобто особою, що зробила передавальний напис).

Індосаменти можуть бути трьох видів:

• іменний - це передавальний напис, у якому зазначається назва або ім'я нового тримача; іменний індосамент містить текст: "Платити наказу..." та підпис індосанта;

• бланковий - це напис без зазначення назви або імені тримача, і, відповідно, вексель вважається виставленим на пред'явника. Його тримач може заповнити бланк або своїм іменем, або іменем якої-небудь третьої особи, або передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк та не здійснюючи індосамент. Бланковий індосамент може складатися із одного підпису індосанта; Відповідальність за виплату суми за векселем перед останнім векселетримачем, якому передані права та вимоги за векселем, солідарно несуть боржник та всі особи, які є тримачами (попередні індосанти).

• передовірчий - це передавальний напис банку, який робиться векселетримачем при передачі векселя на інкасо з проханням одержати по ньому платіж від покупця. Такий індосамент означає просте поручительство та позначається так: "на інкасо", "як довіреному" або іншими словами, які мають на увазі просте поручительство. З настанням терміну платежу акцептовані тратти пред'являються покупцю для викупу (тобто для повернення з позначкою про платіж). При цьому так само, як і при акцепті тратт, використовуються акредитивна та інкасова (але у вигляді чистого інкасо) форми розрахунків. Частіше застосовується акредитивна форма, коли боржник відкриває акредитив з дорученням банку здійснити платіж проти одержання відповідних тратт. Розрахунки по чистому інкасо здійснюються у такій послідовності, що і по документарному. При цьому векселі, передані на інкасо, повинні мати передовірчий індосамент клієнта на користь банку.

Векселі, що пересилаються боржнику, слід застрахувати від втрати на шляху руху.

Правовідносини сторін за векселями регулюються нормами міжнародного та національного прав.

Виділяються країни, вексельне законодавство яких грунтується на Женевській системі вексельного права, та держави з англо-американським правом. Україна ще у складі СРСР приєдналась до Женевської конвенції по векселях 1930 р., яка встановлює Єдиний закон про простий та переказний вексель. Базуючись на цьому Єдиному законі було прийняте "Положення про переказний та простий вексель" (Постанова ЦВК та РНК СРСР від 7 серпня 1937 р.), яке приводить національне законодавство до нормативних актів цієї угоди.

Багато країн мають свої, відмінні норми вексельного законодавства, а в деяких країнах вексельного обігу не існує, і вексель може бути визнаний недійсним. Це слід враховувати при укладанні контракту на умовах кредиту, тобто передбачити, які нормативні акти будуть діяти відносно даної угоди.

Норми вексельного законодавства встановлюють необхідні вимоги до форм боргового зобов'язання, при дотриманні яких він стає дійсним як вексель.

Відповідно до Женевської угоди переказний вексель повинен містити такі обов'язкові реквізити:

1. Вексельна зазначка, тобто зазначення його у тексті документа як вексель: наявності цього слова тільки у заголовку недостатньо, тому що його можна заднім числом додати до будь-якого аналогічного документа.

2. Сума векселя, яка зазначається двічі: вгорі ліворуч векселя цифрами та у тексті векселя прописом.

3. Назва та адреса того, хто має платити, тобто платника, зазначається ліворуч знизу векселя.

4. Термін платежу може бути встановлений одним із таких способів:

• на певну дату, коли встановлена конкретна дата платежу, яка і фіксується на векселі;

• на такий-то термін від складання або у такий-то час від пред'явлення, коли вексель видається на один або декілька місяців. відповідно, від складання або від пред'явлення; вексель з терміном від пред'явлення може бути поданий до оплати у будь-який момент, зручний для кредитора, але його оплата здійснюється через зазначений на векселі період від дати прийняття векселя до оплати (вона відрізняється від дати пред'явлення векселя на час його пересилання поштою);

• після пред'явлення, коли вексель оплачується при його пред'явленні; термін пред'явлення векселя визначається кредитором, але не повинен перебільшувати одного року від дня складання векселя. Переказний вексель, термін платежу по якому не зазначений, розглядається як такий, що має бути оплачений після пред'явлення.

Векселі, які мають інше визначення терміну платежу, ніж перераховані вище (наприклад, з оплатою у послідовні терміни), вважаються за Женевською угодою недійсними

За домовленістю сторін термін платежу по векселю може бути продовжений. але способи пролонгації нормами вексельного законодавства не передбачені.

5. Місце, в якому має бути здійснений платіж. Ним прийнято зважати місцезнаходження платника, позначене поруч з його назвою. Сторони можуть вказати і інше місце платежу, але при цьому не можна вказувати одночасно декілька місць, тому що вексель буде визнаний недійсним.

6. Назва особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж. При цьому, якщо вексель виставлений на ремітента, у ньому використовують зворот "платити наказу...", якщо трасанта - "платити на мою користь" або "платити за нашим наказом".

7. Дата та місце складання векселя зазначаються праворуч над його текстом: місце складання векселя визначає право, яке застосовують до векселя, тому що використання тих чи інших нормативних актів залежить від того, на території якої країни був складений та підписаний вексель: якщо на векселі не вказано місце його складання, то він визнається підписаним у місці, зазначеному поруч з назвою векселедавця.

8. Назва, місцезнаходження та підпис векселедавця, які ставляться знизу під текстом. За українським законодавством векселі, як і інші грошові документи, повинні підписуватися двома належно уповноваженими особами.

Переказні векселі можуть бути виписані у декількох екземплярах для того, щоб застрахуватися від їх втрати при пересиланні та своєчасно одержати платіж.

Дублікати, які становлять один переказний вексель, обов'язково повинні мати порядкові номери, які проставляються у самому тексті документа. наприклад, "платити по цьому першому екземпляру". У іншому разі за Женевською угодою кожний з екземплярів розглядається як окремий переказний вексель.

Боржник акцептує один екземпляр векселя, інакше може статися так, що йому доведеться оплатити усі акцептовані екземпляри векселя. Як правило, акцептується, а потім направляється для платежу перший екземпляр тратти. Коли ж за умовами оплати слід акцептувати інші екземпляри переказного векселя, то на ньому вказується, наприклад, "платити проти другого екземпляра" (перший екземпляр не оплачується).

Тримач векселя терміном на певний день або ж на стільки-то часу від складання повинен пред'явити його до платежу у день, коли вексель повинен бути оплачений, або протягом двох наступних робочих днів.

Якщо на день платежу боржник не оплатить вексель, кредитор повинен заявити протест про неплатіж. Це можна зробити у нотаріальній конторі, де засвідчать, що боржник такого-то числа не здійснив платіж за векселем. Протест необхідний, щоб тримач векселя зміг здійснити належне йому право регресу, тобто зворотної вимоги, проти векселедавця, індосантів та їх гарантів (авалістів).

Термін, встановлений для оскарження векселів Женевською угодою відносно векселя з терміном на певний день або ж у стільки-то часу від складання або пред'явлення, становить два робочі дні, наступні за днем, у який вексель має бути оплачений; по векселю з терміном після пред'явлення - протягом року від дня складання або на наступний день, якщо його пред'явлено в останній день цього терміну.

Термін позовної давності проти векселедавця, індосантів та авалістів становить один рік від дня оскарження.

Простий вексель - це безумовне зобов'язання боржника (векселедавця) виплатити зазначену суму після закінчення встановленого у ньому терміну та в обумовленому місці. Він виставляється не кредитором, як переказний вексель, а боржником, і з прямим зобов'язанням платити.

Простий вексель за Женевською угодою містить такі реквізити:

1. Вексельну зазначку.

2. Просте і нічим не обумовлене зобов'язання сплатити певну суму.

3. Зазначення терміну платежу.

4. Зазначення місця, у якому має бути здійснений платіж.

5. Назву одержувача.

6. Зазначення дати та місця складання векселя.

7. Підпис векселедавця,

Документ без якого-небудь з цих елементів не має сили простого векселя, за винятком терміну платежу (у цьому випадку простий вексель, як і переказний, приймається до оплати після пред'явлення), місця платежу (ним буде вважатися місце складання векселя), місця складання векселя (простий вексель, як і переказний, буде розглядатися підписаним у місці, позначеному поруч з назвою векселедавця).

До простих векселів застосовуються правові норми Женевської угоди, які належать до переказних векселів. Винятками є постанови про акцепт (тому що простий вексель, підписаний особою, яка видала зобов'язання платити, не акцептується) та про кількість екземплярів.

За англо-американським правом пред'являються менш жорсткі вимоги до змісту векселя та термінів платежу по ньому. І переказні, і прості векселі залишаються дійсними і до них застосовується вексельне законодавство у випадках, коли вони не мають "вексельної зазначки", зазначення місця платежу, дати і місця складання векселя. Відносно терміну платежу по векселях: вони можуть бути видані з терміном платежу після настання або у певний період від настання певної події, яка має відбутися, але час його настання може бути невизначеним.

Крім того, у англо-американському праві передбачені інші терміни заяви протесту у випадках, коли боржник відмовляється повністю або частково оплатити вексель. Відповідно до англійських норм вексельного права протест проти неплатежу по іноземному векселю повинен бути здійснений у день, коли вексель підлягав оплаті, але не був оплачений; за американським правом - протягом трьох робочих днів після відмови платника від платежу, а для банків - у той же робочий день.

Учасникам зовнішньоторгової угоди слід знати, що у більшості розвинених країн (крім Великобританії, США, Швеції") встановлений гербовий збір по векселях, розмір якого залежить від суми векселя, але звичайно становить незначну величину. При оплаті цього податку, як правило, на зворотний бік векселя наклеюється марка, яка одразу ж погашається.

Крім векселів у якості забезпечення заборгованості по комерційному кредиту можуть видаватись документарні акредитиви та банківські гарантії. Корпоративні гарантії та гарантіх уряду використовуються рідко через їх меншу надійність та значного ризику випуску підробних документів.

Чек - це писане безумовне розпорядження покупця своєму банку виплатити зазначену у ньому суму чекоутримувачу готівкою або шляхом її перерахування на його рахунок у банку.

Чеки не є грошима, а лише заміняють їх у платіжному обігу. Тому вони обов’язково повинні мати покриття. Видають чеки тільки у межах суми, яка є на поточних та інших рахунках клієнтів у банку.

Чеки мають точно встановлену форму письмового документа та виписуються на спеціальних бланках. Вони повинні мати такі основні реквізити:

• найменування "чек";

• просте і нічим не обумовлене розпорядження уплатити зазначену суму;

• найменування платника (банка), де чекодавач має свій поточний рахунок;

• місце платежу;

• дата та місце складання чека;

• підпис чекодавача.

Відсутність одного із перерахованих реквізитів робить документ недійсним.

У договорі чекодавача з банком може бути умова, що банк зобов’язується оплатити "овердрафт", тобто суму більшу за залишок на банківському рахунку з нарахуванням на неї річних відсотків.

На відміну від векселя чеки не є засобом кредиту, і тому строк їх обігу обмежений. Згідно Женевської конвенції 1930 р. (до якої приєднались країни цивільного права -Західна та Східна Європа), строк подання чека до оплати з дня його виставлення обмежується:

• 8 днями - у країні його видачі;

• 20 днями - якщо місце його видачі та місце оплати знаходяться у різних країнах одного континента;

• 70 днями - якщо оплата здійснюється в іншій країні світу.

Англо-американське право (звичайне право) не встановлює конкретних граничних термінів подання чека до оплати, але передбачає, що його слід подати до оплати протягом "поміркованого терміну" згідно банківської практики.

Чек може передаватись однією особою іншій по індосаменту (передаточному напису), який проставляється на зворотному боку чека та підписується особою, яка зробила цей напис.

В залежності від умов передачі чека від однієї особи іншій та характеру його використання розрізняють такі види чеків:

• пред’явницькі чеки, які виписуються на пред’явника. Його передача іншій особі може бути здійснена за індосаментом та без індосамента. У міжнародному платіжному обігу такі чеки значно поширені;

• іменні чеки, які виписуються на користь певної особи, і їх передача не може бути здійснена за допомогою звичайного індосамента. Широкого поширення вони е мають;

• ордерні чеки, які виписуються на користь певної особи або за її наказом. передача чека іншій особі здійснюється за допомогою індосаменту із застереженням "наказу". У міжнародних розрахунках вони значно поширені.

Чек не є твердою гарантією платежу. Більш твердим зобов’язанням є чек, який авальований банком або іншою установою або особою, тобто тими, хто гарантує платіж зазначеної у чеку суми. Тому слід використовувати авальовані ордерні чеки, які індосовані на банк продавця.

Іноді чеки кросуються, тобто перекреслюються чекодавачем паралельними лініями по діагоналі. Це означає, що платіж по чеку може бути здійснений лише у безготівковій формі і лише банку чекоутримувача.