
- •Тема1. Основні поняття зед.
- •Тема 2. Зовнішньоторгові операції
- •Тема 9. Зовнішньоторгові договори: види, структура, зміст
- •Тема 10. Міжнародні комерційні розрахунки
- •Тема 11. Форфейтингові операції. Факторингові операції.
- •Тема 1. Основні поняття зед.
- •1.1. Суть, суб’єкти, об’єкти, предме, право на здійснення зед.
- •1.2. Гармонізована система опису та кодування товарів
- •1.3. Види зед
- •1.4. Принципи зед
- •1.5. Регулювання зед
- •1.6. Інкотермс 2000
- •Тема 2 . Зовнішньоторгові операції план
- •Ключові поняття
- •2.1. Суть та класифікація зовнішньоторгових операцій
- •2.2.Експортно-імпортні операції
- •2.3.Реекспортні та реімпортні операції
- •2.4.Операції зустрічної торгівлі
- •2.4.1. Операції натурального обміну, або бартерні
- •2.4.2. Операціі, які передбачають участь продавця в реалiзацiї товарiв, запропонованих покупцем
- •Комерційна компенсація
- •Зустрічні закупки
- •Авансові, або попередні, закупки
- •Угоди типу "офсет", або "джентельменські" угоди
- •Угоди типу "світч", або угоди з передаванням фінансових зобов’язань
- •2.4.3. Викуп застарілої продукції
- •2.4.4. Поставки на комплектацію
- •2.4..5. Операції на давальницькій сировині, або толлинг
- •2.4.6. Операції зустрічної торгівлі у рамках промислового співробітництва
- •Прості компенсаційні угоди
- •Складні компенсаційні угоди
- •Виробниче кооперування
- •Франчайзинг товарів та послуг
- •Тема 3. Організаційні форми конкурсної торгівлі план
- •Ключові поняття
- •3.1. Міжнародні торги: суть, форми проведення торгів, методика проведення торгів.
- •3.2.Міжнародні товарні біржі: суть та види бірж; цілі, умови, механізми здійснення біржових операцій.
- •3.3. Міжнародні товарні аукціони: суть, види, техніка проведення аукціонів
- •Тема 4. Орендні операції план
- •Ключові поняття
- •4.1. Суть орендних операцій. Переваги для орендаря та орендодавця.
- •4.2.Лізинг: економічні мотиви застосування. Класифікація лізингових операцій .
- •В залежності від каналу отримання об’єкта лізинга:
- •В залежності від ролі орендодавача (лізингової компанії) в угоді:
- •4. В залежності від метода здійснення лізингу, або в залежності від економічного значення:
- •В залежності від обсягу наданих орендодавачем послуг:
- •В залежності від способа фінансування:
- •В залежності від способу виплати орендних платежів:
- •В залежності від строку здійснення лізингу:
- •В залежності від кількості сторін, що беруть участь в угоді:
- •4.3.Механізми здійснення угоди з універсальною лізинговою компанією та угоди зі спеціаліз5ваною лізинговою компанією
- •Ключові поняття
- •5. 1.Види та особливості об”єктів продажу в операціях з міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями та досвідом.
- •5.2.Ліцензійні угоди: види, зміст, особливості ліцензійних платежів.
- •5.3.Товарна марка, або товарний знак, та знак обслуговування, Найменування місць походження товару
- •Ключові поняття
- •6. 1.Інжиніринг: поняття, об”єкти, суб”єкти, вили, схеми здійснення комплексного інжинірингу, особливості контракту на інжинірингові послуги.
- •6.2.Проектно-дослідницькі роботи.
- •6.3.Консультаційні та інформаційні послуги
- •6.4.Науково-дослідницькі та технологічні роботи
- •6.5.Консалтинговi операції
- •Тема 7. Операції з технічного обслуговування та забезпечення запасними частинами. План
- •Ключові поняття
- •7.1.Зміст технiчного обслуговування машинотехнічної продукції.
- •7.2.Особливості операцій з технiчного обслуговування та забезпечення запасними частинами.Технiчне обслуговування в сферi обiгу включає здійснення таких операцій:
- •Тема 8. Процедура та техніка підготовки, укладання та виконання міжнародної торгової угоди при прямих зв’язках з контрагентами план
- •Ключові поняття
- •8.1. Етапи зовнішньоторгової операції
- •1.Підготовка зто.
- •2.Укладання зтк.
- •3. Організація контролю та виконання зовнішньоторгового контракту.
- •8.2.Підготовка зовнішньоторгових операцій..
- •8.3.Способи встановлення контакту з іноземним контрагентом
- •Тверда оферта.
- •Вільна оферта
- •Підтвердження замовлення
- •8.4. Аналіз та проробка конкурентних матеріалів, складання конкурентного листа, розрахунок експортних / імпортних фірм.
- •Проробка базисних умов поставки
- •8.5.Укладання зовнішньоторгових контрактів (зтк)
- •Протокол про наміри, попередній контракт: їх зміст, структура, призначення
- •Складання та підписання зтк.
- •.6.Організація контролю, виконання та припинення зтк.
- •Послідовність виконання зтк
- •Послідовність виконання зтк № 1452/56987
- •Зовнішньоторгова документація, що оформлює виконання комерційної угоди
- •Способи та порядок припинення зтк
- •8.7.Схема здійснення зту на базі cif та fob (інкотермс 2000 )
- •Тема 9. Зовнішньоторгові договори: види, структура, зміст план
- •Ключові поняття
- •9.1. Структура, зміст та особливості оформолення зтк купівлі-продажу
- •5.1.1. Преамбула (визначення сторін)
- •Контракт n 5/21
- •5.1.2. Визначення та термінологія
- •5.1.3. Предмет контракту
- •5.1.4. Кількість (або ціна та кількість або предмет та кількість)
- •5.1.5. Базисні умови поставок
- •5.1.6. Ціна та загальна сума контракту
- •5.1.7. Якість товару
- •5.1.8. Строк та дата поставки (або Строк та умови поставки) у даному розділі фіксується:
- •3) Застосування спецiальних термiнiв:
- •5.1.9. Умови платежу
- •5.1.10. Здавання – приймання товару
- •5.1.11. Гарантії, претензії щодо кількості та якості
- •5.1.12. Пакувальння та маркування товару
- •5.1.13. Вiдвантаження товару
- •5.1.14. Санкцiї
- •5.1.15. Страхування
- •5.1.16. Форс-мажор або обставини непереборної сили
- •5.1.17. Арбiтраж
- •5.1.18. Іншi умови
- •5.1.19. Юридичнi адреси та рахунки сторiн
- •9.4.. Типові помилки, що зустрічаються у зтк
- •9.5.Торгові звичаї (узанси) та їх значення у міжнародній торгівлі. "Загальні умови поставок".
- •9.4.Торгові звичаї (custom in trade), торгові або ділові звички (usages, узанс)
- •Тема 10, Міжнародні комерційні розрахунки
- •Ключові поняття
- •10.1.Визначення валютних умов зовнішньоторгових контракті: визначення валюти ціни та валюти платежу; визначення курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу при їх неспівпадінні
- •Визначення валютних умов Визначення валюти ціни та валюти платежу
- •Визначення курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу при їх неспівпадінні
- •Курс якого виду платіжних засобів використовується.
- •Визначення захисних валютних застережень проти ризику валютних втрат у випадку зміни курсу валют
- •10.2. Визначення фінансових умов зтк.
- •10.3.Визначення видів платежу: розрахунки готівкою, або негайний платіж; розрахунки з платежем на виплату, або у кредит; комбінований платіж; кредит з опціоном негайного платежу.
- •6.4. Визначення форм розрахунку
- •6.4.1. Розрахунок у формі авансового платежу
- •6.4.2. Розрахунки банківським переказом
- •6.4.3. Акредитивна форма розрахунків
- •6.4.4. Інкасова форма розрахунків
- •6.4.5. Розрахунки за відкритим рахунком
- •10.5.Визначення засобів розрахунку: розрахунки за допомогою векселів; розрахунки за допомогою чеків.
- •10.6. Використання банківських гарантій у міжнародних розрахунках.
- •Тема 11. Форфейтингові операції. Факторингові операції.
- •Ключові поняття
- •1.Суть факторингової операції..Факторингові компанії та послуги, які вони надають.
- •2.Схеми здійснення прямого та непрямого міжнародного факторингу:.
- •3.Переваги експортного факторингу:
- •5.Переваги форфейтинга
Визначення курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу при їх неспівпадінні
Якщо валюти ціни та платежу не збігаються, то у контракти включається курс перерахунку валют, за яким валюта ціни перераховується у валюту платежу. При цьому необхідно враховувати, що існують різні значення валютних курсів залежно від часу, валютного ринку (вони є у всіх розвинених країнах). Крім того, розрізняють курс продавця та курс покупця (він нижчий від першого) та курси різних платіжних засобів (із них - найвищий курс телеграфного переказу, а нижчі - поштового переказу, векселя, чека).
Отже, у контракті для визначення курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу слід зазначити:
Час перерахунку курсу. Перерахунок ніколи не здійснюється за курсом дня укладання контракту, тому що це може призвести до валютних втрат внаслідок знецінення валюти платежу на момент виконання контракту. Розрахунки завжди здійснюються за поточним курсом валюти - найчастіше як такий береться поточний ринковий курс за день до платежу або 2-3 дні, що передують дню платежу.
Ринок, котирування якого беруться за базу перерахунку (звичайно, це ринок країни платника).
Курс продавця чи курс покупця (звичайно, береться середній між ними курс).
Курс якого виду платіжних засобів використовується.
Наприклад, при продажу товару французькій фірмі та при фіксації ціни у USD з платежем у EUR у контракті необхідно передбачити, що переведення USD у EUR буде здійснюватися за середнім курсом між курсами продавця та покупця телеграфного переказу на валютному ринку Парижа у день, що передує дню платежу.
Особливо уважно до питань визначення курсу валют слід ставитись при великих угодах, тому що тут взагалі-то незначні відмінності у курсах валют суттєво впливають на суму платежу.
Визначення захисних валютних застережень проти ризику валютних втрат у випадку зміни курсу валют
Внаслідок нестійкості курсів валют торгові партнери стикаються з проблемою валютного ризику. Зв’язані з цим валютні збитки, а для контрагента - вигоди можуть виникнути у таких випадках:
при зміні курса валюти ціни відносно валюти платежу у період між підписанням ЗТК та здійснення платежу. Експортер буде мати збитки при зниженні курса валюти ціни відносно валюти платежу, оскільки він отримає менший грошовий еквівалент зафіксованої у ЗТК валюти ціни; імпортер, навпаки, буде мати валютний ризик при зростанні курса валюти ціни відносно валюти платежу , оскільки для її купівлі він повинен заплатити більше національної валюти;
при зміні курса валюти контракта відносно національної валюти контрагентів у випадку співпадіння валюти ціни та валюти платежу. Експортер буде мати збитки при девальвації валюти контракта відносно національної валюти експортера; імпортер, навпаки, буде мати збитки у випадку ревальвації валюти контракта відносно національної валюти імпортера;
при падінні купівельної спроможності валют. Втрати у даному випадку виявляються у тому, що внаслідок зростання цін на купівлю тієї ж кількості товару доводиться витрачати більше грошових коштів.
Найбільше на валютний ризик наражається експорт та імпорт готових виробів, особливо машин та обладнання, оскільки саме ці товари потребують тривалого виготовлення та постачання і продаються, як правило, з відтермінуванням платежу. Більшість прогнозів руху валютних курсів складається у середньому до одного року, і тому по довгострокових ЗТК запобігання валютним ризикам є складною проблемою, оскільки необхідно правильно оцінити напрямок руху курсу валют. Менше залежать від валютних ризиків експортери та імпортери сировинних товарів та продуктів харчування, оскільки вони постачаються на умовах негайного платежу і протягом коротких періодів часу. Цим ризикам запобігти простіше, і у ЗТК це легко враховується.
Для мінімізації валютних ризиків у ЗТК передбачають захисні валютні застереження - спеціальні умови, які включають у ЗТК і які передбачають перегляд суми платежу у тій же пропорції, в якій відбудеться зміна курса валюти платежу відносно валюти застереження. Зміст валютних застережень полягає у тому, що при знеціненні (подорожчанні) валюти ціни товару експортер отримує (імпортер платить) кількість одиниць валюти платежу згідно курсу валюти, яка зазначена у валютному застереженні.
У світовій практиці розрізняють два види застережень:
односторонні застереження, які передбачають односторонні дії одного із контрагентів і, таким чином, захищають інтереси однієї із сторін ЗТК;
двостронні застереження, які передбачають взаємну домовленість контрагентів і тому у випадку зміни курсу валюти платежу збитки та вигоди однаково поширюються і на експортера, і на імпортера.
В залежності від того, співпадають чи ні валюта ціни та валюта платежу, у ЗТК поширені такі валютні застереження:
пряме валютне застереження, яке використовується, коли валюта ціни та валюта платежу співпадають, а ціна товару та сума платежу ставляться у залежність від зміни курса валюти платежу відносно іншої, більш стабільної валюти (наприклад, CHF); це валютне застереження називають ще одновалютним;
непряме валютне застереження, яке використовується,коли ціна товару зафіксована в одній із найбільш поширених у міжнародних розрахунках валют, курс якої стабільний або має тенденцію до підвищення (наприклад, CHF), а платіж передбачений в іншій валюті (наприклад, у національній валюті покупця);
мультивалютне застереження, яке використовується, коли валюта ціни та валюта платежу співпадають, а ціна товару та сума платежу ставляться у залежність від зміни середньоарифметичного курса декількох валют (кошика валют, наприклад, SDR). Валют у валютному кошику може бути дві та більше, але захисні властивості мультивалютного застереження визначаються не кількістю, а якістю валют. В залежності від складу валют валютний кошик може бути: а) симметричний, який передбачає однакову питому вагу валют; б) асиметричний, який передбачає різну питому вагу валют; в) стандартний, який передбачає зафіксовані валюти на певний період використання рахункової одиниці в якості валюти застереження; г) регульований, який передбачає валюти, які змінюються в залежності від ринкових факторів. Отже, при використанні мультивалютного застереження застосовується принцип порівняння курса валюти ціни відносно валютного кошика на дату підписання ЗТК та на дату платежу. З точки зору валютного ризику, обидва контрагенти знаходяться у рівних умовах, оскільки мультивалютне застереження включає валюти, які мають різний ступінь стабільності.
Для запобігання валютних втрат експортери та імпортери можуть скористатись послугами страхових компаній та банків, які активно займаються страхуванням валютних ризиків. При підписанні ЗТК експортер або імпортер укладає зі своїм банком форвардну чи опціонну угоду з метою страхування (хеджування) валютних ризиків.
Хеджування (hedging) - це компенсаційні дії, які вживає покупець чи продавець на валютному ринку, для того щоб охоронити свій дохід у майбутньому від зміни валютного курсу.
Валютні форвардні угоди (currency forward contracts) - це угоди з обміну двома валютами у кількості, яка визначена в угоді, на певну дату (більш ніж через два робочі дні після його підписання) за узгодженим сьогодні курсом. Строк форвардних контрактів становить тиждень, місяць, три місяці, шість місяців та рік. Форвардний курс може дорівнювати курсу спот (тобто курсу, за яким обмінюються валютами протягом не більше двох робочих днів з моменту досягнення угоди про курс), бути вищим або нижчим за нього. Якщо форвардний курс нижчий курса спот, то іноземна валюта продається з форвардною знижкою (forward discount), якщо - вище, то - з форвардною надвишкою (forward premium). Наприклад, якщо курс спот становить 1 USD = 5,1460 UAH, а форвардний курс за трьохмісячними контрактами становить 1 USD = 5,2460 UAH, то вважається, що гривна продається на три місяці з надвишкою у 0,1000 UAH. Форвардні знижки/надвишки виражаються у відсотках у рік відносно значення курса спот за формулою:
Premium
/ Discount
= (
),
де Е- валютний курс, відповідно, форвардний та курс-спот; n - кількість періодів до настання платежа, переводить процент у річний обрахування. При тривалості форвардного контракту 1 місяць n = 12, при тривалості контракта 3 місяці n = 4, тижня - n = 52.
У форвардній угоді фіксується еквівалент суми платежу у національній (або іншій іноземній) валюті, строк платежу, форвардний курс перерахунку іноземної валюти у національну (або іншу іноземну), зобов’язання банка відобразити цей еквівалент за узгодженим курсом на рахунку експортера (свого клієнта) на дату надходження валютної виручки незалежно від зміни курса іноземної валюти до національної (або іншої іноземної) валюти, а також обумовлюється, що підприємство (клієнт банка) несе відповідальність за надходження від іноземного контрагента виручки або за переказ грошових коштів за кордон (в залежності від приналежності до експортуючої чи імпортуючої сторони).
Шляхом форвардних операцій експортер, побоюючися падіння курса валюти платежу, продає суму, яку йому має заплатити імпортер, за національну (або іншу іноземну) валюту на строк, і зводить, таким чином, до нуля свій валютний ризик, перекладаючи його на банк. Якщо форвардну угоду укладає імпортер, то банк зобов’язується списати з рахунка імпортера (свого клієнта) суму у національній (або іншій іноземній) валюті, яка визначена виходячи із попередньо встановленого форвардного курса цієї валюти. Якщо національна валюта контрагента є неконвертованою, форвардні угоди, за звичай, здійснюються за участю двох іноземних банків.
Валютні опціонні угоди (currency option contracts) - це угоди, які дають покупцю опціона за певну плату (премію) право , яке не є його обов’язком, купити або продати певну кількість валюти за узгодженою ціною до настання певної дати. За механізмом виконання опціони поділяються на: опціони американського стиля (American-style option) - опціони, які можуть бути виконані у будь-який день до закінчення його строку або безпосередньо у день закінчення; опціони європейського стиля (European-style option) - опціони, які можуть бути виконані тільки у день закінчення строку.
При укладанні опціонної угоди клієнт на дату платежу отримує можливість вибирати із двох альтернатив: здійснювати розрахунок за форвардним курсом згідно опціонної угоди, або анулювати угоду і здійснювати розрахунок за поточним курсом (у випадку його сприятливої зміни). Плата (або премія чи комісія) за цей вид операції становить до 5% величини угоди, і тому опціони слід використовувати в умовах суттєвих змін валютних курсів. У таких випадках ризик власника опціона заздалегідь обмежений ціною опціона, а виграш практично необмежений і може бути значним. Опціонний метод страхування відрізняється від форвардного тим, що за клієнтом залишається право вибору, що підвищує ефективність операції, зацікавленість клієнта та стимулює експорт.
Наприклад, німецька фірма у травні купує в США товар на суму 100 тис. USD з оплатою через 5 місяців. У травні курс EUR становив 1,1250 EUR/USD. У вересні німецькій фірмі будуть потрібні долари в обмін на євро. За 5 місяців курс євро може як впасти, так і зрости, що позначиться на сумі платежів. Німецька фірма може застрахуватись від валютного ризику, придбавши опціон (тобто право на продаж валюти за курсом, який зафіксований в опціонній угоді у момент її укладання) у свойму банку. Це право фірма може використати, а може і не використовувати - все залежить від ситуації, яка складеться на момент виконання опціонної угоди. Але у будь-якому випадку фірма платить банку премію у розмірі 1500 USD, яка не повертається,- це ціна страхування від валютного ризику. У травні за придбання 100 тис USD на умовах спот (за курсом 1,1250 EUR/USD) фірма заплатила би 112,5 тис. EUR (1,1250 EUR/USD х 100 тис. USD) плюс 1500 USD премії. Якщо у вересні курс євро впаде до 1,1450 EUR/USD, фірма буде використовувати опціон і отримує 100 тис доларів за курсом 1,1250 EUR/USD. Без опціона фірма отримала б лише 98253,28 USD (112,5 тис. EUR/1,1450EUR/USD). Прибуток у даному випадку становитиме: 100000 USD - 98253,28 USD - 1500 USD = 246,72 USD. Якщо ж у вересні курс євро зріс до 1,1000 EUR/USD, то фірма використовувати опціон не буде, оскільки їй доцільніше продати євро за поточним курсом і отримати: 112500 EUR/1,1000 EUR/USD = 102272,72 USD. Збитки становитимуть 1500 USD премії.