- •Тема1. Основні поняття зед.
- •Тема 2. Зовнішньоторгові операції
- •Тема 9. Зовнішньоторгові договори: види, структура, зміст
- •Тема 10. Міжнародні комерційні розрахунки
- •Тема 11. Форфейтингові операції. Факторингові операції.
- •Тема 1. Основні поняття зед.
- •1.1. Суть, суб’єкти, об’єкти, предме, право на здійснення зед.
- •1.2. Гармонізована система опису та кодування товарів
- •1.3. Види зед
- •1.4. Принципи зед
- •1.5. Регулювання зед
- •1.6. Інкотермс 2000
- •Тема 2 . Зовнішньоторгові операції план
- •Ключові поняття
- •2.1. Суть та класифікація зовнішньоторгових операцій
- •2.2.Експортно-імпортні операції
- •2.3.Реекспортні та реімпортні операції
- •2.4.Операції зустрічної торгівлі
- •2.4.1. Операції натурального обміну, або бартерні
- •2.4.2. Операціі, які передбачають участь продавця в реалiзацiї товарiв, запропонованих покупцем
- •Комерційна компенсація
- •Зустрічні закупки
- •Авансові, або попередні, закупки
- •Угоди типу "офсет", або "джентельменські" угоди
- •Угоди типу "світч", або угоди з передаванням фінансових зобов’язань
- •2.4.3. Викуп застарілої продукції
- •2.4.4. Поставки на комплектацію
- •2.4..5. Операції на давальницькій сировині, або толлинг
- •2.4.6. Операції зустрічної торгівлі у рамках промислового співробітництва
- •Прості компенсаційні угоди
- •Складні компенсаційні угоди
- •Виробниче кооперування
- •Франчайзинг товарів та послуг
- •Тема 3. Організаційні форми конкурсної торгівлі план
- •Ключові поняття
- •3.1. Міжнародні торги: суть, форми проведення торгів, методика проведення торгів.
- •3.2.Міжнародні товарні біржі: суть та види бірж; цілі, умови, механізми здійснення біржових операцій.
- •3.3. Міжнародні товарні аукціони: суть, види, техніка проведення аукціонів
- •Тема 4. Орендні операції план
- •Ключові поняття
- •4.1. Суть орендних операцій. Переваги для орендаря та орендодавця.
- •4.2.Лізинг: економічні мотиви застосування. Класифікація лізингових операцій .
- •В залежності від каналу отримання об’єкта лізинга:
- •В залежності від ролі орендодавача (лізингової компанії) в угоді:
- •4. В залежності від метода здійснення лізингу, або в залежності від економічного значення:
- •В залежності від обсягу наданих орендодавачем послуг:
- •В залежності від способа фінансування:
- •В залежності від способу виплати орендних платежів:
- •В залежності від строку здійснення лізингу:
- •В залежності від кількості сторін, що беруть участь в угоді:
- •4.3.Механізми здійснення угоди з універсальною лізинговою компанією та угоди зі спеціаліз5ваною лізинговою компанією
- •Ключові поняття
- •5. 1.Види та особливості об”єктів продажу в операціях з міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями та досвідом.
- •5.2.Ліцензійні угоди: види, зміст, особливості ліцензійних платежів.
- •5.3.Товарна марка, або товарний знак, та знак обслуговування, Найменування місць походження товару
- •Ключові поняття
- •6. 1.Інжиніринг: поняття, об”єкти, суб”єкти, вили, схеми здійснення комплексного інжинірингу, особливості контракту на інжинірингові послуги.
- •6.2.Проектно-дослідницькі роботи.
- •6.3.Консультаційні та інформаційні послуги
- •6.4.Науково-дослідницькі та технологічні роботи
- •6.5.Консалтинговi операції
- •Тема 7. Операції з технічного обслуговування та забезпечення запасними частинами. План
- •Ключові поняття
- •7.1.Зміст технiчного обслуговування машинотехнічної продукції.
- •7.2.Особливості операцій з технiчного обслуговування та забезпечення запасними частинами.Технiчне обслуговування в сферi обiгу включає здійснення таких операцій:
- •Тема 8. Процедура та техніка підготовки, укладання та виконання міжнародної торгової угоди при прямих зв’язках з контрагентами план
- •Ключові поняття
- •8.1. Етапи зовнішньоторгової операції
- •1.Підготовка зто.
- •2.Укладання зтк.
- •3. Організація контролю та виконання зовнішньоторгового контракту.
- •8.2.Підготовка зовнішньоторгових операцій..
- •8.3.Способи встановлення контакту з іноземним контрагентом
- •Тверда оферта.
- •Вільна оферта
- •Підтвердження замовлення
- •8.4. Аналіз та проробка конкурентних матеріалів, складання конкурентного листа, розрахунок експортних / імпортних фірм.
- •Проробка базисних умов поставки
- •8.5.Укладання зовнішньоторгових контрактів (зтк)
- •Протокол про наміри, попередній контракт: їх зміст, структура, призначення
- •Складання та підписання зтк.
- •.6.Організація контролю, виконання та припинення зтк.
- •Послідовність виконання зтк
- •Послідовність виконання зтк № 1452/56987
- •Зовнішньоторгова документація, що оформлює виконання комерційної угоди
- •Способи та порядок припинення зтк
- •8.7.Схема здійснення зту на базі cif та fob (інкотермс 2000 )
- •Тема 9. Зовнішньоторгові договори: види, структура, зміст план
- •Ключові поняття
- •9.1. Структура, зміст та особливості оформолення зтк купівлі-продажу
- •5.1.1. Преамбула (визначення сторін)
- •Контракт n 5/21
- •5.1.2. Визначення та термінологія
- •5.1.3. Предмет контракту
- •5.1.4. Кількість (або ціна та кількість або предмет та кількість)
- •5.1.5. Базисні умови поставок
- •5.1.6. Ціна та загальна сума контракту
- •5.1.7. Якість товару
- •5.1.8. Строк та дата поставки (або Строк та умови поставки) у даному розділі фіксується:
- •3) Застосування спецiальних термiнiв:
- •5.1.9. Умови платежу
- •5.1.10. Здавання – приймання товару
- •5.1.11. Гарантії, претензії щодо кількості та якості
- •5.1.12. Пакувальння та маркування товару
- •5.1.13. Вiдвантаження товару
- •5.1.14. Санкцiї
- •5.1.15. Страхування
- •5.1.16. Форс-мажор або обставини непереборної сили
- •5.1.17. Арбiтраж
- •5.1.18. Іншi умови
- •5.1.19. Юридичнi адреси та рахунки сторiн
- •9.4.. Типові помилки, що зустрічаються у зтк
- •9.5.Торгові звичаї (узанси) та їх значення у міжнародній торгівлі. "Загальні умови поставок".
- •9.4.Торгові звичаї (custom in trade), торгові або ділові звички (usages, узанс)
- •Тема 10, Міжнародні комерційні розрахунки
- •Ключові поняття
- •10.1.Визначення валютних умов зовнішньоторгових контракті: визначення валюти ціни та валюти платежу; визначення курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу при їх неспівпадінні
- •Визначення валютних умов Визначення валюти ціни та валюти платежу
- •Визначення курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу при їх неспівпадінні
- •Курс якого виду платіжних засобів використовується.
- •Визначення захисних валютних застережень проти ризику валютних втрат у випадку зміни курсу валют
- •10.2. Визначення фінансових умов зтк.
- •10.3.Визначення видів платежу: розрахунки готівкою, або негайний платіж; розрахунки з платежем на виплату, або у кредит; комбінований платіж; кредит з опціоном негайного платежу.
- •6.4. Визначення форм розрахунку
- •6.4.1. Розрахунок у формі авансового платежу
- •6.4.2. Розрахунки банківським переказом
- •6.4.3. Акредитивна форма розрахунків
- •6.4.4. Інкасова форма розрахунків
- •6.4.5. Розрахунки за відкритим рахунком
- •10.5.Визначення засобів розрахунку: розрахунки за допомогою векселів; розрахунки за допомогою чеків.
- •10.6. Використання банківських гарантій у міжнародних розрахунках.
- •Тема 11. Форфейтингові операції. Факторингові операції.
- •Ключові поняття
- •1.Суть факторингової операції..Факторингові компанії та послуги, які вони надають.
- •2.Схеми здійснення прямого та непрямого міжнародного факторингу:.
- •3.Переваги експортного факторингу:
- •5.Переваги форфейтинга
5.1.4. Кількість (або ціна та кількість або предмет та кількість)
Частіше за усе визначення кількості не виділяється в окрему статтю, а входить у статтю "Ціна та кількість" або "Предмет та кількість."Але у будь-якому випадку, визначаючи кількість товару, сторони повинні узгоджувати:
одиниці вимірювання кількості;
порядок визначення кількості;
систему мір та ваги;
застереження "близько" та "за опціоном";
чи включаються тара та упакування у кількість товару;
які організації визначають кількість товару;
якими документами засвідчується кількість товару.
Кількість товару вказується у характерних для нього одиницях вимірювання, прийнятих у міжнародній торгівлі для даного товару. Наприклад, кількість машин та обладнання, товарів тривалого користування та предметів споживання вказується у штуках, комплектах, парах, а розмір поставки визначається кількістю штук, комплектів, пар, що входять у ту чи іншу партію. При продажу зернових, каучуку, цукру, вугілля, руди, кольорових металів звичайно для визначення кількості використовують міри ваги (фунт, довга тонна, центнер, пiкуль, бушель, кілограм), вибiр яких залежить вiд товарної бiржi чи ринку, на яких котирується певний товар. У торгiвлi лiсоматерiалами використовуються мiри довжини та мiри об'єму (м, ярд, фут, куб.м, куб.ярд, куб.фут, реєстр.т); у торгiвлi нафтопродуктами застосовуються як мiри ваги, так i об'єму (кг, амер.галони, барелi). При продажу бавовни основною одиницею вимiрювання кiлькостi є вага (фунт, кантар, кандi, ароба), але розмiр поставок виражається кiлькiстю кiп певної середньої ваги. У торгiвлi деякими iншими товарами (ртуть, сiрники, кава, чай) одиницею вимiрювання є кiлькiсть товару, що знаходиться у певнiй упаковцi – бутелi, коробцi, мiшку, ящику.
У контракті необхідно встановити систему міри та ваги, тому що у різних країнах використовуються різноманітні системи мір та ваги. Так, країни Захiдної Європи, Центральної та Латинської Америки, бiльшiсть держав Африки та Пiвденно-Схiдної Азiї притримуються метричної системи, але застосовують поряд з нею свої нацiональнi системи мiр (наприклад, пiкуль та кілограм – у Малайзiї, Таiландi, Японiї, КНР, Кореї; ароба та кг – у Чилi, Парагваї, Кубi, Бразилiї; кандi та кг – у Індiї; кантар та лiтри – у Колумбiї). США та Канада застосовують американську систему, а також (з деякими змiнами) метричну систему мiр та свої нацiональнi системи мiр (фунт, ам.галон, л, тан, пек, грейн, драм, амер. квартер, центал). Однi i тi ж за назвою одиницi вимiрювання (наприклад, бутель, кiпа, пака, мiшок, бочка (барель), ящик) у рiзних країнах мiстять зовсiм рiзнi кiлькостi. Наприклад, мiшок кави у Бразилiї та Конго – 60 кг, Індонезiї – 62 кг, Центральній Америцi (Коста-Рiка, Нiкарагуа, Гватемала, Гондурас, Мексика, Сальвадор, Перу) – 69 кг, Колумбiї – 70 кг, САР, Домiнiканськiй Республiцi – 75 кг, Кубi – 90 кг, Еквадорi – 91,5 кг. Ящик чаю в Індiї становить 188 фунтiв (53,5248 кг), у Шрi-Ланцi – 106 фунтiв (48,0816 кг), Явi – 110 фунтiв (49,896 кг). Пака бавовни у Бразилiї – 180 кг, у Єгиптi – 336,9 кг. Барель нафти на англійській біржі - 32 галони - 145,4708 л, а на американській біржі 1 барель нафти - 158,767 л. Крiм того, однi й тi ж одиницi вимiрювання для рiзних товарiв мають рiзнi значення. Наприклад, бушель (у США) пшеницi, сої, гороху мiстить 60 фунтiв (27,216 кг), жита – 56 фунтiв (25,401 кг), ячменю – 48 фунтiв (21,7172 кг), кукурудзи – 56 фунтiв (25,401 кг), вiвса – 32 фунти (14,515 кг). Барель нафти - 158,767 л, олії бавовняного насіння - 340 фунтів -163,2 кг, пива - 117,3 л, вина - 119 л. Тому при позначеннi кiлькостi в одиницях, якi мають неоднакове значення у рiзних країнах, чи для рiзних товарiв, звичайно зазначається еквiвалент цiєї кiлькостi у метричнiй системi мiр.
У контрактах купівлі-продажу на сировинні товари, продукти харчування та інші товари, що вимірюються одиницями маси та об"єму, які поставляються насипом, навалом або наливом (так звані масові товари) позначення кількості звичайно доповнюється застереженням, де вказується допустиме відхилення фактично поставленого товару продавцем від кількості товару, обумовленого в контракті (внаслідок усушки, утруски, витоку тощо) - опціон по кількості. Це застереження називається застереженням "близько", i пiсля цифри, що визначає у контрактi кiлькiсть, ставиться відсоток вiдхилення із знаком "+/- ". Наприклад, "близько 500000 фунтiв +/- 5%". Іноді застереження "близько" базується на торгових звичаях (узансах), наприклад, для зерна воно становить 5%, кофе - 3%, лісу - 10%.
Контракт може містити вказівку про те, що продавець або покупець має право скористатись можливістю відступу від зазначеної у ньому кількості. У такому випадку твердо фiксована у контрактi кiлькiсть може супроводжуватися застереженням, що покупцю(продавцю) надається право закупити (продати) у продавця (покупцю) додатково визначену кiлькiсть товару на тих самих умовах. Це право висловлюється словами "за опцiоном покупця (продавця)" або "за виробом покупця (продавця)". Частiше у контрактах встановлюється опцiон продавця, тому що вiн доставляє вантаж, i залежно вiд цiн на товар продавець може "грати" на опцiонi. Такi ситуацiї виникають, коли важко точно завантажити вагон, контейнер чи судно. Опцiон покупця дає право йому платити не за повний тоннаж фрахтового судна, а за використану частину. Будь-який опцiон (продавця чи покупця), як правило, не перебiльшує 10% вiд основної кiлькостi товару.
Звичайно, у контрактi зазначається, за якою цiною буде здiйснюватися розрахунок за понадконтрактну кiлькiсть. Справа у тому, що цiни на масовi товари коливаються, i розрахунок може здiйснюватися як за контрактними цiнами, так i за цiнами, що склалися на ринку у момент виконання контракту. Сторони у такому випадку визначають, хто бере на себе природний збиток. Якщо у контрактi такого застереження немає, а перевiрка кiлькостi здiйснюється за "розвантаженою масою", то припускається, що природний збиток за перiод поставки бере на себе продавець. Для товарiв, якi мають природний збиток, його розмiри визначаються практикою свiтової торгiвлi. Питання про природний збиток обумовлюється мiж продавцем та покупцем i у тих випадках, коли товар зберiгається у продавця за рахунок та ризик покупця або прийнятий на вiдповiдальне зберiгання за рахунок та ризик продавця.
У контракті обумовлюється також, чи входить тара та упакування у кількість товару, що поставляється. Залежно від цього розрізняють:1) масу брутто – масу товару разом з внутрішньою та зовнішньою упаковками; 2) масу нетто – масу товару без будь-якої упаковки; 3) "маса брутто за нетто"-у тих випадках, коли маса товару становить не бiльш як 1-2% вiд маси товару i коли цiна тари незначна, то сторони нехтують масою тари.
Покупець найчастiше має оплатити товар до того, як зможе перевiрити його кiлькiсть. Цю кiлькiсть покупець визначає за документами, якi перевiзник передає продавцю при одержаннi вiд нього товару, тобто по залiзничнiй накладнiй, коносаменту тощо. При цьому мається на увазi, що перевiзник вiдповiдає за збереження товару у кiлькостi, прийнятiй вiд продавця. У випадку недостачi у масi або кiлькостi штук претензiї висуваються покупцем перевiзнику. До продавця можуть бути висунутi претензiї тiльки по внутрiшньотарнiй недостачi, тобто, якщо фiксується недовкладення у закритi ящики, мiшки та iншу тару, а також, якщо буде доведено, що перевiзник не винний у недостачi або існує змiшана вiдповiдальнiсть продавця та перевiзника. Перевiрка фактично поставленого обладнання здiйснюється за специфiкацiями та пакувальними листами, якi складаються продавцями для кожного вантажного мiсця.
У цьому роздiлi контракту часто зазначається, якi органiзацiї визначають кiлькiсть товару та якими документами вона засвiдчується. Кiлькiсть товару може вказуватися як в основному текстi контракту, так i в Додатку чи Додатках до нього, якi мають бути невiд'ємною частиною контракту.
Приклади формулюваня:
"Продавець продав, а Покупець купив 3000 метро-тонн замороженої свинини у напiвтушах", або "Продавець продав, а Покупець купив на умовах ФОБ порт Одеса (Інкотермс 2000) обладнання та запасні частини. Специфікація обладнання та запасних частин з цінами та вагою по позиціях передбачена у Додатку №1 до даного Контракту, який є його невід’ємною частиною."
