1.2. Гармонізована система опису та кодування товарів

Усе різноманіття товарів, які створені та перебувають у міжнародному обігу, зібране у Гармонізованій системі опису та кодування товарів (Harmonized Commodity Discription and Coding System), прийнятою Радою митного співробітництва на основі Конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (набула чинності у 1988 р., Україна приєдналась з 1 січня 1991 р.).

Гармонізована системі опису та кодування товарів (ГСОКТ) - це номенклатура, яка містить товарні позиції (1241), субпозиції (5019) та цифрові коди, які до них належать, зауваження до розділів, груп, субпозицій, а також Основні правила інтерпретації ГСОКТ.

Класифікація товарів у товарній номенклатурі (ТН) ГСОКТ здійснюється за певними правилами, загальні основи яких сформульовані у рамках Конвенції 1983 р. Код товару - шестизначний і складається із трьох пар (розрядів) двозначних цифр. Усі товари (разом 1241 товарна позиція) поділені на групи - найбільші підрозділи у ТН, які включають у себе товари, об’єднані загальними фізичними та функціональними властивостями (разом 96). Подібні товарні групи об’єднуються у 24 розділи. Номер товарної групи відповідає першим двом цифрам у коді товарної позиції. Наприклад, "Живі тварини - 01". У рамках однієї товарної групи є більш детальний поділ - підгрупи, номера яких відповідають третій та четвертій цифрам коду товару. П’ята та шоста цифри кода означають безпосередньо товарну позицію. Усі наступні цифри, якщо вони є, слугують для більш докладної диференціації товарів за різними підставами, зокрема , і у додаткові субпозиції. Разом 5019 субпозицій. Наприклад, у товарному коді, який використовується в ЄС, сьома із дев’яті цифр вказує, в якій саме країні ЄС вироблений товар.

Утворення ГСОКТ - значний крок на шляху до уніфікації тарифного регулювання міжнародної торгівлі. ГСОКТ дозволила спростити збір, порівняння, аналіз статистичних даних, які стосуються міжнародної торгівлі, зменшити витрати, викликані повторним описом, класифікацією та кодуванням товарів при їх переведенні із однієї системи класифікації в іншу у процесі міжнародної торгівлі.

Отже, стало неможливим використовувати класифікацію товарів з метою нарахування мит в якості нетарифного бар’єра. ГСОКТ сприяє стандатризації зовнішньоторгової документації та застосовується для встановлення транспортних тарифів і ведення статистики вантажоперевезень. Вона має тісний зв’язок із Стандартною міжнародною торговою класифікацією ООН.

1.3. Види зед

Основні види ЗЕД згідно з Законом України "Про ЗЕД":

• експорт та імпорт товарів, науково-технічних досягнень, капіталів, робочої сили;

• надання суб’єктами ЗЕД України послуг іноземним суб’єктам ГД та навпаки;

• наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича та інша кооперація з інофірмами;

• навчання, підготовка та перепідготовка спеціалістів на комерційних засадах;

• міжнародні фінансові операції та операції з ЦП;

• кредитні та розрахункові операції між суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами ГД; створення банківських, кредитних та страхових закладів за межами України та навпаки;

• спільна підприємницька діяльність між вищеназваними суб’єктами, створення СП як в Україні, так і за її межами. СП - це підприємства, які базуються на спільному капіталі суб’єктів ГД України та іноземних суб’єктів ГД, на спільному управлінні та на спільному розподілі ризиків та прибутків;

• підприємницька діяльність на території України, пов’язана з наданням різних об’єктів інтелектуальної власності з боку іноземних суб’єктів ГД та навпаки;

• проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів на комерційних засадах з участю суб’єктів ЗЕД;

• оптова, консигнаційна та роздрібна торгівля на території України за іноземну валюту;

• операції зустрічної торгівлі;

• придбання, продаж та обмін іноземної валюти на валютних біржах, аукціонах та міжбанківському валютному ринку;

• роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб’єктами ГД на території України та за її межами та навпаки;

• різного роду посередницькі операції учасників ЗЕД, при яких право власності на товар не переходить до посередника.