Ключові поняття

Патент (patent) на винахід. Винахід. Промисловий взірець. Корисна модель. Копірайт. Ноу-хау. Ліцензія: чиста (самостійна); супутна; патентна; безпатентна; невиключна (проста); виключна (ексклюзивна); повна. Ліцензіар. Ліцензіат. Ліцензійні угоди. Ліцензійний платіж: роялті; паушальний; комбінований (змішаний); участь у прибутках; участь у власності. Система видачі патентів: явочна; перевірочна. Патентне мито. Опціонна угода. Товарна марка (товарний знак). Знак обслуговування. Найменування місця походження товару. Програма для ЕОМ. База даних. Топологія інтегральних схем.

5. 1.Види та особливості об”єктів продажу в операціях з міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями та досвідом.

У операціях з міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями та досвідом - як об’єкти продажу виступають продукти інтелектуальної праці у формі: патентів на винаходи, промислових взірців, корисних моделей, копірайтів, ноу-хау, ліцензій, товарних марок (торгових знаків), знаків обслуговування, найменування місць походження товарів, програм для ЕОМ, баз даних та топології інтегральних схем.

Патент (patent) на винахід - офіційний документ, який видається компетентним урядовим органом винахіднику та засвідчує його монопольне право на володіння, використання та розпорядження винаходом на визначеній території протягом встановленого часу (15 - 20 років).

Винахід - це технічне рішення, яке представлене у документарній формі, а також у вигляді корисної моделі або промислового взірця, яке має технічну новизну, неочевидність та явну виробничу чи іншу корисність. Винахід може належати фізичній чи юридичній особі, які мають право використовувати його на свою користь та запатентувати у державних органах для захисту від несанкціонованого використання іншими особами.

Якщо автор зробив винахід у зв’язку з виконанням своїх службових обов’язків і якщо трудовим договором не передбачено інше, то власником патента є працедавець, а автор має право на одержання винагороди в залежності від вигоди працедавця; якщо протягом 4 місяців працедавець не подасть заявку на патентування винаходу, то автор сам може запатентувати свій винахід.

У країнах світу діють різні системи видачі патентів:

• а) явочна системи видачі патентів, при якій патент видається винахіднику без попередньої перевірки на новизну та пріоритетність. Якщо потім виявиться, що аналогічний винахід був раніше запатентований іншою особою, то така особа може звернутись в арбітраж із позовом про визнання більш пізнього патента недійсним;

• б) перевірочна системи видачі патентів, при якій подані винахідником у спеціальну експертну організацію заявки спочатку перевіряються по комп’ютерній картотеці на новизну, практичну цінність та пріоритетність. У разі відсутності патента на аналогічний винахід винахіднику видається патент на його ім’я, за що він наперед має уплатити певне мито.

Патентування винаходів, яке забезпечує їх законодавчий захист від самовільного використання іншими особами та організаціями, суттєво підвищує їх ціну. Для підтримки патента у силі власники патентів повинні регулярно платити патентні мита. Тому власник патента часто поступається правами на використання винаходу тій стороні, яка зможе комерційно використовувати його, шляхом укладання з нею патентної або ліцензійної угоди.

Промислові взірці - конструкторське або художнє рішення виробу, яке має суттєву новизну. Вони можуть бути запатентовані (патент видається на 10 років) та зареєстровані;

Корисна модель - виріб, який має суттєву новизну та неочевидність технічного рішення при існуючому рівні техніки. Вона може бути запатентована (патент видається на 5 років) та зареєстрована.

Копірайт (copyright) - ексклюзивне право автора літературного, аудіо-, відеотвору на показ та відтворення своєї роботи.

Ноу-хау (know how), - розроблені оригінальні пристосування (корисні моделі), технічний досвід та секрети виробництва, які включають відомості технологічного, економічного, адміністративного, фінансового характера, які не мають суттєвої новизни, але мають комерційну цінність і їх використання забезпечує певні переваги. Ноу-хау не мають правового захисту. Ноу-хау може включати способи та навички у проектуванні, будівництві, монтажі, методи лікування та управління тощо. Споживчі властивості ноу-хау полягають у корисності та конфіденційності інформації, яку вони містять.