Встановлення рівня програмованої врожайності в умовах _________________

Урожайність	т/га
Потенційна (Уn) за ФАР
Дійсно можлива (У дм) за вогозабезпеченням
За ефективною родючістю ґрунту (Уеф):
за вмістом азоту
фосфору
калію
Фактична (Уфакт): 20 __ р.
За продуктивністю районованих сортів
Програмована

4. Обґрунтування системи агротехнічного забезпечення запрограмованого врожаю

Найбільший за обсягом розділ. У ньому, на основі набутих під час навчання знань, студент має показати вміння застосовувати ефективні технологічні прийоми впливу на процес формування врожаю і його якості. З урахуванням досягнень науки і передової практики, висвітлених в спеціальній літературі, необхідно запропонувати і обґрунтувати таку систему технологічних прийомів, яка б враховувала конкретні умови господарства і дозволить найбільш повно розкрити генетичний потенціал культури та одержувати екологічно чисту конкурентоспроможну продукцію. Слід застерегти, що переписування з підручника узагальнених тем, без належної аргументації запропонованих прийомів, які базуються на біологічних особливостях культури та наявного ресурсу господарства, не допускається.

4.1. Підбір сортів (гібридів)

При підборі сортів (гібридів) необхідно розглянути господарсько-біологічну характеристику радонових сортів звернути увагу на рівень врожайності, до якої групи стиглості відноситься, стійкість до хвороб, вимоги до умов вирощування, а також реакцію до окремих прийомів агротехніки. Вибрати два – три сорти з різних груп стиглості, для яких в найбільшій мірі відповідають природні умови господарства.

4.2. Розміщення культури в сівозміні

Враховуючи дані науково-дослідних установ та досягнення передової практики, намітити розміщення культур в сівозміні. Навести кращі ланки сівозміни, їх продуктивність, обґрунтувати вибір попередників для культури.

4.3. Обробіток ґрунту

Описати особливості основного, передпосівного та під час догляду за посівами обробітку ґрунту залежно від попередників, ґрунтової відміни, гранулометричного складу ґрунту, погодних умов, забур’яненості полів тощо. По кожному прийому обробітку (лущення, культивація, боронування, оранка тощо) показати строки виконання робіт, склад агрегату, число проходів по полю, вимоги до якості обробітку ґрунту. Особливу увагу звернути на питання ресурсозбереження.

4.4. Удобрення культури

На основі розрахунків гранично можливого рівня продуктивності культури за ФАР, вологозабезпеченістю, генетичним потенціалом сорту встановлюється величина запрограмованого врожаю.

Враховуючи дані про винос поживних речовин одиницею врожаю, наявності їх в ґрунті та коефіцієнтів їх використання з ґрунту та добрив (додатки Ч, Ш, Щ, Ю) визначаються загальні норми внесення мінеральних добрив на запланований урожай за формулою:

Н = 1000 · У · В – (30 · П · Кn + Оd · С₀ · К₀) (3.4.1)

Км

де Н – норма певного добрива, необхідного для одержання запрограмованого врожаю, кг/га діючої речовини;

У – величина запрограмованого врожаю, т/га;

В – винос одним центнером основної продукції з відповідною кількістю побічної продукції азоту, фосфору чи калію, кг;

30 – коефіцієнт переводу мг/ 100 г поживної речовини в кг/га;

П – вміст NPK в ґрунті, мг/100 г;

Кп – коефіцієнт використання поживної речовини з ґрунту, %;

Од – норма органічних добрив, т/га;

С₀ – вміст в одній тоні органічного добрива поживної речовини, кг;

К₀ – коефіцієнт використання поживної речовини з органічного добрива, %;

Км – коефіцієнт використання поживної речовини з мінеральних добрив, %;

Розрахунки провести в таблиці «Схема розрахунку доз добрив на програмовану врожайність».

Після розрахунку норм добрив встановлюються форми та дози добрив, строки та способи внесення. Сумарна доза внесення добрив повинна відповідати розрахунковій нормі на запрограмований урожай.