13. Додатки

Додатки оформляються як продовження роботи на її наступних сторінках. У тексті роботи на всі додатки повинні бути посилання. Розміщувати додатки слід в порядку посилання на них у тексті.

Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої, симетрично відносно тексту сторінки.

Над заголовком посередині рядка друкується слово «Додаток» і велика літера , що позначає додаток. Згідно з ДСТУ 3008-95 додатки слід позначати послідовно великими літерами українського алфавіту, позначають з літери А, за винятком Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Х, Ь, Наприклад: Додаток А, Додаток Б. У випадку необхідності поділу додатка на розділи, підрозділи їх нумерують у межах кожного додатку, розділяють літеру з цифрою крапкою. Наприклад: А.3 – третій розділ дод. А.

Додатками можуть бути: графічний матеріал; таблиці, що доповнюють основний текст, формули і розрахунки; фотографії, опис приладів і комп’ютерних програм, що використовуються в роботі; довідковий матеріал.

Додатки повинні мати спільну з основним текстом наскрізну нумерацію сторінок.

2. Поради щодо висвітлення окремих розділів курсової роботи Вступ

Коротко описати господарське значення вибраної культури, розкрити цілі її вирощування (задоволення продовольчих потреб, кормові переваги, використання для технічної переробки, агротехнічне та організаційно економічне значення). Висвітлити стан і перспективи вирощування культури в країні та господарстві (площі посіву, врожайність, валові збори).

Показати, що основним шляхом підвищення врожайності є впровадження сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур, в основі яких лежить реалізація заданих програм. Послідовно в змістовій і лаконічній формі розглянути суть завдання і наукові основи одержання програмованих врожаїв. Визначити мету курсової роботи.

3.1. Біологія культури

Ботанічна характеристика описується в загальних рисах. Вказується приналежність до родини, роду, виду. Відмічається характер будови кореневої системи, стебла, листя, суцвіття, насіння.

На основі літературних джерел в хронологічному порядку наводяться дані про строки настання основних фенологічних фаз, тривалість між фазних періодів, особливості їх проходження та утворення нових органів.

Послідовно висвітлюються вимоги культури до умов вирощування. Дія температури на ріст і розвиток рослин: мінімальні, оптимальні і максимальні температури при проростанні насіння, біологічний мінімум активних температур для завершення вегетації. Відношення до вологи:необхідна кількість води для проростання насіння, транспіраційний коефіцієнт, потреба у воді в різні періоди вегетації, критичні періоди водоспоживання. Реакція рослин на інтенсивність освітлення та тривалість дня, пов’язане з цим відношення до строків сівби, густоти посіву. Потреба рослин в мінеральному живленні, надходження поживних речовин в рослини, винос урожаєм елементів живлення.

3.2. Умови ведення галузі рослинництва в господарстві

Матеріали розділу узагальнюються в таблицях, форми яких наведені в додатках В, Г, Д, Ж, З, К. На основі цих матеріалів, у систематизованому вигляді описуються загальні відомості про господарство, дається характеристика метеорологічних та ґрунтових умов, структура посівних площ, урожайність сільськогосподарських культур.

На завершення розділу необхідно зробити резюме господарства про те, що природні умови досить повно відповідають біології вирощуваних в господарстві та вибраної для дослідження в роботі культур.

Вирішення існуючої проблеми вимагає принципово нових підходів, які базуються на всебічній оцінці природного і матеріального-технічного ресурсів, та впровадження в рослинництві сучасних технологій вирощування польових культур, здатних в повній мірі реалізувати наявний генетичний та ґрунтово-кліматичний потенціал. Таблиці Ж, З, К, Л, М, Н.