10. Ілюстрації

Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми, ескізи, фотознімки) розміщуються безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту, що викладається. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті. Фотознімки, розміром меншим за формат А4, наклеюються на аркуш наступної сторінки тексту.

Ілюстрації повинні мати назву і позначаються словом «Рисунок». Слово «Рисунок» і назву його розміщують під ілюстрацією, а за наявності вільного місця – збоку. Ілюстрації послідовно нумеруються в межах розділу арабськими цифрами (за винятком ілюстрацій, наведених у додатках). Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації відокремлених крапкою.

11. Формули

Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Вище і нижче від кожної формули повинно залишено один вільний рядок. Формули в тексті (за винятком формул у додатках) нумеруються арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою Наприклад (6.5) – п’ята формула шостого розділу. Номер формули вказують на рівні формули в крайньому правому положенні рядка.

У формулах використовуються символи встановлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів і коефіцієнтів, що входять до формули, повинні бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведені в формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися словом «де» без двокрапки.

Приклад

Посівна придатність насіння розраховується за формулою

ПП = ЧС , (2.11.1)

100

де ПП – посівна придатність, %;

Ч – чистота насіння, %;

С – схожість насіння, %.

2.12. Посилання на літературні джерела

Під час написання курсової роботи студент користується вітчизняною та зарубіжною літературою: монографіями, підручниками, посібниками, довідниками, статтями в збірниках (наукових, виробничих), реферативних журналах, рекомендаціями виробництв, інформаційними листками, звітами, методичною літературою. У випадку використання певної інформації з літератури, обов’язкове посилання в тексті на джерело.

Посилання на джерела оформляються у квадратних дужках. Посилання містить номер джерела, під яким воно знаходиться в списку літератури, наприклад [14].

При посиланні на стандарти вказують лише їх позначення, наприклад ДСТУ 2240-93.

13. Список використаних джерел

Всі джерела розміщують у алфавітному порядку і нумерують арабськими цифрами. Джерело, на яке посилаються в тексті, позначаю тим порядковим номером, яким воно записано в списку використаної літератури.

Про кожне джерело подаються наступні відомості: прізвище та ініціали автора (якщо підручник чи посібник має декілька авторів, то їх прізвища перераховуються за таким порядком, у якому вони зазначені; повна і точна назва підручника, посібника, дані про повторне видання; назва міста видання в називному відмінку; назва видавництва (без лапок); рік видання (без скорочень р). Кожна група відомостей відокремлюється одна від одної знаками крапка і тире (.-).

Бібліографічний опис роблять мовою документа.

Якщо на титульному аркуші відсутнє прізвище автора (авторів), то запис даних починають з підручника, посібника, після чого за косою рискою вказують прізвище редактора та його ініціали, які ставлять перед прізвищем, а решта елементів за прізвищем редактора.

Відомості про статті, які опубліковані в збірниках, журналах та інших періодичних виданнях, повинні мати прізвище та ініціали автора статті, заголовок статті, після якого йде повна назва джерел (підручника, посібника, збірника праць), у якому знаходиться стаття за викладеними вище правилами, а для журналу – назва, рік випуску, номер журналу та вказуються сторінки, на яких розміщена стаття.