4.6. Догляд за посівами

Заходи стосовно догляду за посівами визначають усю систему операцій на полі від сівби і до збирання врожаю. Сюди належать заходи боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами, вилягання, а також підтримання ґрунту в оптимальному стані щодо аерації, щільності тощо.

Проектувати їх слід з урахуванням способів сівби, стану рослин, строків проходження основних фаз, погодних умов, агрофізичних властивостей культури, станом посівів, забур’яненням та іншими умовами.

Особливо важливе місце в догляді за посівами повинна займати система захисту їх від бур’янів, шкідників і хвороб.

4.7. Визначення біологічної урожайності

В даному розділі слід описати методику визначення біологічної урожайності та навести розрахунки за даною культурою.

Біологічна врожайність – це потенційно можлива продуктивність культури, яку вона може забезпечити в конкретних природних умовах при відповідному рівні агротехніки. Вона, як правило, вища за фактичну. Визначається біологічна урожайність перед збиранням культури. Різницю між біологічною і фактичною урожайністю становлять витрати в період збирання. Біологічну урожайність культур визначають за такими основними показниками:

для зернових культур, У = Р · К · З · А;

100

для кукурудзи, У = Р · К · П · З ·А ;

100

для бульбоплодів, У = Р · Б · М_б,

100

для коренеплодів, У = Р · М_к,

100

де У – планова урожайність культури, ц/га;

Р – кількість рослин на 1 га: для зернових та кукурудзи – в млн., для бульбоплодів і коренеплодів – у тис.;

К – продуктивна кущистість;

П – кількість початків на стеблі кукурудзи, шт.;

З – кількість зерен у суцвітті, шт.;

А – маса 1000 зерен, г;

Б – кількість бульб під кущем, шт.;

М_б, Мк – середня маса відповідно бульб і коренеплодів.

Проектування структури та біологічної врожайності оформити згідно таблиці

4.8. Строки та технологія збирання врожаю

Завершальним етапом в загальному технологічному процесі вирощування культури є збирання врожаю. Надаючи важливого значення збиранню та враховуючи погодні умови зони, рельєф місцевості, тривалість вегетаційного періоду сортів, необхідно розглянути його агробіологічні основи і технологічні принципи – строки, способи, боротьба з втратами, механізація збирання. Коротко описати заходи післязбиральної доробки врожаю, а також закладання його на зберігання.

Важливою складовою розділу «Обґрунтування системи агротехнологічного забезпечення запрограмованого врожаю» повинні бути дані про агротехнічні вимоги і методи оцінки таких прийомів і операцій: оранка, культивація, боронування, внесення добрив, сівба, комплекс по догляду за посівами, збирання врожаю, контроль і оцінка якості виконання робіт. Ці дані можуть висвітлюватись в окремих підрозділах. Тому даний розділ курсової роботи, крім рекомендованих, може включати додаткові підрозділи, таблиці, рисунки, графіки.

4.9. Нові досягнення науки та передовий досвід вирощування

Нарощування виробництва продукції рослинництва нерозривно пов’язане з більш ефективним використанням природних факторів і матеріально-технічних засобів, що вимагає постійного удосконалення технології вирощування і організації праці. Реалізація поставлених завдань у виробничих умовах здійснюється шляхом упровадження у практичну діяльність нових наукових і технічних розробок, спеціальних способів і прийомів, нових сортів і гібридів, препаратів і добрив, науково обґрунтованих рекомендацій і виробничого досвіду вітчизняного і зарубіжного рослинництва. Фахівець повинен бути в них обізнаний і оперативно використовувати в своїй діяльності. З цією метою в розділі передбачено висвітлення новітніх досягнень науки і досвіду з технології вирощування вибраної культури.