онспект
лекцій «Міжнародна економіка»
В. Г. Герасимчук, С. В. Войтко
Міжнародна економіка
Конспект лекцій
Київ – 2009
Частина I. Міжнародна торгівля Лекція 1. Закономірності розвитку, структура міжнародної економіки
1.1. Світовий ринок і міжнародний рух товарів
1.2. Світове господарство і міжнародний рух факторів виробництва
1.3. Міжнародна економіка та її структура
1.1. Світовий ринок і міжнародний рух товарів
Міжнародна економіка (international economy) – це частина економічної теорії, що вивчає операції між країнами у сфері купівлі-продажу товарів і послуг, фінансових потоків і переміщення факторів виробництва. Міжнародна економіка як система економічних відносин функціонує на національному та інтернаціональному рівнях у межах світового співтовариства.
Функціонально міжнародна економіка поділяється на міжнародну макроекономіку та міжнародну мікроекономіку. Міжнародна макроекономіка – частина міжнародної економіки, що вивчає закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства у цілому в умовах глобалізації фінансових ринків. Міжнародна мікроекономіка – частина міжнародної економіки, що вивчає закономірності міждержавного руху конкретних товарів, факторів виробництва та їх ринкові характеристики (попит, пропозиція, ціна та ін.).
У теорії міжнародної економіки розглядаються внутрішні, національні, міжнародні та світові ринки. Зазначені ринки можна зобразити як елементи графічних фігур, що створені перетином кіл – умовних зображень національних ринків (рис. 1.1).
|
|
|
|
|
Всі ринки |
Внутрішній ринок |
Національний ринок |
Міжнародний ринок |
Світовий ринок |
Рис. 1.1. Графічне зображення ринків у міжнародній економіці
Внутрішній ринок – форма господарювання, за якої уся продукція виробляється, збувається і споживається всередині країни.
Національний ринок – це сума внутрішнього ринку та частина міжнародного, на яку пропонуються товари національних виробників.
Міжнародний ринок – це сума частин національних ринків, яка безпосередньо пов’язана із закордонними ринками.
Світовий ринок – об’єднання всіх національних ринків, сфера сталих товарно-грошових відносин між країнами, що базується на міжнародному поділі праці та інших факторах виробництва.
Міжнародний поділ праці – суспільно-територіальний поділ праці між країнами зі сталою концентрацією виробництва певної продукції.
На міжнародних ринках можуть продаватися лише ті товари, які мають міжнародний попит і пропозицію. Один і той же продукт праці може бути товаром на внутрішньому ринку і не бути таким на міжнародному ринку. Виділяють категорії продуктів праці та товарів. Товари, у свою чергу, поділяються на ті, що торгуються і ті, що не торгуються (рис. 1.2.).
Рис. 1.2. Поділ товарів на ті, що торгуються і не торгуються
Міжнародна торгівля (international trade) – сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що являє собою сукупність зовнішньої торгівлі усіх країн світу. Міжнародна торгівля складається з двох зустрічних потоків – експорту та імпорту, характеризується зовнішньоторговельним сальдо і зовнішньоторговельним оборотом (табл. 1.1).
Таблиця 1.1. Основні показники міжнародної торгівлі
Назва терміну та його зміст |
Формула |
Зовнішньоторговельне сальдо – різниця вартісних обсягів експорту та імпорту |
Тсальдо = Е – І |
Зовнішньоторговельний оборот – сума вартісних обсягів експорту та імпорту |
Тоборот = Е + І |
Питома вага (квота) експорту (показник відкритості економіки) |
ІЕ = (Е / ВВП) x 100 % |
Питома вага (квота) імпорту (показник відкритості економіки) |
ІІ = (І / ВВП) x 100 % |
Індекс товарності (показник забезпеченості країни товарами) |
t = (Е + І) / ВВП |
Рівень залежності країни від міжнародної торгівлі |
Пзал = (Е + І) / ВНП |
Балансування міжнародного попиту та пропозиції, обсягів експорту, імпорту і рівноважної ціни графічно представлено на рис. 1.3. Графічна модель показує взаємозв’язки між внутрішнім та зовнішнім попитом і пропозицією та методику (графічний розв’язок) визначення рівноважної ціни, за якою здійснюється торгівля.
Рис. 1.3. Графічний метод визначення рівноважної ціни