Програма рішення

1. За табл. Е.2 ДБН для фасонного прокату товщиною мм сталі 09Г2 розрахунковий опір МПа

2. Дані до розрахункової схеми прогону:

задаємося нормативним постійним навантаженням (власна вага прогону) кН/м, що відповідає розрахунковому навантаженню кН/м .Розрахункове тимчасове навантаження . Нормальна складова навантаження

кН/м.

Скатна складова навантаження

кН/м.

Розрахункові прольоти: м і м (один тяж).

Розрахункова схема прогону показана на рис.10.

Рис.10. Розрахункова схема балки прогону покрівлі до прикладу задачі №5

3. Визначаємо розрахункові згинаючі моменти

4. Необхідний момент опору (за пластичною стадією роботи матеріалу)

5.За сортаментом швелерів ГОСТ 8240-88 підбираємо: 30 см⁴; см³; см³.

6. Перевіряємо напруження з урахуванням пластичної стадії

МПа <315 МПа

Недонапруження складає >5%

Перевіряємо прогин у площині головного прогину (вісь х-х) від кН/м кН/см;

см;

см, тобто умова граничного прогину дотримана.

Задачі з розрахунку з'єднань елементів сталевих конструкцій Розрахунок прикріплення кутника до фасонки кутовими зварними швами

Розрахунок кутових зварних швів, що сприймають поздовжню силу слід виконувати на зріз (умовний) в одній з двох розрахункових площин сплавлення (рис.11) у відповідності до ДБН за формулами:

при - у площині наплавленого металу (переріз 1)

(18а)

при у площині межі сплавлення (переріз 2)

(18б)

де - розрахункова довжина кутового шва, що дорівнює його сумарній геометричній довжині за врахуванням двох катетів шва або 1 см на кожну неперервну ділянку шва, які враховують непровар на початку і кратер наприкінці зварювання;

- характеристичний опір фасонного прокату;

- розрахунковий опір кутових швів;

;

- катет кутового шва;

- коефіцієнт умов роботи;

- поздовжня сила;

і - коефіцієнти, що враховують глибину провару кореня шва.

Рис.11. Розрахункова схема кутового шва

1 – переріз у площині наплавленного металу;

2 – переріз у площині межі сплавлення.

Для прикріплення кутників до фасонки застосовують ручне чи напівавтоматичне зварювання, для якого коефіцієнт провару , = 1, а розрахункові опори приведені в табл. Ж.1, Ж.2 ДБН (табл 1,2 додат. ІІ).

Щоб уникнути ексцентриситету в прикріпленні кутників до фасонки при розрахунку і конструюванні центр прикріплення сполучають з центром ваги елементів, що прикріплюються, для чого необхідну площу зрізу швів розподіляють між швом по обушку і швом по перу за "правилом важеля", використовуючи з достатньою для практичних цілей точністю коефіцієнти, приведені на рис. 12.

Рис.12. Коефіцієнти розподілу: на шов по обушку к_o, на шов по перу к_п

Висота катета шва по перу кутника повинна бути не більш товщини кутника або на 12 мм менше товщини кутника (зазначене в завданні). Висота катета шва по обушку з умов недопущення перепалу фасонки не повинна перевищувати 1,2• .

Катети швів по перу й обушку необхідно округляти до типових розмірів: 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 25 мм. Вибирають товщину фасонки мм, округлюючи до стандартних розмірів: 4, 5, 6, 7, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 25 мм. Довжини флангових швів округляють (у більший бік) до 10 мм, а довжину лобового шва приймають по ширині полиці кутника, що прикріплюється (наприклад, для флангового шва по перу розрахункове значення дорівнює мм, приймаємо мм, лобовий шов у кутнику L75x6 приймаємо мм і т.п.).