4. Витрата води продувки, що зливається у дренаж

Відсепарована вода після ТО охолоджувача продувки зливається у дренаж. Його витрата розраховується нижче,

G_зл. = G_пр – D_сеп = 7.5 – 3 = 4.5 т/год. (15)

10.7 Температура хімічно очищеної води після охолоджувача продувки

, ºС (16)

G_пж – витрата води підживлення, т/год.; t′′_сеп – температура насичення в сепараторі при тиску в деаераторі Р_н = 0.4 МПа, t′′_сеп = 146.3 ºС;

G_пж = D_т · 0.012 + G_хов - G'_пр = 734 · 0.012 + 90 – 5 = 94.5 т/год.; G_пж = G_хов .

t_зл – температура продувної води, що зливається у каналізацію після підігрівача хімічно очищеної води, за даними табл. 1 t_зл = 60 ºС;

ºС. h_пж = с_р∙t_пж = 142.9кДж/кг.

10.8 Визначаємо інтервал підігріву живильної води у РП

Щоб визначити нагрів живильної води у РП, необхідно знати повний інтервал підігріву на блоці всіх РП.

∆t_{п в} = t_{ж в} – t_д = 230 – 146.3 = 83.7 ºС. (17)

t_д - температура живильної води на виході з деаератора.

10.9 Визначаємо величину підігріву води на один ступінь регенерації

Враховуючи, що регенеративний підігрів здійснюється у трьох регене-ративних підігрівачах, і, прийнявши рівномірний розподіл підігріву води у ступенях, визначаємо величину підігріву на один ступінь (перепад темпера-тури на ступені)

ºС. (19)

10.10 Визначаємо температуру живильної води перед підігрівачем високого тиску (РП 1)

На підставі рівності t_{ж в} = t′₁ + ∆t_{н ст.}, визначаємо

t'₁ = t_{ж в} - ∆t_{н ст} = 230 – 28 = 202 ºС.

Зауважимо, що це рівне температурі живильної води після РП 2.

10.11 Витрата пари з першого відбору

Визначаємо з рівняння теплового балансу нагрівника РП 1

, (20)

h'_{ж в} – ентальпія живильної води:

h'_{ж в} = с_р · t_{ж в} = 4.19 · 230 = 963.7 кДж/кг;

h'₁ – ентальпія живильної води перед підігрівачем високого тиску (РП 1),

h'₁ = t'₁ · с_р = 202 · 4.19 = 846.8 кДж/кг;

h'_в1 – ентальпія конденсату в першому регенеративному підігрівачі високого тиску

h'_в1 = t′′ _в1 · с_р = 234 · 4.19 = 980.5 кДж/кг;

η_рп – ККД регенеративного підігрівача, приймаємо η_рп = 0.98. Підставимо числові значення у (20)

т/год.

10.12 Визначаємо температуру насичення пари другого відбору

Ця температура рівна температурі води перед РП 1 плюс температура недогріву

t_{2 н} = t'₁ + t_нед = 202 + 4 = 206 ºС.

10.13 Визначаємо тиск у другому відборі пари

На „h-s” діаграмі проводимо ізотерму t_{2 н} = const до перетину її з лінією дійсного процесу розширення пари у турбіні. Дана точка визначає тиск пари у другому відборі.

10.14 Уточняємо тиск у камері другого відбору, МПа

Для цього використовуємо рівняння Флюгеля, задавши оцінку витрати пари через турбіну,

МПа. (21)

10.15 Знаходимо ентальпію і температуру насичення другого відбору

На „h-s” діаграмі проводимо ізобару Р_в2 = const до перетину з лінією дійсного процесу розширення пари в турбіні, ентальпія точки перетину є ентальпією пари в камері другого відбору; ізотерма, яка проходить через дану точку, визначає температуру пари в камері другого відбору (t_в2 = 254^оС). Продовживши ізобару Р_в2 = const до перетину з лінією насичення Х = 1, отримаємо точку. Ізотерма, що проходить через цю точку, відповідає температурі насичення другого відбору

h_в2 = 2888 кДж/кг; t_{2 н} = 206 ºС.