Підготовка до проведення семінару

При розробці семінарського заняття важливо грамотно ви­значити коло питань, які будуть винесені для обговорення, виді­лити проблеми для написання рефератів, підібрати літературу для самостійної роботи. Заздалегідь студентів треба ознайомити з ос­новними питаннями і темами рефератів для чергового семінару, щоб вони могли підготуватися до занять. У деяких вузах, у тому числі і в Гуманітарному університеті "Запорізький інститут дер­жавного та муніципального управління", в бібліотеках та на ка­федрах соціології є навчально-методичні вказівки з різних пред­метів, якими користуються студенти при підготовці до семінарів та практичних занять.

У цих навчально-методичних комплексах подано тематичний план курсу, практичний виклад лекцій, теми для самостійної роботи, контрольних або курсових робіт, розроблено теми всіх семінарів і практичних занять та зазначено літературу, якою зо­бов'язаний скористатися студент для успішного засвоєння досліджуваного матеріалу.

Особлива форма проведення семінару - контроль знань за видним, поточним, кінцевим зрізом знань. Так, для вхідного кон­тролю достатньо заздалегідь дати студентам частину запитань для ознайомлення (вони подані в навчально-методичних компле­ксах), а інші викладач повинен формулювати та ставити студен­там у ході заняття. Причому запитання слід використовувати ди­ференційовано, залежно від особистості студента. Найбільш підготовленим студентам, тим, хто більш розвинутий інтелектуально, треба ставити складні запитання, що потребують посиленого, глибокого мислення безпосередньо в аудиторії. Дуже важливо викликати студента на відвертість та послухати, як він трактує ту чи іншу проблему, яким чином він її переломлює у своїй свідомості, які шляхи шукає для вирішення проблемної ситуації.

Семінар для поточного контролю дає уявлення про те, як за­своюється навчальний матеріал, озвучений на лекціях, і що сту­денти взяли для себе з рекомендованих підручників, навчально-методичних посібників та іншої літератури, рекомендованої ви­кладачем для самостійної роботи. Такий семінар необхідний не тільки студентам, а й викладачу, тому що є зворотним зв'язком, який може підказати педагогу, яким проблемам курсу, що викладається, потрібно приділити більше уваги, що посилити, погли­бити при читанні лекцій, а що можна усунути, оскільки ця про­блема добре висвітлена в рекомендованих підручниках, якими студенти можуть скористатися самостійно.

Семінар за остаточним зрізом знань дає можливість педаго­гу більш об'єктивно та адекватно оцінити знання студентів на майбутніх заліках та іспитах.

На семінарських заняттях обговорюють заздалегідь підгото­влені студентами реферати. Бажано привчити студентів до того, щоб вони не зачитували текст реферату, а озвучували усно тільки основні поняття, головні думки, ідею. Таке завдання, поставлене перед студентами, особливо першокурсниками, здається їм скла­дним, але з часом вони зможуть виконувати цю вимогу. Переказ основних думок реферату має на меті таке:

1. розвиває пам'ять;

2. сприяє послідовності викладу;

3. надає можливість проявити вибірковість думок, тому що студент в усній формі обирає головне, а не другорядне;

4. дає змогу студенту ще раз усвідомити досліджувану про­блему, побачити її нібито зі сторони;

5. знайти шляхи вирішення проблеми;

6. розвиває у студента мовленнєву культуру, яка йому зна­добиться в подальшій практичній діяльності.

Якщо ж реферати зачитуються, то затягується і практично непродуктивно використовується час, відведений для семінарського заняття. При читанні реферату найчастіше озвучуються банальні фрази або подається трактування навчального матеріалу, узятого з прочитаних першоджерел. Творчих думок самого сту­дента, його істинного ставлення до досліджуваної проблеми почути при такому проведенні семінару практично неможливо. Ось чому навіть традиційні семінари, що служать для контролю знань студентів, викладачу можна теж проводити творчо, незвичайно, змушуючи студентів думати, мислити, прогнозувати розвиток того чи іншого явища або проблеми, що вивчається.

Бажано, щоб викладач не дозволяв студентам розробляти, а потім нав'язувати обговорення на заняттях реферату за довільно обраною темою, а не за тією, яка заздалегідь була запропонована викладачем. Як правило, такий реферат - це переписані думки із самостійно знайдених студентами статей або брошур. Реферати на довільні теми педагогу потрібно просто забирати для перевірки, ставити оцінку, яку заносити до журналу. Якщо реферат вдалий, то тему можна запропонувати взяти студенту для наукового дослідження, для цього його думку потрібно спрямувати до русла дослідження проблеми та запропонувати з цим текстом виступити на черговій науково-теоретичній студентській конференції.

Усе вищеперечислене - звичайна методика певної дисципліни в вищому навчальному закладі. Вона перевірена практикою, є ви­знаною формою контролю знань і не вважається інноваційною. Цими методами проведення семінарських занять володіє кожен педагог вищої школи. Навіть при використанні нетрадиційних методів навчання ці три види семінару (контроль знань за вхід­ним, поточним та остаточним зрізом знань) мають бути включені до будь-якої навчальної програми.