Використання в лекціях сюжетів художніх творів

Для переконливості і привабливості викладу навчального матеріалу лектору можна використовувати сюжети художніх тво­рів. Наприклад, у курсі "Економічна соціологія", розглядаючи історію розвитку підприємництва, лектору бажано послатися на ряд художніх творів, що зафіксували історичні типи підприємництва у вигляді войовничих торговців, рицарів, які годувалися "зі стремена", аристократів, які промишляють морським розбоєм, першовідкривачів типу сера Уолтера Рейлі та Френсіса Дрейка, які займаються піратством, місіонерів і шукачів незліченних ба­гатств, корсарів і флібустьєрів. Серед таких художніх творів можна назвати: Блон Жорж. Флибустьерское море: Пер. с франц:; М.:Мьісль, 1985.-350 с.

Говорячи про соціально-психологічні наслідки розлучення, можна послатися на такий відомий художній твір, як оповідання Ю. Трифонова “Чужа”, а також на книгу, укладачем якої була Т. Разумовська,"Узы брака, узы свободы", де сучасні письменники і соціологи розкривають позитивні (свобода) і негативні моменти розлучень (Узи брака, узы свободы / Сост. Т. Разумовская. – М., 1990).

Щоб змусити молодь задуматися про відповідальність за сім'ю, і як-то кажуть, позначити міру як плату за любов, варто порекомендувати студентам прочитати книгу Т. Катасонової “Кому потрібен синій птах", а потім провести за цим художнім твором диспут, де вислухати різні погляди, як дівчат, так і хлопців, що, як правило мають бути діаметрально протилежними.

Багато лекторів як приклади успішно використовують персонажів з художніх творів українських, російських та зарубіжних письменників, таких як Т. Шевченко, Леся Українка, Панас Мирний, О. Пушкін, І. Тургенєв, Т. Драйзер, Джек Лондон, У. Фолкнер, Е.Хемінгуей та багато інших, розповідають про долю таких відомих письменників, як І. Бунін, М. Бердяєв, О. Солженіцин, М Гумільов та інших.

Використання сюжетів з художніх творів багато в чому залежить від особливості лектора, його світобачення, естетичного сприйняття навколишнього світу, його соціальної орієнтації, психологічних установок.

Використання прислів'їв народної мудрості

Нетрадиційним методом викладу навчальних дисциплін і використання лектором прислів'їв і приказок, що є душею народу характеризують його менталітет. Так, при викладанні курсу "Соціологія міжнаціональних відносин" бажано навести ряд прислів'їв, що розкривають характер, традиції, побут різних національностей, зокрема тих, що населяють Україну. Такий матеріал може добре запам'ятатися. Наприклад, характеризуючи українців як націю, можна відзначити гостинність народу, підкресливши це прислів'ям: "Гість у дворі - хліб-сіль на столі".

Досвідчений лектор знає, що аудиторія слухає його уважно тільки 20 – 25 хвилин, а потім увага розсіюється. Щоб постійно підтримувати інтерес до лекції, бажано використовувати гумор чи цікаві вирази. Так, при викладанні соціології управління та при розкритті труднощів роботи керівника можна розповісти притчу про ворону і зайця.

"Біжить лісом заєць і бачить: на високій сосні ворона.

• Що ти робиш? - запитує заєць.

• Нічого не роблю, - відповідає ворона.

• От і добре, - подумав заєць, - і я теж нічого робити не буду. Сів заєць під дерево і задрімав. Пробігав повз нього вовк, побачив зайця, який спав, узяв і з' їв його. Подивилася на це ворона і говорить: "Ех, ти, щоб нічого не робити, треба високо сидіти!".

Багатьом людям, які поверхово знають управлінську працю, здається, що керівник нічого не робить. Однак це не так. Більше того, керівник повинен мати певні особистісні якості, він багато чого має знати і вміти.

А далі лектор викладає навчальний матеріал, де висвітлює проблему застосування професійної майстерності сучасного керівника. Лектор змушує аудиторію задуматися про труднощі управлінської праці, тому що його діяльність складається з факторів: 1) управління технологічне, технічне; 2) соціальне управління людьми, колективом. Головним об'єктом в управлінні є людина зі своїми потребами, інтересами, цілісними орієнтирами, психологічними установками. Від керівника як від суб'єкта управління залежить не тільки успіх організації в цілому, а й соціально-психологічний клімат, настрій колективу, його спрацьованість, згуртованість, працездатність і навіть загальне самопочуття людей, втягнутих у трудовий процес.

При вивченні курсу "Методи викладання соціології"", розкриваючи проблему взаємодії і відносин учителя й учня, можна розповісти необразливий анекдот, що легко запам'ятовується:

"Викладач інтернату для розумово відсталих дітей, Марія Павлівна, готуючи дитину Петра Іванова до вступу у перший клас, спочатку ніяк не могла передати йому потрібні знання, і на жодне запитання комісії, що відбирала дітей для навчання в школі, Петро Іванов відповісти не зміг.

• Як тебе звуть?

• Не знаю.

• У якій країні ти живеш?

• Не знаю.

• Скільки тобі років

• Не знаю.

-Ну. так от що, Маріє Павлівно, Ви будете особисто готувати Петра Іванова до першого класу і відповідати за це. Через рік ми з Вас спитаємо за його підготовку, — заявили члени комісії.

Минув рік. Знову приїхала комісія. Викликають Марію Павлівну та Петра Іванова, якому ставлять запитання:

- Як тебе звуть?

- Петя Іванов, — жваво відповідає хлопчик.

-У якій країні ти живеш

- В Україні.

-Скільки тобі років?

-Сім.

-Маріє Павлівно, як Вам це вдалося? - запитують члени

- Не знаю, - відповідає Марія Павлівна, тупо дивлячись у підлогу

Потім викладач наводить формулу взаємодії вчителя й учня, що використовувалася в колишньому СРСР і розглядалася як однобічний процес: S→ О, де вчитель - S (суб'єкт), а учень O ( об'єкт) однак це не так. Правильною формулою для позначення взаємовпливу вчителя (суб'єкта) і учня (об'єкта) буде: S ↔ О, де наявний зворотний зв'язок - вплив об'єкта на суб'єкт. Ось чому в учительки Марії Павлівни після року тісного спілкування з учнем Петром Івановим стали явно проглядатися ознаки дебілізму.

Використання образних порівнянь

Іноді при читанні лекції корисно використовувати образні порівняння, наприклад, якщо її тема пов'язана із соціальним контролем, то можна навести такий приклад.

У Франції є оригінальні ваги, на яких вимірюється вага людини. До 100 кг ця вага позначається, а якщо людина важить більше ніж 100 кг, то вага вже не позначається, а включається музика. Симфонічний оркестр грає "Похоронний марш " Шопена. Це означає що людина має обов'язково замислитися над проблемою зменшення ваги, тому що інакше «за нею навіть музика плаче».

Такі ваги нагадують нам соціальний контроль, коли порушення соціальних норм призводить до застосування соціальних санкцій. І далі викладач розвиває тему лекції

Говорячи про безглуздість праці, ми часто порівнюємо її з працею царя Сізіфа, який "намагається перехитрити смерть".

З того часу він виконує безглузду роботу: котить на гору важке каміння [3, с. 84], а коли майже викотить його на вершину гори, то воно одразу ж скочується донизу і йому знову доводиться робити те саме.

Злу людину часто порівнюють з міфічним образом Медузи Горгони, у якої замість волосся були змії. В природі немає такого чудовиська, але образне порівняння пережило століття. Таких порівнянь можна навести велику кількість.