
- •Тема № 2 (2 год.) джерела трудового права.
- •Література:
- •1. Поняття джерел трудового права, їх особливості та класифікація.
- •Класифікація джерел:
- •Особливості джерел трудового права:
- •2. Конституція України як основне джерело трудового права.
- •3. Кодекс законів про працю
- •4. Підзаконні акти як джерела трудового права.
- •5. Загальне і спеціальне законодавство про працю. Єдність і диференціація правового регулювання трудових відносин.
- •6. Локальні правові акти.
- •7. Міжнародні правові акти.
Тема № 2 (2 год.) джерела трудового права.
Поняття джерел трудового права, їх особливості та класифікація.
Конституція України як основне джерело трудового права.
КЗпП України та інші нормативно-правові акти, що регулюють трудові відносини.
Підзаконні акти як джерела трудового права.
Загальне і спеціальне законодавство про працю. Єдність і деференціація правового регулювання трудових відносин.
Локальні правові норми.
Міжнародні правові акти.
Література:
Конституція України.
КЗпП України.
Трудове право України / За ред. Пилипенка П. Д.- К.: Видавничий дім, 2003.
Прокопенко В. І. Трудове право України. – Харків, 2002.
Смолярчук В. И. Источники советского трудового права. – М., 1978.
1. Поняття джерел трудового права, їх особливості та класифікація.
Про джерела трудового права слід говорити у двох розуміннях:
матеріальному;
формальному
У матеріальному розумінні слід розглядати стан економіки, фінансово-матеріальний стан для локальних правових норм окремих підприємств, які є необхідною базою для прийняття, зміни або скасування того чи іншого нормативного акту, який регулює трудові відносини.
У формальному розумінні – це форма вияву волі нормотворця, тобто чи це закон, постанова, указ.
Джерело трудового права – форма виразу норм, які приймаються компетентними органами держави для регулювання трудових відносин.
Класифікація джерел:
за суб’єктами нормотворчості:
нормативні акти, що приймаються законодавчими органами (закони);
нормативні акти, що приймаються органами державного управління (укази, постанови, положення);
нормативні акти, що приймаються місцевими органами влади і управління;
нормативні акти, що приймаються на локальному рівні колективно або одноособово (колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку). Такі акти забезпечують більшу ефективність дії трудового законодавства стосовно до конкретних умов виробництва.
2. за сферою дії:
загально-державні (централізовані) – діють на всій території України;
галузеві або регіональні - приймаються в окремій галузі або регіоні;
місцеві, в тому числі локальні.
Особливості джерел трудового права:
наявність у системі джерел права загальних і спеціальних норм, які регулюють трудові відносини;
значна частина нормативних актів приймаються спеціальним органом державного управління (Міністерство праці);
в прийнятті нормативних актів, що регулюють трудові відносини беруть участь профспілки;
для джерел трудового права характерна наявність нормативних актів, які носять так званий конститутивний характер. Ці акти самі не забезпечуюють регулювання трудових відносин, а вимагають прийняття на їх основі локальних актів, котрі і здійснюють регулятивну функцію. Наприклад, є Типові правила внутрішнього трудового розпорядку, що містять відповідні норми, але безпосередньо на підприємстві внутрішній трудовий розпорядок регулюється не типовими правилами, а прийнятими на їх основі правилами внутрішнього розпорядку даного підприємства (ст. 142 КЗпП України);