
- •Завдання до теми Теоретичні питання
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 2
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми Теоретичні питання
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 3
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми Теоретичні питання
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 4 Тема. Мікроекономічна модель підприємства. Варіації факторів виробництва та оптимум товаровиробника
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми Теоретичні питання
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 5
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми Теоретичні питання
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 6
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми Теоретичні питання
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 7
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми Теоретичні питання
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 8
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми Теоретичні питання
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 9
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми Теоретичні питання
- •Контрольні питання
- •2 Питання до модульного контролю Модуль 1
- •Модуль 2
- •Список літератури Основна
- •Додаткова
ЗМІСТ
|
Вступ................................................................................................................... |
4 |
1 |
Перелік практичних занять............................................................................... Практичне заняття № 1 Предмет і метод мікроекономіки. Теорія граничної корисності та поведінки споживача...................................... Практичне заняття № 2 Ординалістська теорія поведінки споживача. Аналіз поведінки споживача.................................................................... Практичне заняття № 3 Попит і пропозиція, їх взаємодія..................... Практичне заняття № 4 Мікроекономічна модель підприємства. Варіації факторів виробництва…………………………………………... Практичне заняття № 5 Витрати виробництва………………………... Практичне заняття № 6 Ринок досконалої конкуренції. Монопольний ринок ……………………………………………………. Практичне заняття № 7 Олігополія та монополістична конкуренція. Практичне заняття № 8 Ринки факторів виробництва………………. Практичне заняття № 9 Загальна ринкова рівновага та економіка добробуту. Інституціональні аспекти ринкового господарства……… |
5
5
8 11
15 18
20
24 27
30 |
2 |
Питання до модульного контролю.................................................................. |
32 |
|
Список літератури…......................................................................................... |
36 |
ВСТУП
Мікроекономіка – це наука, яка вивчає поведінку та механізм прийняття рішень окремими економічними суб’єктами – мікросистемами, що прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів. У центрі уваги мікроекономіки знаходиться поведінка споживача і виробника та її оптимізація, ринковий попит і пропозиція, відносини ціни товарів, розподіл ресурсів, часткова та загальна ринкова рівновага тощо.
Головна мета даних методичних вказівок – сформувати у студентів знання поведінки економічних суб’єктів у ринкових умовах, озброїти їх універсальним інструментом прийняття оптимальних господарських рішень за наявних обмежених засобів. Набуті знання мають стати складовою загальної культури спеціаліста.
У процесі вивчення курсу “Мікроекономіка” студенти беруть участь у практичних заняттях, метою яких є поліпшення теоретичної та практичної підготовки, набуття навичок розрахунків, закріплення знань з курсу, що вивчається. Крім теоретичних питань, що виносять на практичні заняття, запропоновані методичні вказівки містять задачі, розв’язання котрих потребує самостійного оцінювання конкретної ситуації, розуміння існуючих в економіці зв’язків, уміння розраховувати економічні показники.
У результаті вивчення курсу студент має
знати:
а) принципи раціональної поведінки мікросистем на ринках;
б) термінологію та основні засоби мікроекономічного аналізу;
уміти:
а) застосовувати прийоми мікроекономічних досліджень для аналізу ефективності функціонування самостійних господарських систем;
б) самостійно виконувати техніко-економічні розрахунки, пов’язані з обґрунтуванням раціональної поведінки мікросистеми.
1 ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Практичне заняття № 1
Тема. Предмет і метод мікроекономіки. Теорія граничної корисності та поведінки споживача
Мета: навчитися ідентифікувати основні поняття економічної теорії та аналізувати плюси і мінуси ринкової економіки й визначати раціональний обсяг споживання благ.
Короткі теоретичні відомості
Ринок – це механізм здійснення купівлі-продажу на основі взаємодії покупців і продавців.
Крива трансформації виробничих можливостей – це модель, яка ілюструє ситуацію обмеженості ресурсів альтернативної вартості рішень. Вона поєднує точки максимально можливого виробництва двох благ за умови цілковитого використання обмежених ресурсів.
Альтернативна вартість виробництва двох благ:
А = -Δ Υ/Δ Χ ,
де Υ, Χ – певні блага.
Сукупна корисність – це загальне задоволення, яке отримує споживач від спожитих ним товарів чи послуг. Сукупна корисність зростає у процесі споживання, але вона зростає все меншими й меншими темпами.
Гранична корисність – це приріст корисності від споживання кожної додаткової одиниці товару чи послуги.
Гранична корисність (ΜU)
MU = ΔTUх / ΔХ MU = Tuі – Tuі-1 / Хі – Хі-1,
де Tuх – сукупна корисність блага Х.
Рівновага споживача – це оптимальний набір товарів, що максимізує корисність при обмеженому рівні бюджету (доходу) споживача. Така рівновага передбачає, що як тільки споживач отримує даний набір товарів – у нього зникає стимул замінювати цей набір на інший.
Правило максимізації корисності споживача:
Mux / Рх = Muy / Рy ,
де Рх , Рy , – ціни товарів.
Завдання до теми Теоретичні питання
1. Предмет, метод мікроекономіки.
2. Мікросистема: поняття, різновиди.
3. Мета та завдання дисципліни.
4. Ринок як мікроекономічна модель.
5. Економічний вибір в умовах обмеженості ресурсів.
6. Поняття та види потреб. Економічні блага, їх класифікація.
7. Сукупна та гранична корисність.
8. Процес споживання та динаміка зміни сукупної та граничної корисності. Перший закон Госсена.
9. Поняття рівноваги споживача. Модель споживання набору благ. Другий закон Госсена.
Задачі
Задача 1
Функція корисності має вигляд U (x) = 16x – x2, де х – кількість товару. Визначте, споживання скількох одиниць товару забезпечить найповніше задоволення потреб споживача.
Розв’язання.
Найбільше задоволення від споживання товару досягається у точці максимуму функції сукупної корисності. Водночас гранична корисність у цій точці дорівнює нулю. Граничну корисність знаходимо як похідну функції:
MU = U΄ = (16x – x2)΄ = 16 – 2x.; 16 – 2x = 0, х = 8.
Найповніше задоволення потреб споживача забезпечать 8 одиниць товару.
Задача 2
На підставі даних, наведених в таблиці 1,
1) визначте граничну корисність;
2) побудуйте графіки сукупної та граничної корисності;
3) за якого значення граничної корисності споживач отримує максимум сукупної корисності?
Таблиця 1 – Зміна споживання товару та його сукупної корисності
Кількість яблук, од. |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Сукупна корисність, ютилів |
0 |
6 |
10 |
13 |
15 |
16 |
16 |
15 |
Задача 3
Школяр у їдальні на перерві купує товари А, В і С. Коли школяр максимізує загальну корисність від обіду, гранична корисність товару А складає 7,5 ютилів, гранична корисність товару В – 6 ютилів, гранична корисність товару С – 5 ютилів. Скільки коштує товар А та товар В, якщо товар С коштує 1 грош. од.?
Контрольні питання
1. Що вивчає мікроекономіка?
2. Що характеризує крива виробничих можливостей?
3. Які переваги та недоліки має ринок?
4. Дайте визначення функції корисності.
5. Який принцип дії закону спадної граничної корисності?
6. Яка динаміка зміни сукупної та граничної корисності?
7. У чому сутність споживчого вибору і яким чином досягається рівновага споживача?
Література: [1, с.64–90; 2, с.13–28; 3, с.11–21; 4, с. 7–20; 5, с. 10–25; 6, с.10–26; 7, с. 5–9].
Практичне заняття № 2
Тема. Ординалістська теорія поведінки споживача. Аналіз поведінки споживача
Мета: визначити ефективний споживчий набір аналітичними і графічними способами.
Короткі теоретичні відомості
Бюджет – це кількість грошей, яка доступна споживачеві для витрат у певний період часу. Дохід споживача та купівельна сила грошей ( тобто ціни товарів) визначають бюджетні обмеження споживача.
Рівняння бюджетного обмеження (В):
В = Рх * Х + Рy * Y,
де Рх, Рy – ціна товару X, Y;
X, Y – кількість товару X, Y.
Граничні точки бюджетної лінії:
Qx = В / Рх ; Qy = В / Рy .
Крива “дохід – споживання“ сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані з різними рівнями доходу і показує співвідношення між доходом споживача і кількістю товарів , що купують.
Крива “ціна – споживання“ – показує залежність між обсягами споживання кожного блага та його ціною; вона сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни одного з товарів .