Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МІКРО СР економісти.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
234.5 Кб
Скачать

Запитання для самоперевірки

  1. Поясніть значення поняття “корисність”.

  2. Охарактеризуйте сукупну та граничну корисність. Які між ними відмінності?

  3. Дайте визначення функції корисності.

  4. Охарактеризуйте криву байдужості та її основні властивості.

  5. У чому полягає суть поняття “гранична норма заміщення”?

  6. Дайте характеристику бюджетної лінії.

  7. Як зміниться положення бюджетної лінії під впливом зміни ціни блага або доходу споживача?

  8. Поясніть значення поняття “рівновага споживача”. Що лежить в основі її визначення?

  9. Дайте характеристику внутрішньої та кутової рівноваги.

Основні терміни та категорії

Крива байдужості, карта кривих байдужості, гранична норма заміщення, бюджетна лінія, субституційність благ, компліментарність благ, бюджетна лінія; бюджетне обмеження, вибір споживача, внутрішня рівновага, гранична норма заміщення, корисність, крива байдужості, кутова рівновага, рівновага споживача, функція корисності.

Література:

1 [С.47-65]; 2 [С.70-80]; 3 [С.22-35]; 4 [С.7-24]; 5 [С. 33-41]; 6 [С. 22-30]; 7 [С 92-149].

Тема 4 Аналіз поведінки споживача

  1. Графічний аналіз і побудова лінії “дохід – споживання”. Поняття “нормальних” і “неякісних” товарів. Крива Енгеля.

  2. Побудова лінії “ціна – споживання” та лінії індивідуального попиту споживача.

  3. Ефект заміщення та ефект доходу. Парадокс Гіффена.

  4. Утворення “надлишку споживача”.

  5. Зміна надлишку і витрат в результаті введення податків та дотацій на товари.

Методичні вказівки

Вибір споживача залежить не тільки від його уподобань та переваг, але й від рівня доходу. Крива “дохід – споживання” дає інформацію про залежність обсягу споживання блага від рівня доходу споживача.

Характер кривої “дохід - споживання” буде залежати від оцінки товару споживачем. Нормальні товари – це такі товари, які людина споживає у більшій кількості, коли зростає її дохід. Неякісні товари ( товари низької споживчої цінності ) – це такі товари, споживання яких зменшується за умови зростання доходу споживача. Тому для нормальних товарів крива “дохід - споживання” матиме зростаючий характер, а для неякісних – спадний.

Від кривої “дохід - споживання” легко перейти до, так званих, кривих Енгеля. Крива Енгеля показує співвідношення між доходом і обсягом споживання певного товару при незмінності інших факторів, що впливають на попит.

Для більшості нормальних товарів крива Енгеля має зростаючий характер із затуханням, тобто певний приріст доходу спричиняє менший приріст споживання товару Х. Це пояснюється дією закону спадної граничної корисності.

Однак для певної групи товарів крива Енгеля може зростати з прискоренням. До цієї групи належать предмети розкоші, споживання яких зростає швидше, ніж зростає дохід споживача. Ці залежності увійшли в мікроекономіку як закон Енгеля :

  1. При незмінних цінах на всі блага частка сімейного бюджету, що витрачається на продукти споживанням, має тенденцію до зменшення за умови зростання доходів сім’ї.

  2. Споживання освітніх, медичних, юридичних послуг і послуг, пов’язаних з відпочинком, має тенденцію зростання швидше, ніж зростають доходи.

Реакція споживача на таке зростання реального доходу значною мірою буде залежати від його ставлення до споживчих якостей товару. Щоб моделювати поведінку споживача, необхідно розмежовувати дію двох ефектів, які спостерігаються при зміні цін на один з товарів.

Ефект заміщення – це ефект, який вказує на те, що споживач у процесі споживання заміщує товаром, що став дешевше, інші більш дорогі товари.

Ефект доходу – це ефект, який виникає внаслідок впливу на попит споживача зміни обсягу його споживача зміни обсягу його реального доходу. Зміна останнього викликана зміною ціни товару X без врахування ефекту заміщення.

Неякісний товар, для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення, називається Гіффеновим товаром, а зростання споживання товару з підвищенням ціни на нього – парадоксом Гіффена.