МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “МІКРОЕКОНОМІКА”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ:

6.050100 – “ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА”,

6.050100 – “ОБЛІК І АУДИТ”,

6.050100 – “ФІНАНСИ”,

6.050100 – “МАРКЕТИНГ”,

6.050100 – “КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ”

КРЕМЕНЧУК 2007

Методичні вказівки щодо самостійної роботи з вивчення навчальної дисципліни “Мікроекономіка” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальностей: 6.050100 – “Економіка підприємства”, 6.050100 – “Облік і аудит”, 6.050100 – “Фінанси”, 6.050100 – “Маркетинг”, 6.050100 – “Комерційна діяльність”

Укладач старш. викл. Т. Т. Мілашенко

Рецензент к.е.н., доцент Н.М. Яценко

Кафедра економічної теорії

Затверджено методичною радою КДПУ

Протокол № _______ від ____________2006 р.

Заступник голови методичної ради доц. С.А. Сергієнко

З М І С Т

	Вступ	4
1.	Теми та погодинний розклад лекцій та самостійної роботи з навчальної дисципліни	6
2.	Питання для підготовки до іспиту	32
	Список літератури	35

Мікроекономіка – це наука, яка вивчає поведінку та механізм прийняття рішень окремими економічними суб’єктами – мікросистемами, що прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів. У центрі уваги мікроекономіки знаходиться поведінка споживача і виробника та її оптимізація, ринковий попит і пропозиція, відносини ціни товарів, розподіл ресурсів, часткова та загальна ринкова рівновага тощо.

Значущість самостійної роботи студента визначається рядом чинників, серед яких як найважливіші виділяють наступні:

• індивідуальний характер роботи студента над матеріалом;

• різноманіття форм діяльності студентів у процесі пошуку найбільш значущих для майбутньої професії знань;

• формування не тільки знань, але й переконаності у необхідності їх втілити в майбутньому;

• формування у майбутнього фахівця відповідної мотивації та навичок самоосвіти;

• можливість оцінювання рівня засвоєння студентом матеріалу на лекційних, семінарських і практичних заняттях.

Підготовка студентів до самостійної роботи та керівництво нею ділиться на три великі блоки: мотиваційний, технологічний, організаційний.

Функцією мотиваційного блоку є цілеспрямоване акцентування викладачем значущості самостійної роботи для оволодіння всією системою знань певної дисципліни.

В основі технологічного блоку лежить завдання навчити студентів уміло користуватися літературою, вибирати матеріал, що кореспондує з конкретною темою.

Організаційний блок спрямовано на розвиток у студентів здібності до самоорганізації.

Однією з визначальних рис самостійної роботи у ВНЗ виступає її індивідуальний характер, а умовою її організації є планування. Крім того, самостійну роботу студентів повинен направляти викладач.

Самостійна робота вимагає системності й послідовності у виконанні завдань, поставлених на лекціях і практичних заняттях. Вона є ефективним засобом розвитку пізнавальних здібностей студента, а координується, контролюється та спрямовується ця робота кафедрою і окремими викладачами. Для вивчення дисципліни за навчальним планом – 108 годин, у т.ч. самостійна робота – 62 год. денна форма навчання, 94 год. – заочна.

Враховуючи великий обсяг матеріалу з курсу, значну його частину студенти вивчають самостійно. Починаючи вивчення курсу, необхідно ознайомитись із програмою та її змістом, основними питаннями кожної теми та послідовністю їх вивчення.

Отримання комплексних знань можливе лише при постійній самостійній роботі студента. Вивчення курсу доцільно вести по окремих темах. Для кращого засвоєння курсу студент повинен вести конспект самостійно опрацьованого матеріалу, який стане доповненням до конспекту лекцій. Рекомендується до кожної теми складати економічний словник, щоб точно й чітко знати сутність кожної наукової категорії та закону, а також взаємозв’язки між ними. Після вивчення тем необхідно відповісти на запитання для самоконтролю, які акцентують увагу на найбільш важливих матеріалах теми.

Основні форми самостійної роботи студента над даним курсом:

• комплексне вивчення конспекту лекцій;

• опрацювання основних, додаткових, спеціальних, за напрямом літературних джерел, а також газет та журналів;

• виконання контрольної роботи за варіантами завдань з використанням списку рекомендованих джерел (для заочної форми навчання);

• самостійне виконання задач, тестів та вправ.

Систематична й ефективна самостійна робота студента є об’єктом особливої уваги викладача, його контролю та сприяння. З цією метою викладач проводить контрольні опитування студентів, систематично проводить самостійні роботи, атестації поточної успішності, викликає студентів на консультації, бесіди тощо.

1 Теми та погодинний розклад лекцій та самостійної роботи з навчальної дисципліни

№ п/п	Н а з в а т е м и	Денна форма навчання Спец. ЕП, ОА, Ф, МК, КД		Заочна форма навчання ЕП, ОА, Ф/ МК, КД
		Кільк. год. (лекц.)	Кільк. год. СРС	Кільк. год. (лекц.)	Кільк. год. СРС
1	2	3	4	5	6
1	Предмет і метод мікроекономіки	2	3	0,5/0,5	3/2
2	Теорія граничної корисності й поведінка споживача	2	3	0,5/0,5	3/2
3	Ординалістська теорія поведінки споживача	2	4	0,5/0,5	3/3
4	Аналіз поведінки споживача	2	4	0,5/0,5	5/5
5	Попит і пропозиція, їх взаємодія	2	5	0,5/1	5/5
6	Мікроекономічна модель підприємства	2	4	0,5/1	5/5
7	Витрати і результати виробництва	4	4	0,5/1	5/5
8	Ринок досконалої конкуренції	2	5	1/1	5/5
9	Монопольний ринок	2	4	0,5/1	5/5
10	Монополістична конкуренція та олігополія	4	5	1/1	5/5
11	Загальна характеристика факторних ринків. Ринок праці	2	4	1/1	5/5
12	Ринок капіталу	2	2	1/1	3/3
	Всього	28	46	8/10	52/50

Тема 1 Предмет і метод мікроекономіки

1. Економічний вибір в умовах обмеженості ресурсів.

2. Предмет, метод мікроекономіки.

3. Мікросистема: поняття, різновиди.

4. Мета та завдання дисципліни.

5. Ринок як мікроекономічна модель.

Методичні вказівки

Розглядаючи структуру сучасної економічної теорії, варто зазначити, що сутнісним видом теоретичного аналізу займається переважно політична економія, а теорія функціонального аналізу представлена макро- та мікроекономікою.

Мікроекономіка вивчає поведінку та механізм прийняття рішень окремими економічними суб'єктами – мікросистемами (індивіда­ми, домашніми господарствами, підприємствами, організаціями), що прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів, для яких, до того ж, можна знайти альтернативне використання. У центрі уваги мікроекономіки знаходяться поведінка споживача і виробника та її оптимізація, ринковий попит і пропозиція, відносні ціни товарів, розподіл ресурсів за альтернативності їх використання, часткова та загальна ринкова рівновага тощо.

Мікросистема – це система економічних відносин між господарюючими суб’єктами. Об’єктами, з приводу яких складаються відносини у мікросистемі, є фактори виробництва (ресурси) та його результати. Факторами виробництва є: праця, капітал, природні ресурси та підприємницькі здібності.