Методичні рекомендації

При вивченні першого питання студентам слід пам’ятати, що використання готівки іноземної валюти на території України обмежено. Розрахунки в іноземній валюті повинні здійснюватися резидентами та нерезидентами у безготівковій формі через уповноважені банки, але є деякі виключення. Студентам необхідно з’ясувати, у яких випадках можливо використання готівки іноземної валюти як засобу платежу, а також, у якому порядку використовується валютна готівка з власних поточних рахунків резидентів та представництв в Україні юридичних осіб – нерезидентів.

При вивчені питання слід керуватися Постановою НБУ від 30.05.2007 р. № 200 “Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України”.

При вивченні другого питання студентам необхідно нагадати статті 4, 6 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» і розглянути більш детально порядок здійснення операцій щодо купівлі – продажу іноземної валюти згідно з Постановою НБУ “Про затвердження нормативно-правових актів НБУ” від 10.08.2005 р. № 281. В першу чергу, слід з’ясувати структуру міжбанківського валютного ринку. Далі необхідно звернути увагу на те, що уповноважені банки можуть здійснювати купівлю іноземної валюти як для власних цілей, так і за дорученням клієнтів, але і в тому і в іншому випадку повинні бути підстави (документи) для здійснення цих операцій. Далі слід зупинитися на порядку використання іноземної валюти, яка придбана уповноваженим банком за дорученням резидентів для розрахунків чи надійшла на їх адресу; на порядку застосування курсу гривні до іноземних валют при здійсненні операцій з торгівлі іноземною валютою.

При вивченні третього питання слід врахувати, що діяльність пунктів обміну валюти підлягає перевірці. Порядок організації і проведення перевірок пунктів обміну валюти встановлює НБУ. Ці перевірки можуть здійснюватись сумісно з податковими чи правоохоронними органами.

При проведенні перевірок пунктів обміну іноземної валюти України передбачено, що перевіряючий має право:

• доступу у приміщення пункту обміну без представника уповноваженого банку чи агента;

• отримувати від касира необхідні документи (копію довідки про реєстрацію пункту обміну валюти в територіальному управлінні НБУ; первинні та інші бухгалтерські і розрахункові документи; дані про операції операційного поточного дня; документи про реєстрацію РРО та інші);

• ознайомитись з роботою організаційно-технічних засобів, які використовуються в даному пункті, зокрема, з можливостями подальшого анулювання проведеної операції;

• вимагати від касира перерахувати готівку, яка є в наявності.

За результатами перевірки складається акт в загальному порядку. Про виявлені під час перевірки порушень повинні бути повідомлені уповноважений банк (агент) безпосередньо чи у письмовій формі протягом трьох днів.

Питання для самоконтролю

1. Перерахуйте суб’єктів валютного ринку.

2. Що є підставою для купівлі іноземної валюти на валютному ринку при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями?

3. Що є підставою для купівлі іноземної валюти при здійсненні резидентами неторговельних операцій ?

4. У який термін повинна бути використана резидентом іноземна валюта, яка придбана у встановленому порядку на валютному ринку?

5. Як можуть бути використані кошті в іноземній валюті у разі їх повернення на адресу резидента, якщо вони були придбані на міжбанківському валютному ринку?

6. У який термін повинні бути зараховані на рахунок власника кошти у гривнях від продажу належної йому іноземної валюти?