Практичного заняття № 6

1. Тема заняття : Синтаксичні норми сучасної літературної мови у професійному спілкуванні.

2. Мета проведення заняття: навчити правильно комбінувати слова у словосполучення,будувати речення згідно із стилістичними та синтаксичними нормами.

Після виконання роботи студент повинен

знати синтаксичні аспекти професійного мовлення, основні форми викладу матеріалу, структуру речень і словосполучень, правила координування підмета з присудком;

вміти правильно будувати синтаксичні конструкції при складанні професійних текстів.

2. Матеріально-технічне оснащення робочого місця: таблиці

3. Короткі відомості з теоретичної частини роботи Синтаксичні норми

1. Дотримання прямого порядку слів у реченні.

1.1. Підмет стоїть перед присудком.

1.2. Узгоджене означення стоїть перед означуваним словом. 1.3. Неузгоджене означення стоїть після означуваного слова.

1.4. Додаток стоїть після слова, якого він стосується.

1.5. Обставини залежно від значення та способу вираження можуть стояти перед присудком і після нього.

2. Дотримання правил керування.

2.1. Не можна вживати спільний додаток біля присудків, що ви­магають різних відмінкових форм іменників чи займенників: Коли л одержу матеріали конференції, обов'язково поінформую, повідомлю вам (слово поінформувати вимагає займенника у формі родового відмінка: поінформую вас, а повідомляти — давального відмінка: повідомлю вам). Брати повинні допомагати і захищати один одного (правильний варі­ант: допомагати один одному (Д. в.) і захищати один одного (Р. в.)).

2.2. Не можна використовувати одну й ту саму відмінкову форму при близькозначних словах, які різняться способом керування: власти­вий (Д. в.) студентам — характерний (Р. в.) для студентів; завідувач (Р. в.) відділу — завідуючий (О. в.) відділом.

2.3. Необхідно розрізняти засоби російської та української мов: те саме значення дієслова часто вимагає різних відмінкових форм додатків в обох мовах: удовлетворять (Д. в.) требованиям — задовольнити (3. в.) вимоги; причинять (3. в.) боль — завдавати (Р. в.) болю; нуждаться (О. в.) в помощи — потребувати (Р. в.) допомоги.

3. Дотримання правил узгодження.

3.1. Узгодження за ознакою числа:

а) якщо підмет має у своєму складі числівник, що закінчується на одиницю (121, 81, 791), присудок при такому підметі вживається у фор­мі однини;

б) якщо числівник, який належить до складу підмета, закінчується на.2, 3, 4, присудок вживається у множині;

в) якщо числівник, який належить до складу підмета, закінчується на 5, 6, 7 і далі, присудок вживається у множині;

г) підмети, до складу яких входять слова більшість, меншість, ба­гато, кілька, у текстах ділових паперів вимагають присудка у формі од­нини;

д) якщо підмет виражений займенником хто, то присудок вжива­ється у формі однини.

3.2. Узгодження за ознакою роду:

а) якщо підмет складається з основного слова й прикладки, і ці лексе­ми різняться родами, то присудок узгоджується у формі роду з підметом, а не з прикладкою (прикладка — поняття видове, а підмет — родове);

б) якщо підмет складається з основного слова і символічної назви, то присудок узгоджується у формі роду з підметом (родовою назвою).

4. Дотримання правил утворення складних речень різного типу.

Порушення синтаксичних норм

1. Неузгодження підмета з присудком:

1.1. Вживання множини замість однини: На заняття прийшли сорок один студент; Більшість присутніх на засіданні у голосуванні участі не брали (правильний варіант: На заняття прийшов сорок один студент; Більшість присутніх на засіданні у голосуванні участі не брала).

1.2. Вживання однини замість множини: Маріє Петрівно, Ви вже відвідала художній музей (правильний варіант: Маріє Петрівно, Ви вже відвідали художній музей).

1.3. Вживання присудка у формі однини при однорідних підметах: Свіже повітря і спорт корисне для здоров'я людини (правильний варі­ант: Свіже повітря і спорт корисні для здоров'я людини).

1.4. Неправильне вживання родових форм: Виставка-продаж діяв три дні; «Дружба» уклала угоду про співпрацю (правильний варіант: Виставка-продаж діяла три дні; Об'єднане підприємство «Дружба» уклало угоду, про співпрацю).

2. Порушення принципів граматичного керування:

2.1. Вживання іменників і займенників у невідповідній відмінковій формі: відзначив про важливість порушеної проблеми, опанував темою (правильний варіант: відзначив важливість порушеної проблеми, опану­вав тему).

2.2. Перенесення граматичних ознак слів російської мови на слова української мови: задовольняти вимогам, пробачити його, доглядати за хворим, комісія по розгляду скарг, сталося за помилкою, працювати по сумісництву, піднімати проблему, навчати техніці вимови (правильний варіант: задовольняти вимоги, пробачити йому, доглядати хворого, ко­місія з розгляду скарг, сталося через помилку, працювати за сумісниц­твом, порушувати проблему, навчати техніки вимови).

2.3. Помилкове вживання прийменника за замість прийменника про при дієсловах із значенням мислення, говоріння (думати, міркувати, розмірковувати, говорити, розповідати, сказати, розказати): думав за матір, скажу за брата, говорили за пару, розповідали за практику за­мість думав Про матір, скажу про брата, говорили про пару, розповіда­ли про практику.

2.4. Помилкове вживання іменника мова у формі місцевого відмін­ка із прийменником на замість форми орудного відмінка без приймен­ника при дієсловах навчати, викладати, видавати, публікувати, пе­рекладати: навчати на українській мові, перекладають на італійську мову, видають (публікують) на німецькій мові замість навчати україн­ською мовою, перекладають італійською мовою, видають (публікують) німецькою мовою..

2.5. Дієслова дорікати, докоряти вимагають давального й орудного відмінків: дорікати (докоряти) (кому?) сестрі (чим?) недбалістю.

2.6. Помилкове вживання іменника у формі родового відмінка за­мість форми давального відмінка при дієслові запобігати (у значенні відвертати, попереджати щось): запобігати помилок замість запобігати помилкам; запобігати ускладнень замість запобігати ускладненням.

2.7. Сплутування форм керування при дієсловах оволодівати й опа­новувати. Говорять: оволодівати мову замість оволодівати (чим?) мовою і опановувати письмом замість опановувати (кого? що?) письмо.

2.8. Помилкове вживання іменника чи займенника у формі родо­вого відмінка замість давального при дієслові дякувати: дякую вас за­мість дякую вам, подякувати лікаря замість подякувати лікарю.

2.9. Помилкове вживання іменника чи займенника у формі даваль­ного відмінка замість знахідного при дієсловах зраджувати, зрадити: зраджувати собі замість зраджувати себе, зрадити жінці замість зра­дити жінку.

2.10. Помилкове вживання іменника чи займенника у формі орудно­го відмінка із прийменником над замість родового відмінка із приймен­ником з при дієслові знущатися: знущаєшся наді мною замість знуща­єшся з мене; знущатися над тваринами замість знущатися з тварин.

3. Порушення принципів побудови речень:

3.1. Невиправдане порушення прямого порядку слів у реченні, не­виправдана інверсія.

3.2. Невдалий порядок слів, що утруднює сприйняття змісту речен­ня: Вузький коридор сполучав дві частини будинку і був довгий (правиль­ний варіант: Вузький і довгий коридор сполучав дві частини будинку).

3.3. Дієприкметниковий зворот відділяється від означуваного слова якимись словами: Цей лист мене дуже втішив, отриманий від подру­жи (правильний варіант: Цей лист, отриманий від подруги, мене дуже втішив).

3.4. Введення означуваного слова в середину дієприкметникового звороту: На столі лежали зібрані зошити у студентів (правильний варіант: На столі лежали зошити, зібрані у студентів, або На столі лежали зібрані у студентів зошити).

3.5. Недоречне вживання дієприслівникових зворотів, неузгодження їх із дієсловом-присудком: Одержавши високий бал, радість переповнює жене (правильний варіант: Радість переповнила мене, коли я одержав високий бал).

3.6. Недоречне вживання вставних слів і словосполучень: Питання, до речі, про надання відпусток розглядалося учора на засіданні (пра­вильний варіант: Питання про надання відпусток розглядалося учора та засіданні).

3.7. Об'єднання в ряд однорідних членів родових і видових понять: для приготування лікарських препаратів використовують різні квіти, ромашку, звіробій, волошку, траву, корені та плоди рослин (правильний варіант: Для приготування лікарських препаратів використовують квіти різних рослин (ромашки, звіробою, волошки), а також траву, корені па плоди рослин).

3.8. Порушення зв'язку займенників із тими словами, на які вони вказують: За лісом було велике озеро, ми в ньому часто збирали гриби (правильний варіант: Біля великого озера був ліс, ми в ньому часто зби­рали гриби),

3.9. Займенникове подвоєння підмета: Володимир Михайлович — він гарний висококваліфікований фахівець (правильний варіант: Володи­мир Михайлович — гарний висококваліфікований фахівець):

З.10. Неправильне вживання особових займенників у непрямій мові: Тато розповів нам, як я бачив у лісі великого ведмедя (правильний варі­ант: Тато розповів нам, як він бачив у лісі великого ведмедя).

3.11. Невиправданий пропуск членів речення: Домашнє завдання в зошити і до побачення (правильний варіант: Запишіть у зошити до­машнє завдання; на цьому заняття закінчене. До побачення).

3.12. Порушення видо-часової співвіднесеності дієслів у реченні чи компоненті тексту: Глядачі вже зібралися, і співак починає свій ви­ступ (правильний варіант: Глядачі вже зібралися, і співак почав свій виступ).

3.13. Порушення єдності форми серед однорідних членів речення: Ваша донька красуня, розумна, працьовита (правильний варіант: Ваша донька вродлива, розумна, працьовита). ||||

3.14. Порушення причиново-наслідкових зв'язків у складних речен­нях: Про шкідливість наркоманії була прочитана лекція, яка закінчи­лася веселою вечіркою (правильний варіант: Була прочитана лекція про шкідливість наркоманії. Після лекції студенти зібралися на вечірку).

3.15. Помилкове вживання складеного підрядного сполучника причиновості так як (калька з російської мови) при побудові складнопід­рядних речень із значенням обґрунтування: Я нічого не знаю про долю Вашої дочки, так як ми вже давно з нею не бачилися (правильний ва­ріант: Я нічого не знаю про долю Вашої дочки, оскільки (тому що; бо; через те, що) ми вже давно з нею не бачилися).

3.16. Помилкове вживання калькованого сполучника у якості (рос: в качестве): Віктора представили у якості мого нареченого (правиль­ний варіант: Віктора представили як мого нареченого); Він працював у якості технолога (правильний варіант: Він працював технологом).

3.17. Змішування сполучників підрядності й сурядності.

3.18. Невдале використання сполучників та сполучних слів у склад­них реченнях: не той сполучник, зайві сполучники, повтори сполучни­ків, їх перекручування.

3.19. Змішування, не розмежування прямої та непрямої мови в тек­сті, а в письмовому тексті - її неправильне або неповне оформлення.

3.20. Одноманітність речень, структурні повтори зазвичай неускладнених речень.

3.21. Не виражений зв'язок між реченнями, з яких складається уривок тексту, порушення зв'язності тексту.

Практичні завдання до теми

1. Визначте правильні варіанти граматичного керування. Складіть га запишіть словосполучення, дотримуючись правил граматичного керу­вання.

Нехтувати кого, що чи чим; дякувати кого чи кому; торкатися чого чи до чого; наслідувати кого чи кому; повідомляти кого чи кому; вибачати кому чи кого; попереджати про що чи від чого; до­пускати що чи чого; присвячувати чому чи до чого; глузувати з кого чи над ким; гордувати ким чи кого; ігнорувати що чи чим?

2. Відредагуйте запропоновані словосполучення. Запишіть правиль­ний варіант..

а) Спостерігається головозапаморочення; наголосити на це; саме перше питання; при умові, що...; протирічити фактам; широке розповсюдження; пожимати плечима; дуже ранимий; працює, спустивши рукава; піднімати питання; привести приклад; не дивлячись на те, що;

б) багаточисленна аудиторія; провести міроприємство; робота по під­вищенню грамотності; по мірі надходження; затягувати до робо­ти; рахувати за доцільне; вищеперечислені причини; слідуючі задачі; географічний стан; сімейне положення; додержувати чи­стоту; співставляти результати.

3. Доберіть варіанти перекладу запропонованих слів, з'ясуйте зна­чення українських відповідників, уведіть їх у словосполучення.

Содержание, открывать, общий, личный, оказывать, причинять, следующий, объем, бессознательный, представить, принимать, по­ложение.

4. Прочитайте подані речення і з'ясуйте, якого змісту вони набувають. Як виправити ці речення, щоб уникнути двозначності? Запишіть виправлений варіант.

1. Надзвичайно великою була радість командира загону, який таки знайшов дорогу. 2. Прошу вас повторно здійснити пошук зниклих речей. 3. Ми рекомендуємо вам найближчим часом укомплектувати належним чином бригади і ланки, закріпивши за ними визначені ділянки. 4. Я знав його ще дитиною. 5. Вам не можна говорити цього. 6. Це питання слід поставити мені, а не йому. 7. Мені тобі нема чого говорити. 8. Завтра Марія піде зу­стрічати матір. Вона буде в червоній сукні.

6. Виправте помилки, допущені в узгодженні різних членів речення. З'ясуйте причини виникнення таких огріхів. Правильний варіант запи­шіть.

1. Можна відзначити низку особливостей і в синтаксисі поетич­ної мови Івана Драча, пов'язані із загальним характером вірша.

2. Поезія повинно мати глибоке виховне значення. 3. Ця дум­ка особливо помітно в його вірші «Світанок». 4. Вся творчість письменників-класиків пройнято ідеєю патріотизму. 5. Низка но­вих слів утворені від дієслів. 6. Перед лінгвістами постають ряд питань, що вимагає детального дослідження. 7. Вони вміли боро­тися за те, що вважали справедливими.

4. Рекомендована література:

1. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування.- К.: „Каравела”, 2005.- С. 211-228

2. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова.- К.: ЛТД, 2002.- С. 319-325

3. Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О. Складання ділових паперів. Практикум.-К,: „Либідь”, 2002.- С. 200-215

Інструкційна картка до проведення