1. Практичне завдання

1.1. Підберіть різні видання та підготуйте їхній бібліографічний опис:

однотомні книжкові видання (один, два, три, чотири та більше авторів); однотомні книжкові видання без авторів (збірник наукових праць); словники; каталоги; стандарти; патенти або реферати дисертаційних робіт; електронні та мультимедійні видання.

Підготовку оригіналів виконати у відповідності до вимог чинних НД. Результати порівняння записати у табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Відповідність бібліографічного опису видань вимогам НД

№ п/п	Різновид видання	Бібліографічний опис наявний у виданні	Бібліографічний опис змінений згідно вимог нормативної документації
1.
2.
3.

1.2. Порівняти бібліографічний опис наявний у книзі (обраної раніше див. табл. 1.1) з вимогами стандарту, результати порівняння описати у висновку.

1.3. Оцінити бібліографічний апарат обраного книжкового видання та вказати які елементи опису присутні, а які можна додати до попереднього бібліографічного апарату.

Контрольні питання:

1. Дайте визначення основних понять, що застосовуються у поліграфії: бібліографічний опис; бібліографічний запис; бібліографічне посилання; бібліографічне посилання.

2. Охарактеризуйте особливості застосування бібліографічних посилань.

3. Назвіть основні області бібліографічного опису.

4. Назвіть та охарактеризуйте елементи бібліографічного опису.

5. Наведіть основні особливості складання бібліографічного опису (посилання) різних видань: однотомні книжкові видання; однотомні книжкові видання без авторів; словники; каталоги; стандарти; патенти або реферати дисертаційних робіт; електронні та мультимедійні видання.

Література:

1. Мильчин А. Э. Справочник издателя и автора: Редакционно-издательское оформление издания / А. Э. Мильчин, Л. К. Чельцова. — М.: Олимп; АСТ, 1999. — 688 с.

2. Сава В. Основи техніки творення книги: Рекоменд. Міносвіти України / Василь Сава. — Львів: Каменяр, 2000. — 136 с.

3. Стандарти у поліграфії: Стандартизація у видавничій та пакувальній справі / [С. Ярема, В. Моргунюк, П. Пашуля, Б. Мамут]. — К.: —Львів: [Університет Україна: УкрНДНЦ: УАД: Бліц-Інформ], 2004. — 312 с.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

Дослідження особливостей підготовки та створення електронної копії друкованого виданя Загальні відомості

Електронні видання — це вид видання у формі файлів даних, розміщених на машинних носіях інформації або у пам'яті комп'ютера, на всіх стадіях підготовки (створення), публікації і відтворення яких використовуються засоби обчис­лювальної техніки та комп'ютерних мереж. До поширених електронних видань належать видання на компакт-дисках, публікації в Internet та електронні книги. Усі вони ство­рені у відповідь на вимоги часу щодо підвищення оператив­ності підготовки видань, компактності розміщення в них інформації та збільшення швидкості їх розповсюдження.

PDF (Portable Document Format) — електронний формат організації документів, розроблений компанією Adobe. Структура даного формату файлів дозволяє пересилати цифрові файли з одного комп'ютера на іншій і розкривати документи в їх оригінальному вигляді без застосування додаткових комп’ютерних модулів і шрифтів. PDF-формат організації документів був розроблений компанією Adobe як незалежний від платформи персонального комп’ютера формат файлу, що використовується для створення електронних документів, презентацій, а також передачі зверстаних документів і графіків по мережі. Односторінкові файли PDF- формату можуть бути створені у графічних програмних пакетах Illustrator та Photoshop. Багатосторінкові документи у форматі PDF крім програм верстки можуть бути створенні у програмах Adobe Acrobat Exchange, InDesign, PDF Writer, Acrobat Distiller та ін..

Acrobat — програма розроблена компанією Adobe Systems для перегляду електронних сторінок цифрового видання, також вона заснована на доповненні до PostScript. Дана програма дозволяє переносити текстову, графічну і образотворчу інформацію з одного комп'ютера на іншій незалежно від платформи комп’ютера. Файли Acrobat мають розширення «PDF».

DjVu (від фр. deja vu — вже бачене, відоме) — технологія обробки зображень у графічний формат, що розроблений та оптимізований спеціально для зберігання відсканованих документів — книг, журналів, рукописів та ін., де присутня велика кількість формул, схем, рисунків і рукописних символів, що робить надзвичайно трудомістким їх повноцінну обробку із розпізнаванням у формат файлу doc. Зокрема графічний формат djvu оптимізований для створення електронних книг. Також графічний формат djvu став основою для більшості бібліотек наукової літератури. Велика кількість книг у цьому форматі доступна у мережі інтернет.

Існує також два інші способи зберігання відсканованої книги: розпізнавання з подальшою підготовкою повноцінного текстового електронного документа (у форматі DOC) та посторінкове сканування книжки зібраної у документ, що має розширення PDF. У першому випадку витрачається велика кількість часу на обробку тексту, а у другому — отримуються електронні книги із розміром файлу, що займає на жорсткому диску десятки і навіть сотні мегабайт.

DjVu Solo — безкоштовний програмний продукт, що дозволяє перетворити у електронний вигляд друкований варіант книжкового видання. Також дана програма дозволяє створювати електронний файл із максимально можливою ступенем стиснення.

DPI/PPI (Dots Per Inch/Pixels Per Inch) — число крапок/пікселів на дюйм. Розмірність просторової частоти. Міра деталізації. Термін «Apparent d.p.i.» означає, що око розрізняє більше число деталей, чим забезпечується в реальності тим або іншим приладом (матеріалом). Правильніший термін «число пікселів на дюйм», проте часто замість нього використовується термін «число крапок на дюйм». Одиниця вимірювання роздільної здатності, використовувана при скануванні або друці. Звичайно більша кількість крапок на дюйм означає вищу роздільну здатність, більша кількість видимих деталей на зображенні і файл більшого розміру.

JPEG (Joint Photographic Experts Group) — стандартизованный формат компресії зображення, розроблений Joint Photographic Experts Group. Використовується для стискання повноколірних або чорно-білих зображень.

TIFF (Tagged Image File Format) — тип формату графічних файлів. Файл із розширенням TIFF може включати колірні характеристики і шкалу тонів зображень. Даний формат файлу є найбільш поширеним при роботі із програмними продуктами.

Мета роботи: ознайомитись із термінами, визначеннями та технологіями створення електронних видань. Навчитись підбирати оптимальні режими обробки для створення електронних видань залежно від обраної технології.

Хід роботи:

1. Підготувати (відсканувати) декілька сторінок (8, 16 або 32) обраного книжкового видання у форматі файлу JPEG із наступними характеристиками: роздільна здатність — 150 та 300 dpi; конфігурація сканування — grayscale; режим стиснення — 5 medium.

2. Використовуючи програмні продукти Adobe Photoshop та Acrobat Reader створити багатосторінковий документ у форматі файлу «Photoshop PDF» із застосуванням чотирьох режимів стиснення інформації:

— high quality print;

— press quality;

— smallest file size;

— pdf/x-4:2007.

3. Використовуючи програмні продукти Adobe Photoshop та wDjVu Solo створити багатосторінковий документ у форматі файлу djvu із застосуванням чотирьох режимів стиснення інформації:

— scanned;

— photo;

— clean;

— bitonal.

4. Отримані електронні копії друкованого видання у форматах PDF та DjVu за чотирма різними режимами стиснення інформації необхідно порівняти за обсягом у мегабайтах та візуально (по якості відтворення текстової та графічної інформації) за 5-ти бальною шкалою. Результати внести у таблицю 6.1. та написати висновки.

Таблиця 6.1

Порівняння технологій створення електронної копії

друкованого видання

№ п/п	Технологія створення електронної копії (формат файлу)	Роздільна здатність сканування, ppi (dpi)	Назва режиму зберігання сторінки (кількість сторінок)	Оцінка якості створеного електронного документу (візуальна — за п’яти бальною шкалою та за обсягом у Мб)
1	2	3	4	5

Контрольні питання:

2.1. Назвіть та охарактеризуйте існуючі технології, що застосовуються при створенні електронної копії друкованого видання.

2.2. Назвіть та охарактеризуйте переваги та недоліки застосування форматів файлів PDF, DjVu та Doc.

2.3. Дайте визначення терміну «електронне видання».

2.4. Поясніть що означає термін DPI.

Література:

1. Бурлаков М. Самоучитель по компьютерной графике / М. Бурлаков. — К.: BHV, 2000. — 640 с.

2. Вуль В.А. Электронные издания / В.А. Вуль. — М.: — СПб.: Петербургский институт печати, 2001. — 308 с.

3. Стефанов С. Полиграфия как сумма технологий / С. Стефанов, В. Фидель. — М.: УНИСЕРВ, 2006. — 312 с.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7

ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ДОДРУКАРСЬКОЇ

ОБРОБКИ ТЕКСТОВО-ГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

ДЛЯ КНИЖКОВОГО ВИДАННЯ

Загальні відомості

Видавничий програмний пакет (програма верстки) виступає у ролі приймача інформації: текстових і графічних файлів, створених в зовнішніх прикладних програмах — текстових і графічних редакторах. Імпортування інформації із зовнішніх додатків у видавничу програму здійснюється через фільтри, які повинні забезпечувати сумісність файлів з видавничою програмою. Рівень сумісності визначається форматом файлу.

Формати текстових файлів розділяються на наступні типи:

— формат ASCII (American Standart Cod for Information Interchange) створює базовий рівень представлення текстової інформації. У ньому використовується тільки один стандартний шрифт без зміни гарнітур і кеглів, без напівжирного і курсивного зображення. У абзацах відсутні відступи, а рядки мають постійний інтерліньяж;

— формат RTF (Rich Text Formal) є стандартом представлення форматованого файлу. Він несе значну частину інформації про форматування тексту: гарнітуру, кегль, розбиття на абзаци і сторінки, стильову розмітку.

— особливе місце займають формати із стильовою розміткою (Tagged Format). Теги — це спеціальні символи форматування, що встановлюються в текст. У процесі імпорту тексту видавнича система виконує команди стильової розмітки для файлу, що має базовий рівень форматування.

— у разі імпорту невідформатованих файлів (формат ASCII) у програмі верстки доводитися робити багато роботи для редагування тексту. Будь-який файл ASCII можна обробити тегами для повного форматування файлу. Текст, підготовлений в текстовому редакторі Microsoft Word, імпортується у верстальник програмний пакет зі всіма стилями оформлення у форматі RTF.

Весь текстовий матеріал видання розміщується у текстових блоках. Текстовий блок слугує своєрідним контейнером, куди імпортується вміст текстового файлу. Текстовий блок може бути розміщений в габаритному прямокутнику (QuarkXPress) або обмежений верхньою і нижньою лінійками (PageMaker). У будь-якому випадку з текстовим блоком (текстовим об'єктом) можна здійснювати будь-які модифікації: переміщати, змінювати розміри, повертати.

Текст може розташовуватися в декількох текстових блоках, які або незалежні один від одного, або зв'язані в єдину систему. У зв'язаних блоках текст наповнює спочатку перший текстовій блок (сторінку), потім перетікає у наступний блок, пронизуючи всю структуру зв'язаних блоків (у загальному випадку, всі сторінки або колонки видання). Якщо межі текстового блоку змінюються, то текст матеріалу «перетікає» між сусідніми блоками, намагаючись заповнити кожний з них, починаючи з першого.

Існують три способи розміщення тексту у межах полоси складання або колонки:

— Режим ручного розміщення застосовують для верстки дрібних частин незв'язаного тексту.

— При автоматичному режимі розміщення великого текстового матеріалу — текст автоматично переходить із сторінки на сторінку, заповнюючи вільний простір між межами полос або колонок. Автоматичне заповнення застосовується при регулярному розташуванні текстових блоків.

— Напівавтоматичне розміщення тексту застосовується на сторінці, що містить вставні елементи: рисунки, таблиці та ін.

Найбільш традиційним для поліграфії є растрова графіка, основною перевагою якої є можливість автоматичного введення зображень через сканери, відеокамери, цифрові фотоапарати.

У векторній графіці всі зображення описуються у вигляді математичних контурів. У пам’яті комп’ютера зберігається не саме зображення, а тільки основні дані, по яким програма кожен раз відтворює зображення наново. Важливою перевагою програм векторної графіки є розвинені засоби інтеграції зображення і тексту і, як наслідок, можливість створення кінцевого продукту у вигляді Post-Script-файлів.

Якісна передача зображення залежить від кількості переданих тонів. Комп'ютерний оригінал забезпечує 256 відтінків сірого при 8-бітових тонових каналах. Проте найбільш оптимальна передача тонів вимагає виконання ряду вимог до параметрів растрового зображення:

— Зображення повинне містити як мінімум 150 відтінків сірого. Якісна передача вимагає ще більшої кількості тонів.

— Видима якість ілюстрацій залежить від лініатури растру: чим вище лініатура, тим менш помітні формуючі растр точки.

— Для отримання якісного зображення на формі необхідно застосовувати високу роздільну здатність вивідного пристрою (лазерного принтера або фотонабірного автомата).

— Якість відбитку визначається не тільки фотоформою, але і технологією друку: при друці на папері реальними фарбами відбувається розтискування растрових точок. Тому необхідно, щоб растрові точки не накладалися один на одного, тобто виникає обмеження на дуже високу лініатуру растру. Чим вище якість паперу, тим більшу можна закласти в зображення лініатуру растру.

Формати графічних файлів розділяються на два типу: для растрової графіки і для векторної графіки. Існує велика кількість графічних форматів, проте для верстки переважно застосовують формат TIFF для растрових зображень і EPS для векторних і комбінованих зображень.

— Формат TIFF (Tagged linage File Format) був створений як універсальний формат для зберігання сканованих зображень. Перевагою цього формату є його універсальність при застосуванні на різних платформах (IBM PC або Macintosh). У форматі TIFF можуть використовуватися схеми стиснення для зменшення розміру файлу, що є важливою перевагою при роботі з повноколірними зображеннями великого розміру.

— Формат EPS (Encapsulated PostScript) є форматом опису зображення на мові PostScript, застосовується переважно для поліграфічних цілей і є універсальним форматом опису не тільки зображення і тексту, але і макету в цілому.

Мета роботи: ознайомитись із особливостями підготовки текстово-ілюстративної інформації до процесів верстки та створення оригінал-макету.

Хід роботи:

1. Здійснити підготовку (форматування) текстової інформації обраного оригіналу із отриманням двох вихідних форматів файлу програмного пакету Microsoft Word — RTF i TXT.

2. Здійснити підготовку текстової інформації, що містить формули отримані при застосуванні програмних пакетів Microsoft Word, Equiption 3.0 або MathType 5.0. Далі складені формули зберегти та відредагувати у програмному пакеті Adobe Illustrator із отриманням формату файлу EPS.

3. Підготувати штрихові (векторна графіка) і тонові (растрова графіка) ілюстрації у програмному пакеті Adobe Photoshop із отриманням формату файлу TIFF.

4. Потрібно дотримуватись наступних режимів при обробці текстово-ілюстраційної інформації: текстові файли повинні бути ідентичними оригіналу; тонові ілюстрації повинні мати роздільну здатність 300 dpi (Photoshop-Image-Image size-Resolution); штрихові ілюстрації (формули) повинні бути переведені у криві та мати роздільну здатність 200 ppi та 2240 ppi (Illustrator/File/Document Setap/Transparency).

5. За результатами підготовки матеріалів скласти висновок.

Контрольні питання:

2.1. Дайте пояснення основних понять: формати ASCII, RTF, TIFF, EPS, OPI.

2.2. Охарактеризуйте особливості застосування різних форматів графічних файлів.

2.3. Назвіть основні типи форматів текстових файлів.

2.4. Назвіть та охарактеризуйте існуючі способи розміщення тексту у межах полоси складання або колонки.

Література:

1. Бурлаков М. Самоучитель по компьютерной графике / М. Бурлаков. — К.: BHV, 2000. — 640 с.

2. Сава В. Основи техніки творення книги: Рекоменд. Міносвіти України / Василь Сава. — Львів: Каменяр, 2000. — 136 с.

3. Вуль В.А. Электронные издания / В.А. Вуль. — М.: — СПб.: Петербургский институт печати, 2001. — 308 с.

3. Стефанов С. Полиграфия как сумма технологий / С. Стефанов, В. Фидель. — М.: УНИСЕРВ, 2006. — 312 с.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8