2.2.1. Центральні банки, їх призначення та функції
Центральний банк виступає основним координатором діяльності кредитних інститутів і виконує функції управління грошово-кредитними та фінансовими процесами в економіці. Він, як правило, не вступає у взаємовідносини з підприємствами та населенням, а це свого роду «банк банків» і «банк держави», що визначається його базовими функціями як основного органу, який координує діяльність кредитної системи.
В умовах ринкової економіки центральні банки, як правило, є установами, юридично незалежними від виконавчих органів влади. Їхнє головне призначення — забезпечення стійкості національної грошової одиниці та регулювання і координація діяльності грошово-кредитної сфери. У своїй діяльності центральні банки мають керуватися лише державними інтересами та чинним законодавством.
Центральні банки (емісійні банки) — наділені правом емісії грошових знаків. У різних країнах їх називають по-різному: народними, національними, державними, резервними, «банками банків». Як правило, центральний банк — єдиний у країні. Він не націлений на комерційну діяльність, не ставить своєю метою отримання прибутку.
У більшості країн центральні банки є державними, але це не означає, що уряд безпосередньо втручається в політику центрального банку. Він лише визначає пріоритети, ставить завдання у сфері економічної політики (так звана грошово-кредитна політика), а центральний банк самостійно розробляє конкретні кроки щодо виконання цих завдань.
Визначимо і згрупуємо основні функції центрального банка, які виділяє міжнародна практика:
емісійний центр країни;
банк банків;
банкір уряду;
грошово-кредитне регулювання.
В свою чергу грошово-кредитне регулювання містить в собі на ступне:
облікова політика;
операції на відкритому ринку;
регулювання обов’язкових резервів;
селективне регулювання кредиту.
2.2.2. Комерційні банки, їх роль, структура та функції
Комерційні банки — це кредитні установи, функціями яких є кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок коштів клієнтів, касове та розрахункове обслуговування, виконання валютних та інших банківських операцій.
Ефективна робота створеного комерційного банку, його прибутковість, досягнення основних цілей, які ставлять перед собою засновники, значною мірою залежать від рівня управління та організаційної структури. Організаційну структуру банку можна визначити як логічні взаємовідносини рівнів управління і функціональних підрозділів, вона побудована в такій формі, яка дозволяє найефективніше реалізувати цілі банку.
Організаційна структура комерційного банку визначається характером здійснюваних ним операцій, у зв'язку з чим комерційні банки поділяються на універсальні та спеціалізовані.
Оскільки у світі переважна більшість — універсальні комерційні банки, які виконують практично всі види кредитних, розрахункових, фінансових операцій для-своїх клієнтів, то розгляд організаційної структури комерційного банку доцільно розглянути саме структуру універсального банку.
Збори акціонерів
Рада банку
Ревізійна комісія
Правління банку
Голова правління
Управління банку
12
Рис.2.2. Структура універсального банку.
До складу функціональних підрозділів належать:
1. управління прогнозування діяльності банку;
2. управління маркетингу;
3. кредитне управління;
4. валютне управління;
5. управління депозитних та вкладних операцій;
6. управління цінних паперів, інвестиційної та біржової діяльності;
7. управління грошового обігу та розрахунково-касового обслуговування;
8. управління посередницьких операцій;
9. управління філіями банку;
10. управління аналізу і статистики;
11. управління автоматизації банківських технологій, інформаційно-комунікаційних систем;
12. служби банку (відділ кадрів, бухгалтерія, юридичний відділ, адміністративно-господарський відділ).
Організаційна структура комерційного банку визначається двома основин моментами:
- структурою органів управління;
- структурою функціональних підрозділів і служб банку.
Класифікацію комерційних банків можна провести за такими параметрами:
залежно від кола здійснюваних операцій: універсальні та спеціалізовані;
за формою власності: державні, приватні, кооперативні, змішані;
за організаційно правовою формою діяльності: пайові, акціонерні товариства;
за територією діяльності: регіональні, міжрегіональні, загальнонаціональні, міжнародні;
за приналежністю до країн: національні, іноземні, спільні;
за розміром статутного фонду: малі, середні, великі.
Банківські операції — це операції, спрямовані на вирішення завдань банків, тобто відображають банківську діяльність і, як правило, пов'язані з рухом особливого товару — грошей.
У сучасній банківській практиці розрізняють чотири групи банківських операцій:
пасивні;
активні;
банківські послуги;
власні операції.
Пасивні операції – операції за допомогою яких утворюються банківські ресурси. Це вкладні, депозитні, придбання ресурсів.
Активні операції — це операції, які проводять банки з метою прибуткового використання і розміщення залучених у ході пасивних операцій коштів. Це операції з цінними паперами та кредитні операції.
Банківські послуги — це певні дії банку, які є супутніми при здійсненні тієї чи іншої банківської операції, спрямовані на задоволення потреб клієнта з метою збільшення доходу від банківської діяльності. Банківські послуги здійснюються банком за дорученням клієнта, за його рахунок та, як правило, від його імені, тобто банк виступає агентом свого клієнта (звідси назва цих послуг — агентські). Часто ці послуги називають також комісійними, бо за їх виконання банк отримає комісійну винагороду, розмір якої визначається угодою між банком і клієнтом.
Існує кілька класифікацій банківських послуг. Найбільш типовим є розподіл банківських послуг на традиційні і нетрадиційні.
Традиційні послуги банків є супутніми для традиційних банківських операцій. Це розрахунково-касові, кредитні, валютні, депозитні операції тощо.
До нетрадиційних банківських послуг відносяться послуги, що раніше були не характерні для банків і з'явилися в практиці їх роботи недавно. Це, наприклад, гарантійні, посередницькі (брокерські), трастові (довірчі), консультаційні операції тощо.
В умовах ринкової економіки нетрадиційні послуги відіграють дедалі поміг роль у діяльності банків.
Інші операції комерційних банків:
операції з векселями;
факторингові;
лізингові;
консорціуми!;
фондові;
валютні;
фінансування капітальних вкладень;
міжбанківські;
розрахунково-касові.