Фінансовий ринок

Ринок капіталів

Грошовий ринок

Обліковий ринок

Міжбан-ковський ринок

Валютний ринок

Ринок цінних паперів

Ринок банківських кредитів

Рис.1.1. Структура фінансового ринку.

Ринок грошей — це сфера, де можна їх купити.

Під грошовим ринком розуміється ринок короткострокових кредитних операцій (до одного року). У свою чергу, грошовий ринок поділяється звичайно на обліковий, міжбанківський та валютний ринки.

До облікового ринку відносять той, на якому основними інструментами є казначейські та комерційні векселі, інші види короткострокових зобов'язань (цінні папери). Таким чином, на обліковому ринку обертається величезна маса короткострокових цінних паперів, головна характеристика яких - висока ліквідність та мобільність.

Міжбанківський ринок - частина ринку позикових капіталів, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються та розміщуються банками між собою, переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі строки. Найбільш поширені строки депозитів - 1, 3 та 6 місяців, граничні строки - від 1 дня до 2 років (іноді 5 років). Кошти міжбанківського ринку використовуються банками не тільки для короткострокових, але й для середньо- та довгострокових активних операцій, регулювання балансів, виконання вимог державних регулюючих органів.

Валютні ринки обслуговують міжнародний платіжний оборот, пов'язаний зі сплатою грошових зобов'язань юридичних та фізичних осіб різних країн. Специфіка міжнародних розрахунків полягає у відсутності загальноприйнятого для всіх країн платіжного засобу. Тому необхідною умовою розрахунків у сфері зовнішньої торгівлі, послуг, інвестицій, міждержавних платежів є обмін однієї валюти на іншу у формі купівлі або продажу іноземної валюти платником або покупцем. Валютні ринки – офіційні центри, де відбувається купівля-продаж валют на основі попиту та пропозиції.

Ринок капіталів — це сфера торгівлі не тільки грошима, а й правом власності.

Ринок капіталів охоплює середньо- та довгострокові кредити, а також акції та облігації.

Акції та інші цінні папери, що не дають права власності, у т. ч. ті, що випускаються державою, формують ринок цінних паперів. За його допомогою здійснюється швидкий і ефективний перерозподіл капіталу між окремими суб'єктами господарювання, галузями, регіонами і країнами. Причому, на відміну від сфери державних фінансів, насамперед бюджету держави, де подібний перерозподіл носить певні ознаки суб'єктивізму, перерозподіл через ринок цінних паперів завжди носить об'єктивний характер, оскільки визначається критеріями ефективності використання фінансових ресурсів.

Взаємовідносини держави та фінансового ринку багатопланові. Держава може виступати кредитором та заставодавцем, встановлювати загальні правила функціонування ринку та здійснювати повсякденний контроль за ним, проводити через ринок офіційну грошово-кредитну політику і навіть більш широкі економічні заходи.

Держава може також заохочувати та захищати розвиток фінансового ринку, від стану якого значною мірою залежить стійке функціонування національної економіки. Насамперед така політика проводиться через надання ринку та його складовим організаційної завершеності, стандартизацію операцій та жорсткий контроль.