4. Види видань

Видання класифікуються за кількома ознаками:

1. періодичність;

2. вид;

3. формат;

4. спосіб поширення;

5. коло читачів.

Періодичні видання включають газети, журнали, щорічні видання, бюлетені, календарі (настінні, настільні, відривні). Неперіодичні – книги, брошури, реклама, флаєрси, прайслисти.

За видом видання поділяються на загальні, наукові, навчальні, дитячі, довідкові, альбоми.

Важливо розділити книги за колом читачів для їх успішного продажу. Попередньо слід з’ясувати, становлять коло читачів чоловіки, жінки, студенти, школярі, молоді батьки, професіонали, самоучки, бухгалтери, „комп’ютерники”, самотні батьки, пенсіонери і т.д.

Розповсюджувати книги також можна по-різному: у магазинах, кіосках, поштою, через книжкові клуби, за допомогою конференцій.

Видання відрізняються одне від одного як за форматом, так і за структурою оформлення.

Формат видання – розмір за шириною та висотою після обрізання з трьох боків видання в обкладинці (без кантів) або книжкового блока.

Бюлетень – періодичне або продовжуване видання, зміст якого становлять нормативні, інструктивні, довідкові матеріали організації, що його видає.

Брошура – неперіодичне книжкове видання обсягом понад 4, але не більше 48 сторінок. Поліграфісти вважають брошурою будь-яке видання в обкладинці, оскільки виробництво видання завершується в цьому випадку брошуруванням.

Журнал – періодичне видання, що включає певну кількість творів авторів, рефератів, документів, поєднаних спільною програмою, з аркушами, скріпленими в корінці, покрите зазвичай обкладинкою (рідше – палітуркою).

Книга – у вузькому розумінні – неперіодичне текстове книжне видання обсягом понад 48 сторінок, у широкому – засіб закріплення та передачі творів писемності, графіки, картографії в часі й просторі, художньо оформлений апарат, засіб для найкращого різноманітного використання надрукованих у ній творів.

Буклет (фр. bouclette – завиток) – листове видання, сфальцьоване (складене) у нерозрізаний зошит. Найчастіше у вигляді буклету випускають рекламні проспекти, короткі путівники, карти міст для туристів та ін.

Здебільшого користувачі комп’ютера мають справу з аркушами формату серії А4, розмір яких у міліметрах 297×210, що становить 11 × 8 дюйма, тому частина друкованої продукції належить до цього формату.

Друкарські машини використовують полотна паперу інших розмірів (наприклад, є друкарські машини середнього формату з розміром аркуша 700 × 1000 мм, з якого виходить 16 сторінок формату А5, але при цьому отримаємо аркуші паперу з повздовжними волокнами).

Існують друкарські машини іншого формату, що використовують полотна паперу розміром 1000×1400 мм, що дозволяє отримати вдвічі більше сторінок, а саме 32 сторінки формату А5, при цьому отримують аркуші паперу з поперечними волокнами.

Кожна країна має свої поліграфічні традиції. Наприклад, у Великобританії стандартні метричні формати книговидання були прийняті в 1970 р. (BS 1413), а стандартні розміри відповідних їм паперових аркушів були прийняті угодою між асоціаціями торговців і виробників паперу в 1975 р. Традиційні терміни „октаво” (octavo) і „кварто” (quarto) використовуються для позначення книг меншого й більшого розміру. Октаво – 1/8 від традиційного великого аркуша (broad side), який для колишніх друкарських машин був єдиним можливим розміром. Кварто – ¼ аркуша, що у 2 рази більше, ніж аркуш октаво.

Авторський аркуш – одиниця обсягу авторського оригіналу – створених автором текстів, таблиць, зображувальних матеріалів і т.ін.

Авторський аркуш дорівнює 40 000 друкованих знаків прозового тексту (включаючи пробіли між словами, розділові знаки, цифри й кінцеві рядки, вважаючи їх повними) або 700 знаків віршованих рядків, або 3000 см² площі зображень на сторінці видання.

Види видань різняться і за терміном існування. Вважається, що термін існування плаката коливається від 5 секунд до 5 хвилин, газети – від 1 дня до 1 тижня, журналу – від 1 місяця до 1 року (наукового журналу – 3 – 5 років), книги – 1 – 5 століть.