2. Слова, абзаци, параграфи

Алфавіт складається зі знаків, кожен із яких виконує асимілятивну й дисимілятивну функцію. Тобто кожен знак відрізняється від іншого, але разом вона становлять єдине ціле. За різних умов правила створення і сприйняття цього цілого трансформуються.

Слово – найважливіша структурно-семантична одиниця мови, що слугує для найменування предметів, процесів, якостей.

У комп’ютерно-видавничих системах абзацом вважається все (слово, буква, цифра, знак і т.д.), що закінчується натискуванням клавіші <Enter>. Літературне визначення абзацу звучить інакше.

Абзац – (нім. аbseitzen – відсувати) – структурно-композиційна частина тексту, яка складається з однієї чи кількох фраз і яку автор виділяє для того, щоб відділити одну мікротему від іншої, репліку одного персонажа від репліки іншого, один пункт переліку від іншого і т.ін. Абзац – найдрібніша структурно-композиційна одиниця тексту, що графічно позначається в наборі абзацним відступом, зворотним абзацним відступом або неповним кінцевим рядком.

Абзацний відступ – позначення початку абзацу за допомогою лівобічної втяжки його початкового рядка, тобто пробіл на початку першого рядка абзацу, що наочно підкреслює перехід до нового текстового шматка. Абзацний відступ змушує читача на мить зупинитися, вдуматися в чергову порцію прочитаного, усвідомити, що далі автор переходить до нової порції, яка має інші завдання і зміст. Таким чином, мета абзацного відступу – зробити членування тексту на абзаци наочним, графічно чітким.

Про появу абзацних відступів розповідає Ян Чіхольд (у 20 – 30 рр. ХХ ст. він був відомим конструктивістом та революціонером у типографіці, а в 50-ті вимагав повернутися до естетики середньовічних друкованих книг).

Спочатку текст набирали без будь-яких відступів. Але існували складноструктурні тексти. У юридичній літературі існував поділ на параграфи, знак якого вписували іншою фарбою і, відповідно, залишали для нього пусте місце. Одного разу випадково цього зроблено не було, що стало поштовхом до змістового членування надрукованого тексту незаповненим простором. З тих пір не було винайдено іншого такого ж явного й одночасно ненав’язливого способу.

У першодруках абзаци зустрічаються рідко. У сучасних книгах, відповідно до ритму життя, ледве не кожне речення прагне бути окремим абзацом.

Абзацний рядок (червоний рядок) – рядок, виключений по центральній осі смуги чи колонки, або, іншими словами, початковий рядок з абзацним відступом.

Параграф – підрозділ твору, що має самостійне значення. На параграфи розбивають текст розділу за відносно великого його обсягу в навчальних, наукових, виробничих виданнях.

Розділ – рубрика твору, складова системи рубрикації. Розділ може бути поділений на підрозділи, параграфи, підпараграфи і поєднаний з іншими розділами у більші рубрики – глави, частини.

Глоса (від грец. glossa – мова) – невелика вставка в рукописній книзі (на полях, між рядків, на підклеєних аркушах), в якій переписувач роз’яснює текст, відсилає до інших книг.

Глосарій – зібрання глос, попередник словника. У сучасних книгах з комп’ютерів часто можна зустріти глосарій, де подано роз’яснення комп’ютерних термінів.