4. Вихід видання з друкарні

Перед тим як видання потрапить до друкарні, його попередньо кілька разів роздруковують. Для друку використовують різноманітні пристрої: принтери, плотери, фотонабірні пристрої, цифрові друкарські верстати.

Виведення на друк далеко не обмежується командою Print. Перший роздрук покаже огріхи й промахи при створенні структури документа. Почати роботу слід із настроювання програмного забезпечення, на якому буде готуватися документ. Відповідно до настройок програмного забезпечення можуть змінитися й файли, що роздруковуються.

У сучасних технологіях єдиний спосіб перевірити якість проекту – роздрукувати його. Однак цифрові технології дозволяють провести перевірку документа, не відбиваючи його на папері. Багато параметрів дозволяють котролювати кінцеву якість паперу. Чорно-білі принтери дозволяють перевірити всі елементи й об’єкти документа, економлячи при цьому кошти і час на будь-якому етапі.

Найголовніше досягнення цифрових технологій – скорочення часу знаходження помилок, часу корегування – швидке створення якісної продукції. За лічені хвилини все може бути виправлене, і немає необхідності залучати групу людей.

Книга – плід довгих роздумів і важкої праці, побачить світ лише завдяки друкарні а тому вибір друкарні, співпраця з нею, отримання відбитків – найважливіше завдання. Роботу з реалізації проекту слід почати з відвідування друкарні.

Якщо у друкарню будуть надані цифрові файли, а не готові плівки, то слід з’ясувати, які програми макетування сторінок і типи файлів використовуються для їх отримання. Необхідно дізнатись усе про друкарню, оцінити час виконання робіт.

На відміну від змісту проекту та його структури, якість друкованої продукції найбільшою мірою залежить від процесу друку. Звісно, кожен мріє, щоб його твір був надрукований на папері найкращої якості, але, крім того, дуже важливий і зовнішній вигляд публікації, актуальність її на ринку, акуратність відтворення дрібних деталей і передача кольорів.

Готове видання в електронній формі, тобто видання у вигляді файла або групи файлів, передається в друкарню й видається в ній. При передачі файлів у друкарню, слід перевірити, чи вони відкриваються, чи правильно вони скопійовані, чи наявні всі шрифти, чи не зникла графіка.

Перші пробні відбитки слід виконати на лазерному принтері. Відбитки мають відповідати файлу, з якого буде робитися плівка. Усі виявлені недоліки слід ліквідувати. У разі друку видання на друкарській машині відбувається спуск шпальт. Для друкарень існують спеціальні схеми спуску смуг.

Тема 2. Основи текстового набору

1.Правила текстового набору.

2. Слова, абзаци, параграфи.

3. Заголовки, титули, шмуцтитули.

4. Види видань.

5. Текст у комп’ютері.

6. Складний набір.

6.1. Обкладинка.

6.2 .Титульний аркуш;.

6.3.Формули.

6.4. Таблиці.

6.5. Правила акцидентного набору.

7. Акцидентна продукція.

1. Правила текстового набору

Якими б гарними не були зображення, основу друкованих видань становить текстовий матеріал, який несе основне семантичне навантаження. Через це текстові матеріали обіймають більшу частину друкованих публікацій. Якщо з книги прибрати текст, вона втратить зміст. Виняток – альбоми з ілюстраціями.

Текст може бути підготовлений у різних текстових редакторах або комп’ютерних системах і повинен оформлятися згідно з вимогами до друкованих видань. Кожна програма готує текстові файли у своїх форматах, однак подальший друк на папір чи інший твердий носій забезпечує однакові можливості з прийняття текстової та графічної інформації.

Текстовий матеріал можна підготувати різними способами: набором за допомогою клавіатури; скануванням текстових блоків вихідного документа з послідовним розпізнаванням тексту; перенесенням на комп’ютер за допомогою магнітних носіїв (наприклад, з дискети, СД- або DVD-диска), передачі мережею чи іншими способами.

Естетика книжкового набору, як і конструкція книги, принципово не мінялась з епохи інкунабул (інкунабули – книги, надруковані набірними літерами до 1500 р.), якщо не враховувати технологічних удосконалень, які в основному стосуються якості паперу, зменшення розтискування при друкові та збільшення швидкості набору.

Текст – це набір символів (букв і цифр). Проте текст може складатися й лише з цифр, наприклад номер телефону. Текстові файли – це такі, що вміщують лише ASCII-символи.

Можна ще сказати, що суцільний текст – це той, що не переривається винесеними в окремі рядки формулами, таблицями, заголовками, ілюстраціями, набраний одним шрифтом.

Часто читачі обмежуються поверховим читанням, навіть читаючи „повністю”, звертають увагу лише на 75 % тексту. Іншими словами, зазвичай люди „полюють” на інформацію й безжально ігнорують деталі. Але, захопившись, можуть „пірнути” глибше.

Правила текстового набору:

1. Під час набору тексту не допускаються втрата слів або літер і помилкові повторення слів або рядків.

2. У всьому документі абзаци мають бути однакові

3. Крапки, коми, крапки з комами або три крапки повинні бути „пришиті” до слова, перед ними не повинно бути пробілу, так само як не повинно бути пробілу між словом і дужкою. Те ж стосується лапок.

4. Тире від слів має відбиватися пробілами з двох боків; але не від коми чи лапок.

5.Знак „-” між словами і при переносі пробілами не відбивається.

6. Лапки у всьому виданні повинні бути одного малюнка, або „лапки”, або «ялинки», або "прямі" .

7. Переноси мають бути розставлені за всіма правилами граматики

8. Не дозволяються немилозвучні переноси; не можна розривати переносами абревіатури та скорочені вирази, такі як і т.д., і т.п., та ін.; цифри, що утворюють одне число; прізвища від ініціалів або один ініціал від іншого; такі знаки, як №, %, @ §.

9. Знаки номера і параграфа (№, §) повинні бути відбиті від наступної цифри.

10. Знаки процента, градуса, хвилин, дюйма (%, ⁰ , ^{/, //}) не можна відбивати від цифри, що стоїть перед ними.

11.Математичні знаки (+, –, ±)у неформульному тексті не відбивають від цифр.

12.Римські та арабські цифри, що стоять поруч, не відбивають одну від одної.

13.Необхідно намагатися не залишати в кінці рядка однобуквені сполучники та прийменники, навіть якщо вони стоять на початку речення.

14.Найбільш поширена помилка користувачів-початківців – коли після слова ставлять пробіл, потім крапку або крапку з комою, а потім без пробілу починають нове речення.

Завертання тексту – здатність багатьох текстових процесорів, яка полягає в тому, що перехід на новий рядок здійснюється автоматично після закінчення слова. Коли набраний текст виходить за межу правого поля, останнє з уведених слів цілком переноситься на початок наступного рядка.