- •Планування та проектування видання
- •3. Формати видань
- •4. Вихід видання з друкарні
- •Слова, абзаци, параграфи
- •Заголовки, титули, шмуцтитули
- •Види видань
- •Текст у комп’ютері
- •Складний набір
- •6.1. Обкладинки
- •6.2. Титульний аркуш
- •6.3. Формули
- •6.4. Таблиці
- •6.5. Правила акцидентного набору
- •Акцидентна продукція
- •Вимоги до макета
- •2.1. Початкова стадія розробки макета
- •2.2. Добір шрифтів
- •2.3. Основні елементи макета
- •2.4. Колонки
- •2.5. Ілюстрації і текст
- •Виведення та отримання плівки
- •Співпраця з друкарнею
- •2.Етапи створення художнього обличчя видання
- •3. Елементи оформлення сучасного газетного видання
- •4. Складники мови архітектоніки газетно-журнального видання
- •5. Стильові особливості оформлення сучасної преси
- •Структура редакції як трудового колективу
- •Редакційний колектив у системі соціальних зв’язків
- •Відділ у системі редакційного апарату
- •Різновиди відділів, їх ділові зв’язки
- •Організація роботи журналіста
- •2. Робота з авторським активом
- •Тема 8. Організація випуску номера газети
- •1.Редакційний процес випуску газети.
- •Редакційний процес випуску газети
- •Друкарський процес випуску номера
- •Тема 9. Посадові інструкції працівників редакції
- •Статутний орган
- •Генеральний директор
- •Комерційний директор
- •Менеджер із реклами
- •Помічник менеджера з реклами
- •Рекламний агент
- •Агент із розрахунків за рекламу
- •Автор рекламних текстів
- •Менеджер із маркетингу
- •Фінансовий директор
- •Головний бухгалтер
- •Бухгалтер-економіст
- •Бухгалтер
- •Бухгалтер із нарахування заробітної плати
- •Бухгалтер-касир
- •Менеджер з персоналу
- •Офіс-менеджер
- •Секретар
- •20. Прибиральник
- •Менеджер інформаційних систем
- •Заступник менеджера інформаційних систем
- •23. Головний редактор
- •Асистент головного редактора
- •Виконавчий редактор
- •Заступник виконавчого редактора з економічної та ділової тематики
- •Заступник виконавчого редактора із суспільно-політичної тематики
- •Помічник виконавчого редактора з адміністративних питань
- •Випусковий редактор
- •Редактор повідомлень інформаційних агентств
- •Редактор регіональних новин
- •Заступник редактора регіональних новин
- •Ведучий редактор (Редактор зарубіжних новин, редактор новин культури, редактор новин спорту, редактор спеціальних додатків)
- •Редактор
- •Перекладач-аналітик
- •Репортер
- •Оглядач
- •Фотокореспондент
- •Дизайнер
- •Старший коректор
- •Коректор
- •Бібліотекар
- •Пошукач
- •Секретар редакції
- •Оператор комп’ютерного набору
2.4. Колонки
Одноколонкові макети зазвичай застосовують у ділових документах. Це бізнес-план, звіт, лист, сторінки довідників. У таких публікаціях дизайн менш різноманітний. Тут будуть доцільними великі поля й міжрядкові інтервали, прості накреслення цифр, виключений за форматом текст зорово буде здаватися більш строгим.
Створюючи одноколонкові публікації, слід мати на увазі, що довгий рядок читати складніше, ніж короткий, оскільки погляду доводиться долати великі відстані від кінця одного рядка до початку наступного. Тому одноколонкові сторінки можуть здатися одноманітними. Щоб цього уникнути, по можливості слід додавати графічні елементи, збільшуючи інтервал між абзацами. Це робить сторінку більш легкою для читання.
Двоколонкові макети більш економні, оскільки дозволяють розмістити на сторінці багато тексту. Більше того, вони виглядають привабливіше, ніж одноколонний макет. Дві колонки дають більшу свободу у виборі розміру й положення заголовків.
Треба стежити, щоб заголовки в сусідніх колонках не ставали в одну лінію і не розташовувались надто близько до початку або кінця колонки (винятком є найперша колонка).
Триколонковий макет застосовують у журналах і каталогах. Він зручний, якщо необхідно розмістити невеликі рекламні оголошення і зображення в межах однієї, двох, трьох колонок. При цьому можна розбивати матеріал на невеликі фрагменти й застосовувати різні графічні засоби для вказівки відносної важливості розділів. Рядки в такому макеті короткі, тому застосовують досить дрібний шрифт (9 – 10 пунктів), який, однак, легко читається.
Ширина колонок для книжкової верстки вказана в ОСТ 29.124 – 94 „Видання книжкові. Загальні технічні умови”. Для журналів і газет чітких правил не існує.
Обираючи оптимальну ширину колонки, слід пам’ятати, що вузька колонка, комфортна для читача, не повинна бути перешкодою при верстці. Справа в тому, що занадто вузькі колонки ускладнюють створення в словах переносів, а це робить рядки занадто розрідженими.
2.5. Ілюстрації і текст
Малюнки відіграють важливу роль в оформленні публікацій, тому необхідно правильно їх використовувати. Існує кілька основних різновидів верстки тексту з ілюстраціями.
Зображення розміщується із заходом на поле. Цей спосіб верстки називають закритою версткою з виходом на поле.
Зображення розміщується із заходом на поле так, що під час обрізки зрізається частина зображення. Такий спосіб верстки називають відкритою версткою „під обріз”.
Зображення, невеликі за форматом, можна розташовувати на полях поза межами тексту.
У двоколонковому або триколонковому макеті зображення можуть бути розташовані всередині тексту. Якщо зображення торкаються тексту всіма чотирма сторонами, верстка називається глухою.
Зображення розташовані всередині тексту і торкаються його трьома сторонами (верстка називається закритою в облямівку).
Зображення торкається тексту двома сторонами (закрита верстка врозріз).
Зображення розташовуються вгорі й унизу кожної смуги і торкаються тексту однією (верстка врозріз) або двома (верстка в облямівку) сторонами (відкрита верстка).
Існують правила, яких бажано дотримуватись під час роботи з текстом та ілюстраціями:
не рекомендується в одній публікації використовувати і відкриту і закриту верстку, тобто треба дотримуватись одноманітності оформлення;
не можна розташовувати зображення одного формату в облямівку і врозріз. Розмір зображення з підписом повинен бути кратним за висотою цілому числу рядків основного тексту;
якщо на зображення є посилання, то воно має розташовуватись на одному розвороті з посиланням і, по можливості, після посилання;
якщо висота ілюстрації приблизно дорівнює висоті смуги, то рекомендується розташовувати її на окремій смузі. У такому випадку є правило на кількість рядків перед і після зображення: мінімальна кількість рядків у відкритій верстці дорівнює трьом або чотирьом, у закритій – двом або трьом над зображенням і чотирьом або п’ятьом – під ним;
підпис до зображення розташовується зазвичай під ним із відбиттям, що не перевищує кегля основного шрифту. Розташовувати підпис збоку від зображення не рекомендується.