2.2. Добір шрифтів

Обравши основну розмітку, слід дібрати розмір шрифту. Припустимі розміри обмежені як зверху, так і знизу. Вибір кегля меншого за 9 пунктів буде важко читатися

Найбільш зручними розмірами шрифту є 11 і 12 пунктів для двоколонної верстки, 10 та 11 пунктів – для триколонної. Для довідників, енциклопедій дозволяються шрифти 8 – 9 кеглів. На сьогодні вимоги до довжини рядка залежно від кегля для літературно-художніх і науково-популярних видань диктуються стандартом ОГС 29.124-94.

Шрифт вибирається залежно від виду публікації. Якщо планується випуск недорогого видання, наприклад, газети або журналу, то рекомендовано використовувати рублені шрифти, які забезпечують достатню зручність читання. Якщо застосовуються сучасні технології, то ніяких технічних обмежень застосування шрифтів бути не повинно.

Найчастіше застосовують 2 основних шрифти. Шрифт із засічками використовують для великих матеріалів, рублений шрифт – для зносок, коментарів, невеликих нотаток. Обираючи шрифти, слід враховувати їх сполучуваність. Декоративні шрифти доцільно використовувати для реклами, причому вони мають дуже відрізнятися від основного й заголовкового шрифту.

Для набору текстів слід використовувати пряме нормальне накреслення. Курсив і напівжирне накреслення застосовуються, як привило, тільки для виділення.

2.3. Основні елементи макета

Після визначення параметрів основного тексту необхідно вибрати стилі для заголовків. Заголовки організовують і полегшують читання. Розділи зазвичай починаються з нових сторінок (часто лише непарних), один за одним розділи розміщують, як правило, у масових виданнях для економії місця.

Основні заголовки (заголовки першого рівня) здебільшого мають кегль на 2 пункти вищий, а заголовки другого рівня – на 1 пункт вище або той самий кегль, що й в основному тексті. Для заголовків будь-якого рівня часто використовують капітелі.

Місце розташування постійних колонтитулів визначається відповідно до типу виключки заголовків у тексті. Колонтитули повинні легко відрізнятися від основного тексту. Можна порекомендувати для колонтитулів курсив або капітель того ж шрифту, що й основний текст.

Колонцифри зазвичай розташовують в один рядок із колонтитулом угорі сторінки з виключкою вліво або вправо або в рядок нижнього колонтитула з інтервалом в один рядок від останнього рядка тексту на сторінці. Найчастіше використовують арабські цифри, які можуть мати висоту, що дорівнює висоті великих літер.

Слід зазначити максимально припустиму кількість рядків із переносами. Загальне правило таке, що їх не повинно бути більше двох. Критерій, за яким організуються переноси, – зручність читання слів із переносом. Прибічники суворих правил не допускають, щоб перша частина слова, що переноситься, складалася не менше ніж із 3 літер, хоча на практиці це не завжди можливе.

Велику допомогу в підготовці макета може надати модульна система. Модульна сітка визначає дизайн майбутнього макета й задає місце розташування колонцифр, тексту, ілюстрацій, заголовків. Сітка являє собою систему недрукованих вертикальних і горизонтальних ліній, що розділяють сторінку. Вона надає публікації впорядкованого вигляду, задає основні зорові правила.