2. Вимоги до макета

Макет – це взірець, згідно з яким розташовуються елементи сторінки. Таким чином, макет є основою верстки. Наприклад, якщо взяти будь-який журнал, то можна побачити повторювані елементи (відстань між колонками тексту, розмір задрукованої області смуги, відступи перед заголовками, розміри полів), однакові у всьому журналі. Власне, це і є макет журналу. Усі періодичні видання, незалежно від їх тематики, стилю оформлення або періодичності виходу, прагнуть мати стиль, який запам’ятовують і пізнають. Оптимальний дизайн не просто визначає образ видання, від нього залежить, скільки зусиль доведеться докласти до випуску кожного номера.

Якщо розробляється макет періодичного видання, це слід робити так, щоб надалі було легко зберегти відповідний стиль від одного випуску до іншого.

Макет впорядковує документ, робить його легкочитаним і зручним для сприйняття. Друга, не менш важлива роль макета – полегшення праці верстальника. Йому не треба замислюватись над тим, як розташувати елементи на сторінці, оскільки їх розташування жорстко задане або визначене макетною сіткою. Результатом чіткого планування публікації є єдиний шаблон або кілька шаблонів, за якими створюються всі внутрішні сторінки.

2.1. Початкова стадія розробки макета

У процесі розробки макета необхідно врахувати загальні елементи публікації:

- кількість рівнів заголовків;

- способи розміщення тексту на сторінках;

- проаналізувати що з побаченого доцільно використати, а що ні.

- способи наочного оформлення матеріалу.

- кількість і вид використовуваних ілюстрацій, їх розташування в макеті. Наявність ілюстрацій впливає на бюджет і терміни. Необхідно продумати питання, пов’язані зі скануванням та обробкою ілюстрацій, із виготовленням кольороподілених форм.

Корисно використати позитивний досвід макетів інших видань. Організації, які планується залучити до роботи (друкарня, виробники кольороподілених форм, сервісні бюро) повинні відповідати вимогам і можливостям замовника.

Поруч із загальними рекомендаціями, існують і більш конкретні правила.

1.Слід визначити, як буде виглядати публікація.

2. Рядки на сторінці можуть бути розташовані по-різному. Розташування рядків уздовж короткої сторони аркуша називається книжковою орієнтацією сторінки, а вздовж довгої сторони – альбомною.

3. Вибираючи співвідношення розмірів полів і тексту на сторінці слід намагатися досягти гармонії. Ширина полів, що відділяють текст на сторінці від країв аркуша, залежить від характеру тексту, що верстається і може бути різною з різних боків аркуша.

4. Якщо мова йде про єдину сторінку, на якій розміщено весь текст, то ліве й праве поля повинні бути достатньо вузькими й мати однакову ширину. Верхнє поле повинне бути ширше за ліве й праве, а нижнє ширше за верхнє. Рекомендується така ширина (у відносних одиницях): 3 – для лівого і правого поля, 5 – для верхнього, 8 – для нижнього.

5. Правила вибору розмірів полів книжкових сторінок дещо відрізняються від правил окремих сторінок тексту. Тут слід у першу чергу потурбуватися про те, щоб при розвороті книги текст на суміжних сторінках виглядав симетрично. Аналогічні проблеми виникають під час верстки будь-яких багатосторінкових документів, якщо друк виконується на обох сторінках аркуша.

6. Крім вимог естетичного характеру, до оформлення таких документів ставлять і суто технічні. Зокрема, необхідно пам’ятати, що частина внутрішнього поля „поглинається” під час підшивання Якщо не врахувати цієї технологічної особливості, то у кращому випадку текст виявиться „стягнутим” до корінця книги, а у гіршому може частково потрапити у корінець, що ускладнить читання або зробить його неможливим. Зазвичай площа, зайнята набором (смуга набору) на стандартній сторінці книги, займає 70 – 75% від загальної площі сторінки. Що ж стосується полів, то внутрішнє (корінцеве) поле повинне бути більшим за зовнішнє (переднє) поле. Якщо є можливість, то краще вибрати максимальне значення корінцевого поля. Це полегшить фальцювальні і палітурні роботи.