ЗМІСТ

Поліграфічні та редакційно-видавничі терміни……………………………..…. 4

Терміни обробки зображень……………………………………………………16

Тема 1. Принципи видавничої роботи …………..………………………….20

1. Поняття видавництва……………………………………………………20

2. Планування і проектування видання……………………………………21

3. Формати видань. ………………………………………………………...22

4. Вихід видання з друкарні………………………………………………..24

Тема 2. Основи текстового набору……………...…………………………….25

1.Правила текстового набору………………………………………………. .25

2. Слова, абзаци, параграфи………………………………………………….27

3. Заголовки, титули, шмуцтитули…………………………………………..28

4. Види видань……………………………………………………………….31

5. Текст у комп’ютері. ………………………………………………………32

6. Складний набір ……………………………………………………………34

7. Акцидентна продукція…………………………………………………… 37

Тема 3. Макетування………………………………………………………. ...41

1. Створення публікації від задуму до друку…………………………….. 42

2. Вимоги до макета……………………………………………………… 43

3. Виведення та отримання плівки………………………………………….47

4. Співпраця з друкарнею……………………………………………………50

Тема 4. Організація видання…….……………………………………………51

1.Система рубрикації газети – основа її архітектонічної організації……….51

2.Етапи створення художнього обличчя видання…………………………..58

3.Елементи оформлення сучасного газетного видання…………………….60

4.Складники мови архітектоніки газетно-журнального видання…………. 67

5. Стильові особливості оформлення сучасної преси………………….......71

Тема 5. Структурно-функціональні характеристики редакційного колективу………………………………………………………………………. 74

1. Структура редакції періодичного видання……………………………………………………………………74

2. Структура редакції як трудового колективу………………………….......77

3. Редакційний колектив у системі соціальних зв’язків……………………81

Тема 6. Організація роботи журналістів у редакційних підрозділах …….85

1. Функції співробітників управлінської ланки…………………………...85

2. Відділ у системі редакційного апарату………………………………....89

3. Різновиди відділів, їх ділові зв’язки…………………………………….93

4. Організація роботи журналіста…………………………………….……96

Тема 7. Редакція та аудиторія ……………………………………………….100

1. Робота редакції з читацькою поштою………………………………..… 100

2. Робота з авторським колективом………………………………………..104

Тема 8. Організація випуску номера газети …………………………….......106

1. Редакційний процес випуску газети……………………………………..106

2. Друкарський процес випуску номеру……………………………………112

Тема 14. Посадові інструкції працівників редакції ..……………………….114

Список рекомендованої літератури…………………………………………..…158

ПОЛІГРАФІЧНІ ТА РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧІ ТЕРМІНИ

Dpi (dots per inch – крапок на дюйм) – одиниця виміру роздільної здатності пристроїв вводу-виводу, що застосовується для робіт із растрованими зображеннями. Визначає кількість крапок у растровій комірці, розміри якої задаються лініатурою. Чим більше значення, тим вища роздільна здатність і відповідно більша кількість відтінків сірого.

Lpi (lines per inch – ліній на дюйм) – лініатура растру, з якою друкується напівтонове зображення. Визначає кількість рядів растрових крапок на відрізку довжиною в один дюйм і відповідно розмір растрових комірок.

PostScript – мова високого рівня опису сторінок. Розробка компанії Adobe Systems. Є стандартом де-факто в галузі видавничих систем. Дозволяє детально описати характеристики й розташування будь-яких елементів, таких як шрифти, лінії, зображення, криві та ін., на сторінці видання для відбиття на екрані дисплея або пристрою виведення, оснащеного інтерпретатором мови PostScript. Специфікації PostScript ліцензовані практично всіма виробниками принтерів, фотонабірних автоматів та інших периферійних пристроїв, а також розробниками програмного забезпечення для видавничих систем і підготовки документів.

Абзац – найменша структурно-композиційна одиниця тексту, що графічно позначається в наборі абзацним відступом, зворотним абзацним відступом або неповним кінцевим рядком.

Абзацний відступ – позначення початку абзацу за допомогою лівобічної втяжки його початкового рядка.

Абзацний рядок (червоний рядок) – 1) рядок, виключений по центральній осі шпальти або колонки; 2)початковий рядок з абзацним відступом.

Авантитул (фортитул) – перша сторінка видання, розташована перед титульним аркушем, яка містить видавничу марку, епіграф, посвяту, надзаголовні та вихідні дані.

Авторський аркуш – одиниця виміру обсягу літературного твору, прийнята для урахування праці авторів, перекладачів, редакторів та ін., що дорівнює 40 тис. друкованих знаків.

Альбомна орієнтація шпальти (landscape) – горизонтальне положення аркуша паперу.

Апрош (міжслівний пробіл) – пропуск, що відділяє одне слово від іншого.

Астериск – знак у вигляді зірочки. Вживається як знак зноски й виноски.

Аркушат видання – кількість друкованих або обліково-видавничих аркушів у тиражу одного видання.

Багатошпальтова таблиця – таблиця, що займає кілька сторінок тексту видання.

Брошура – книжкове видання обсягом більше 4, але не більше 48 сторінок.

Буклет – листове видання у вигляді одного аркуша друкованого матеріалу, сфальцьованого будь-яким способом у два і більше згинів. Існує 2 методи фальцювання: гармошкою, коли кожен наступний згин спрямований у бік, протилежний попередньому, і серветкою – згини спрямовані в один бік (для рекламних листків, проспектів, путівників).

Вдова (widow) – перший рядок на новій сторінці, що є останнім рядком абзацу або заголовка. За правилами поліграфії – помилка верстки.

Віньєтка – прикраса у вигляді невеликого графічного зображення сюжетно-тематичного або орнаментального характеру, що поміщається на палітурці, обкладинці, початковій або кінцевій шпальті.

Висячий рядок – початковий рядок абзацу, що завершує шпальту, або кінцевий неповний рядок абзацу, що починає шпальту. Неприпустимий за правилами верстки.

Вкладка – 1) конструктивний елемент видання у вигляді сфальцьованого аркуша з ілюстраціями або іншими матеріалами, вшитий в один із зошитів книжкового блока або вкладений у кишеню, наклеєну на форзаці; 2) додатковий аркуш до газети, що вкладається всередину; 3) конструктивний елемент видання у вигляді окремо надрукованого додатка до тексту видання, вкладений між його сторінками.

Вклейка – конструктивний елемент видання у вигляді аркуша з ілюстраціями, приклеєний до корінцевого поля однією з внутрішніх сторінок книжкового/журнального зошита.

Внутрішній трепінг – „стягування” світлого тла всередину темного об’єкта для створення невеликого перекриття.

Внутрішньотекстове посилання – нотатки, що вміщують невеликі пояснення, розташовані безпосередньо за текстом, до якого вони відносяться.

Втяжка – спосіб нешрифтового виділення ряду рядків у тексті шляхом їх набору меншим форматом, ніж текст видання в цілому.

Вивороток (reversed out text) – текст, „вивернутий назовні”, наприклад білий текст на чорному тлі.

Видавнича марка – фірмовий знак, емблема видання або видавця, в якій часто символічно відбито специфіку його видавничої діяльності.

Видання – документ, призначений для поширення вміщеної в ньому інформації, що пройшов редакційно-видавничу обробку, отриманий за допомогою друку або тиснення, поліграфічно самостійно оформлений, має вихідні дані.

Виділення тексту – особливе поліграфічне оформлення фрагментів тексту (фраз, окремих слів, букв, знаків).

Виключка – вирівнювання набору за лівою або правою вертикальною межею шпальти. У разі виключки рядків між словами (у деяких випадках між літерами) вводяться додаткові пробіли таким чином, щоб кожен рядок тексту починався біля лівої межі, а закінчувався – біля правої.

Виноска – елемент апарату видання, що являє собою допоміжний текст пояснювального або довідкового характеру (бібліографічні посилання, примітки, перехресні посилання), вміщений внизу шпальти і позначений для зв’язку з текстом відповідним цифровим номером або астериском.

Випускні дані – складова частина вихідних відомостей, що містить: номер ліцензії на видавничу діяльність, дату її видачі, дату підписання видання до друку, формат паперу і долю аркуша, гарнітуру шрифту основного тексту, спосіб друку, обсяг видання в умовно-друкованих і обліково-видавничих аркушах, наклад, номер замовлення поліграфічного підприємства, ім’я, поштову адресу видавця, назву поліграфічного підприємства та його поштову адресу.

Випуск у полі – графічний елемент або плашка, що доходить до обрізу сторінки.

Вихідні відомості – складова частина апарату видання, що являє собою сукупність даних, усебічно характеризуючих видання, і призначена для інформування споживача, бібліографічної обробки й статичного обліку видань.

Вихідні дані – складова частина випускних даних, що містить інформацію про місце випуску видання, ім’я видавця й рік випуску видання.

Вичитка (copy preparation) – читка оригіналу рукопису перед здаванням у набір з метою ліквідування орфографічних і пунктуаційних помилок, установлення одноманітності скорочень, одиниць виміру, написання слів, остаточної перевірки посилань на таблиці, ілюстрації, позиції ілюстрацій, вказівка на припущені смислові й стилістичні помилки та ін.

Відбиття – спосіб нешрифтового виділення тексту шляхом збільшення пробілів між окремими фрагментами шпальти набору.

Відкрита таблиця – таблиця, що не має лінійок по боках і знизу.

Відсилка – 1) посилання, що містить вказівку, в якому місці тексту видання можна знайти необхідні відомості; 2) посилання „див.”, що пов’язує близькі поняття всередині допоміжної вказівки.

Гарнітура шрифту – група начертань, поєднаних спільністю малюнка, які мають певну назву.

Головний титульний аркуш (спільний титульний аркуш) – титульний аркуш у багатотомних, продовжуваних або серійних виданнях, на якому вміщено вихідні відомості видання в цілому.

Двійчаста таблиця – таблиця, рядки якої розташовані на розвороті й переходять з парної сторінки не непарну.

Двійчастий титульний аркуш – подвійний титульний аркуш, що композиційно становить єдине ціле, де текстові і/або зображувальні елементи починаються на лівій сторінці розвороту, а закінчуються – на правій.

Двоступінчастий колонтитул – колонтитул із різними даними на правій і лівій стороні розвороту.

Дефіс (hypen) – знак, що застосовується для розділення слова в кінці рядка або для поєднання кількох слів, що утворюють нове слово. Щоб не сплутувати дефіс і тире у рукописах (оригіналах) і коректурах, дефіс позначають двома рисками (=). З погляду набору існує два різновиди дефісів. Короткий дефіс (-) використовується при переносах частин слів на наступний рядок, а також як знак „мінус”. Довгий дефіс, що називається також поліграфічним тире (–), використовується як звичайне тире в тексті.

Діаграма – умовне графічне зображення числових величин або їх співвідношень, виконане за допомогою ліній, площин, геометричних фігур, малюнків і т.д.

Додатковий титульний аркуш – лівий бік розвороту титульного аркуша, на якому розміщається титульний аркуш, контртитул або паралельний титульний аркуш, а також той, що знаходиться за основним титульним аркушем або передує йому.

Друкарська марка – фірмовий знак друкарні, де було надруковане видання.

Друкований аркуш – одиниця виміру обсягу видання, що дорівнює площі однієї сторони паперового аркуша стандартного формату (половина паперового аркуша стандартного формату: 60× 90 см, 70×90 см, 70×108 см).

Заголовок рубрики – елемент рубрики допоміжного покажчика, що являє собою якусь лексичну одиницю, вибрану з тексту видання або утворену на основі його змісту.

Закрита таблиця – таблиця, обрамлена лінійками.

Засічки (серифи) – горизонтальні штрихи, що роблять шрифт більш чітким. Шрифти без засічок називаються рубленими.

Заставка – зображення сюжетно-тематичного або орнаментального характеру, вміщуване вгорі початкової сторінки видання або його структурної частини.

Збірний титульний аркуш – титульний аркуш разом з оборотом і всіма сторінками, що передують титульному аркушу.

Зведення шарів (layers merging) – поєднання всіх видимих шарів в один з урахуванням режимів злиття, непрозорості та інших умов.

Зворотний абзацний відступ – позначення початку абзацу за допомогою лівобічної втяжки всіх рядків абзацу, крім першого, що залишається повноформатним.

Здвоєна (строєна) таблиця – таблиця, розділена на 2 – 3 частини, що розміщуються одна під одною з повторюваним боковиком або одна поруч з іншою з повторюваною голівкою.

Зміст – 1) складова частина апарату видання, що містить перелік заголовків розділів та інших структурних елементів тексту видання із зазначенням сторінок, на яких розміщено кожен із них; 2) складова частина апарату збірки або моновидання, що містить перелік заголовків друкованих творів або розділів із зазначенням прізвищ авторів (якщо збірка не авторська) і початкових сторінок.

Змішана шпальта – включає і текст, й ілюстрації.

Зображення – графічний твір, що передає зміст у нетекстовій, наочній формі за допомогою зображувальних засобів і прийомів.

Зовнішній трепінг – розширення межі світлого об’єкта, розташованого на темному тлі, для створення невеликого перекриття.

Золотий перетин – термін, що найчастіше вживається стосовно розміру сторінок і трактується як установлення співвідношення довжин сторін 3:5. Таке співвідношення сприймається як найбільш гармонійне.

Зона переносу – одиниця виміру, що визначає максимальну кількість символів від правого поля, де можна поставити знак переносу.

Зошит (signature) – друкований аркуш із відбитками після фальцювання. Кілька зошитів, переплетених разом, становлять книгу.

Зріз книжкового блока – верхній, боковий, нижній краї книжкового блока, що піддаються технічному обрізанню, зафарбуванню, золоченню, торшонуванню.

Ілюстраційна шпальта – шпальта, що містить лише ілюстрацію(ї).

Ілюстрація – зображення, що пояснює або доповнює основний текст, вміщуване на сторінках та інших елементах матеріальної конструкції видання.

Інтерліньяж (міжрядковий пробіл) – 1)пробіл між нижньою і верхньою лініями суміжних рядків; 2) у фотонаборі відстань між верхніми або нижніми лініями двох суміжних рядків тексту.

Канти – краї палітурної кришки, що виступають за обрізи книжкового поля.

Капітель – набірний шрифт, у якому букви за висотою дорівнюють малим, але мають малюнок великих.

Каптал – тканинна стрічка з потовщеним краєм, що наклеюється на верхній і нижній краї корінця обрізаного книжкового блока для підвищення міцності скріплення зошитів у корінці.

Картуш – віньєтка овальної або круглої форми з пустим місцем усередині, куди вміщують надписи, емблеми та інші зображення.

Квадрат – типометрична одиниця, розмір якої дорівнює 48 пунктам (18.048 мм).

Кватирка – заголовок або ініціал, розташовані біля облямівки першого абзацу тексту.

Кегельна (кругла) шпація – міжслівний пробіл, що дорівнює розміру (кегля) свого шрифту.

Кегль (кегель) шрифту – розмір шрифту, що відповідає відстані між верхньою і нижньою межами букви, вимірюється в пунктах. Розрізняють кеглі: брильянт (3 пт), діамант (4 пт), перл (5 пт), нонпарель (6 пт), міньйон (7 пт), петіт (8 пт), боргес (9 пт), корпус (10 пт), ціцеро (12 пт), мітель (14 пт), терція (16 пт), текст (20 пт).

Кернінг (kerning) – процес зсуву сусідніх букв слова ближче одна до одної, щоб ліквідувати надто велику відстань між ними. Може виконуватися вручну або автоматично. Найчастіше застосовується для коректування заголовків, де використовуються гарнітури високого кегля, унаслідок чого утворюються значні проміжки між буквами типу У та Л, Г і Т.

Кернінгові пари – спеціальна таблиця, куди занесені всі буквені пари, для яких кернінг здійснюється автоматично. Цю таблицю слід викликати, якщо ви хочете змінити кернінг у виданні.

Кінцева колонка – остання колонка видання або його частини, зазвичай заповнена текстом не до кінця.

Кінцевий рядок – останній рядок абзацу.

Кінцева сторінка – сторінка з кінцевою шпальтою набору.

Кінцевий титульний аркуш (колофон) – остання сторінка видання з його випускаючими даними.

Кінцева шпальта – остання текстова або змішана шпальта видання або його частини, зазвичай заповнена не до кінця.

Книга – книжкове видання обсягом понад 48 сторінок.

Книжкова орієнтація шпальти (рortrate) – вертикальне положення аркушів паперу.

Книжкове видання – видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці або палітурці.

Книжковий/журнальний аркуш – сторінка з оборотом, що служить основною деталлю книжкового/журнального блока.

Книжковий/журнальний зошит – складова частина блока видання, отримана шляхом фальцювання друкованого аркуша.

Книжковий/брошурний/журнальний блок – складова частина матеріальної конструкції видання, що складається з комплекту дисків, розташованих у певній послідовності, скріплених між собою для вставки в палітурну кришку або обкладинку.

Колонлінійка – горизонтальна мальована або набірна лінійка, що встановлюється вгорі або внизу для відділення колонтитулу, колонцифри від тексту або оздоблення.

Колонка (стовпчик) – частина шпальти, яка складається з рядків тексту одного формату, що утворює вертикальний ряд і відділених від іншої колонки середником з лінійкою або без неї.

Колонтитул – заголовкові дані, уміщені вгорі шпальти книги. Це різновид оформлення тексту для виведення якоїсь повторюваної інформації під час друку сторінки розділу документа. Як колонтитул можна використовувати назви розділів документа і т.д., за допомогою колонтитула можна оформити нумерацію сторінок документа.

Колонцифра – елемент апарату видання, що являє собою цифру, яка позначає порядковий номер сторінки або стовпчика й розташовується на верхньому, нижньому або боковому полі сторінки.

Кольорова пастка – збільшення розмірів зображення в одному з кольорів, для того щоб воно частково накладалось на зображення в іншому кольорі. Це дозволяє уникнути появи незафарбованих ділянок через несуміщення друкарських форм.

Композиція шпальти набору – побудова шпальти набору зі складових елементів відповідно до заданого формату.

Композиція сторінки – побудова простору сторінки, що утворюється співвідношенням шпальт набору і поля сторінки.

Контртитул – ліва сторінка розворотного титульного аркуша, на якій наведені відомості про видання в цілому або відтворюється титульний аркуш видання, що було оригіналом для перекладу.

Корінець палітурної кришки – частина палітурної кришки, що поєднує її передню та задню сторінки й прикриває корінець книжкового блока.

Курсив (italic) – накреслення набірного шрифту, що має нахил вічка літер і певною мірою імітує рукописний шрифт.

Листівка – листове видання обсягом від 1 до 4 сторінок.

Лист-відбиток – одиниця аркушату видання.

Ліхтарик (боковик, маргіналія) – заголовок (зображення), розташований на полі сторінки, поза шпальтою набору.

Лігатура (ligature) – символ, що являє собою два злитих в одне символи.

Лінійки (rules) – елементи оформлення видання у вигляді горизонтальних або вертикальних ліній, які відділяють елементи макету один від одного. Лінійки надають шпальті закінченого вигляду. Для привертання уваги можна підкреслити заголовок або провести лінію там, де закінчується один розділ тексту й починається інший. Лінійки застосовуються також для відокремлення самостійних частин шпальти.

Лінія шрифту (baseline) – лінія, утворена основою кожної літери, не включаючи виносних елементів. Використовується для вирівнювання тексту.

Ляссе (стрічка-закладка) – стрічка, що слугує закладкою, наклеюється у верхній частині корінця книжкового блока таким чином, щоб її кінець виходив за межі нижнього відрізу блока.

Макет документа – розташування тексту, ілюстрацій та інших матеріалів на сторінці.

Маскування (knock out) – спосіб друку, при якому не друкуються (маскуються) об’єкти, розташовані під іншим об’єктом.

Міжбуквений пробіл – незадруковані проміжки між буквеними знаками.

Місткість друкованого аркуша – кількість друкованих знаків, що вміщаються в друкованому аркуші.

Місткість шрифту – характеристика гарнітури шрифту, що залежить від щільності шрифту й визначається кількістю друкованих знаків, які вміщуються на рядку даного формату.

Модульна сітка – визначає дизайн майбутнього макету й задає місця розташування колонцифр, тексту, ілюстрацій, заголовків, рядків з прізвищем авторів на початку або в кінці статті. Сітка розробляється художником. Іноді сітки називають шаблонами або трафаретами.

Монтаж (stripping) – процес розташування плівок уручну на монтажному листі у відповідному порядку перед друком.

Муар – регулярні темні плями на зображенні. Для компенсації муару розроблені спеціальні технології. Під час сканування прибирається установкою Descreen або добором величини розділення сканування.

Надвипускні дані – складова частина вихідних відомостей, розміщена безпосередньо над випускними даними. Містить дані про авторів, укладачів, спеціалістів, які працювали над підготовкою видання, заголовок видання, вид видання за цільовим призначенням.

Накладання (overprinting) – спосіб друку, при якому об’єкти друкуються один поверх іншого без створення трепінгу.

Насичений чорний (rich black) – колір, що містить крім 100% чорного, певну кількість блакитного, пурпурового, жовтого. Унаслідок чого отримується більш інтенсивний чорний колір.

Нахзац – конструктивний елемент видання у вигляді однозгинного аркуша паперу або конструкції з двох аркушів, що скріплює книжковий блок із задньою сторінкою палітурної кришки.

Накреслення шрифту – кожна видозміна набірного шрифту, що входить до складу однієї гарнітури. Накреслення розрізняються за щільністю (вузьке, нормальне, широке), насиченістю (світле, напівжирне, жирне), нахилом (пряме, курсивне, з нахилом).

Напівкегельна (напівкругла) шпація – пробільний матеріал, міжслівний пробіл або відбивка, що дорівнює за розміром половині кегля свого шрифту.

Неповний рядок – рядок, розмір якого менший формату шпальти.

Нешрифтові виділення тексту – виділення тексту за допомогою втяжки, відбивки, розрядки, підкреслення лінійками, взяття в рамку з використанням різних лінійок, друкування іншим кольором або на кольоровій плашці та ін.

Новоряддя – прийом логічного членування тексту на шпальті набору, що виражається у виділенні з нового рядка самостійних одиниць тексту.

Норма – відомості, вміщувані разом із сигнатурою в лівому нижньому куті першої сторінки кожного книжкового зошита (у лівому куті книжкового поля першої сторінки друкарського аркуша), слугують для полегшення контролю під час брошурування.

Нумерована сторінка – сторінка, що входить у загальну пагінацію видання.

Обгортка – футляр із паперу, в який вміщується комплектне видання або видання з окремо випущеним додатком.

Обкладинка – паперове покриття, містить ряд вихідних відомостей і є елементом зовнішнього оформлення видання.

Облямівка – зона на макеті шпальти, не заповнена основним текстом. Текстова облямівка дозволяє зафіксувати текст навколо елемента (текстового або графічного), причому пробіл між текстом та обраним об’єктом можна регулювати за власним бажанням. Якщо у колонку вставляються малюки або інший текст, то її межі змінюються так, що текст розташовується навколо вставки, наче „огортаючи” її. Облямівки можуть бути прямокутними, багатокутними або криволінійними залежно від цілей дизайнера і можливостей програми макетування.

Обсяг видання – кількісна характеристика видання, виражена в аркушах, сторінках, стовпчиках.

Одинарний титульний аркуш – титульний аркуш, що складається з титульної сторінки й звороту титулу.

Одноступінчастий колонтитул – колонтитул з однаковими або однотипними даними на кожній сторінці розвороту.

Орнамент – прикраса у вигляді візерунка, що характеризується ритмічно впорядкованим розташуванням повторюваних зображальних елементів.

Основний титульний аркуш – лицьовий бік одинарного титульного аркуша або правий бік розворотного титульного аркуша, який містить усі найбільш суттєві для видання або його частини вихідні відомості і є основним джерелом для складання бібліографічного опису.

Пагінація – 1) порядкова нумерація сторінок (шпальт, стовпчиків та ін.) видання; 2) кількість сторінок (стовпчиків) у виданні.

Палітурка – міцне покриття видання, яке містить ряд вихідних відомостей і є елементом художнього оформлення видання.

Палітурна кришка – основна частина палітурки, що складається зі сторінок і корінця, вкритих палітурним матеріалом.

Паралельний титульний аркуш – додатковий титульний аркуш з вихідними відомостями, повтореними мовою, що відрізняється від мови основного тексту. У багатомовному виданні – кожен титульний аркуш з вихідними відомостями, повтореними однією з мов основного тексту видання.

Паспарту – конструктивний елемент видання у вигляді щільного аркуша паперу, на який наклеюється ілюстрація.

Перемінний колонтитул – колонтитул зі змінними даними при переході від однієї статті (розділу) до іншої.

Перехресне посилання – внутрішньотекстове або підрядкове посилання, що пов’язує фрагменти основного тексту видання, в яких уміщені відомості, що роз’яснюють і доповнюють одне одного.

Підпис під малюнком – текст під ілюстрацією, що являє собою її словесну характеристику.

Підрядкова примітка – запис, що містить відомості, необхідність у яких може виникнути в ході читання, розміщений унизу шпальти, під рядками основного тексту й відділений від них пробілом з лінійкою або без неї.

Підрядкове посилання – запис, що вміщується у виносці.

Плакат – листове видання у вигляді одного або кількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, надруковане з одного або обох боків аркуша, призначене для експонування.

Подвійний титульний аркуш – титульний аркуш, уміщений на розвороті.

Поділ кольорів – представлення кольорового оригіналу у вигляді набору з 4 фотонегативів, по одному для кожного складного кольору. Послідовний друк на 4-фарбній машині забезпечує нормальне відтворення кольорового зображення.

Позатекстова примітка – пояснення до тексту, вміщуване в кінці основного тексту видання або його великої частини.

Поле – відстань між обрізом сторінки і найближчим блоком тексту. Іноді на полях розташовують текстові або графічні вставки. Вони роблять шпальту особливо ефективною.

Повздовжня таблиця – таблиця, рядки якої розміщені паралельно рядкам тексту.

Повний рядок – рядок повного формату.

Початкова колонка – перша колонка видання або його частини.

Початкова шпальта – перша текстова або змішана шпальта видання або його частини.

Початковий рядок – перший рядок абзацу.

Поля сторінки – незадруковані ділянки навколо шпальти на сторінці, розміри яких визначаються різницею форматів шпальти й видання, а також положенням шпальти.

Посилання – 1) елемент апарату видання, що містить вказівки на джерело, в якому роз’яснюються або уточнюються відомості, що наводяться в основному тексті видання; 2) елемент рубрики допоміжного покажчика, що позначає місце, яке займають у тексті видання відомості, указані в заголовку рубрики.

Приклейка – конструктивний елемент видання у вигляді аркуша з ілюстраціями, приклеєними до корінцевого поля однієї із зовнішніх сторін книжкового/журнального зошита.

Пробіл – незадрукований проміжок між відбитками з друкуючих елементів шпальти набору .

Пропорції сторінки – співвідношення ширини й висоти сторінки видання.

Пуля (bullet) – чорна крапка, зірочка або інший символ, що вказує пункт у списку.

Пункт (point) – основна одиниця поліграфічної системи виміру, що дорівнює 1/72 дюйма (0.376 мм). Використовується в основному для виміру розмірів шрифтів.

Пустографка – таблиця, що має заголовки граф і боковиків, але пусту прографку, призначену для заповнення нетипографським способом.

Рапорт – ритмічно повторюваний елемент орнаменту.

Растр – ділянка друку з неповною заливкою будь-якого кольору, включаючи чорний. Наприклад, чорний колір може бути надрукований на растровій плашці, що містить 20 % чорного і виглядає світло-сірим.

Ректо – лицьовий бік книжкового аркуша, на який за наявності у виданні пагінації проставляються непарні числа.

Розворот – дві суміжні сторінки розкритого видання, що є єдиним композиційним цілим.

Розворотний титульний аркуш – подвійний титульний аркуш, на кожній з двох сторінок якого розташовується певна група вихідних даних.

Розділення – кількість крапок, із яких формується зображення, на одиницю довжини або площі. Чим більша роздільна здатність пристрою (монітора, принтера), тим дрібніші деталі можна відтворити.

Розрядка – спосіб нешрифтового виділення тексту шляхом збільшення міжбуквеного пробілу в словах.

Розтискування – ефект, коли фарба, потрапляючи на папір, дещо розпливається й всотується. Растрова точка незначно, але збільшується за розмірами, відповідно, колір змінює свій відтінок. Це явище називається розтискуванням точки. Воно різне за умови друку на різному папері: максимальне в разі друку на папері низької якості (газетний, типографський) і мінімальне – для глянцевого й крейдяного. Найбільше значення розтискування точки припадає на середні тони (40 – 50%).

Рубрика – 1) підрозділ тексту або заголовок усередині твору; 2) основна структурна одиниця допоміжної вказівки, що передає в згорнутому вигляді відомості про певний об’єкт, що вміщується в тексті видання, і дозволяє розпізнати їх під час пошуку.

Рядова сторінка – сторінка, що має повноформатну шпальту одноманітного оформлення і становить більшу частину обсягу видання.

Рядок – частина набірного тексту певного формату, розташована на одній горизонтальній лінії, яка служить елементом шпальти/колонки.

Рядок таблиці – ряд даних у таблиці, розташований горизонтально й зазвичай вміщуваний між горизонтальними лінійками.

Середник – пробіл, що розділяє колонки набору при багатоколонковій верстці.

Серійна марка (серійна емблема) – фірмовий знак серії, який вміщується на кожному з її випусків.

Сигнатура – порядковий номер друкованого аркуша, що проставляється в лівому нижньому куті на першій сторінці з нормою та на третій сторінці із зірочкою.

Сигнет – фірмовий знак, емблема видання, друкарні або серії, що відтворюється у виданні на авантитулі, титульному аркуші, обкладинці або палітурці.

Складний колір – складні кольори отримують при накладенні чотирьох основних поліграфічних кольорів – блакитного, пурпурового, жовтого й чорного. Кольорова шкала Pantone Matching System color є технічним стандартом США для задання кольору. Задаючи те чи інше співвідношення основних кольорів, можна отримати відбиток будь-якого відтінку й насиченості.

Спуск на шпальті – відступ від верхнього краю шпальти набору до початку рядків тексту на початковій сторінці видання, його розділів та інших структурних частин, який може бути заповнений заголовками й оздобленням.

Спуск шпальт (imposition) – процес розміщення сторінок документа на форматі у певному порядку. Після друку, фальцювання, оправлення та підрізки сторінки мають бути розташовані в публікації в чіткій відповідності з нумерацією. Ручний спуск шпальт називається монтажем; електронний спуск виконується за допомогою програмного забезпечення.

Спускова сторінка – сторінка зі спуском на шпальті.

Сталий колонтитул – колонтитул із незмінними даними.

Стандартизований колір – колір заданого відтінку, використовуваний в одному або кількох місцях однієї сторінки у вигляді як растра, так і заливки. На одній сторінці може використовуватись кілька стандартизованих кольорів. Стандартизований колір можна отримати змішавши кілька кольорів або дібравши його з кольорової шкали Pantone.

Сторінка – один із боків книжкового аркуша, на якому розміщена шпальта набору.

Суміщений титульний аркуш – спускова сторінка, над текстом якої розміщують сукупність основних відомостей титульного аркуша.

Суперобкладинка – додаткова обкладинка з клапанами, яка прикриває палітурку або обкладинку й використовується як елемент зовнішнього оформлення видання, а також у рекламних цілях.

Таблиця – форма організації матеріалу в тексті видання, при якій групи взаємозалежних даних розташовуються по графам і рядкам таким чином, що кожен окремий показник входить у склад і графи, і рядка.

Текстова шпальта – шпальта, що містить лише текст.

Титулатура – сукупність титульних аркушів у виданні.

Титульний аркуш (титул) – сторінка видання, на якій розташовуються вихідні відомості.

Трекінг – операція, що дозволяє розріджувати або стискувати слова тексту за рахунок зміни відстані між літерами.

Трепінг (trapping) – процес компенсації неточності приведення при друкові, у результаті якого можуть з’явитися зазори між об’єктами, що перетинаються. Трепінг полягає у створенні вузької смуги змішання кольорів на межі об’єктів різного кольору.

Тупий рядок – початковий рядок без абзацного відступу.

Умовний друкований аркуш – одиниця виміру обсягу видання, що використовується для перерахунку й зіставлення друкованих обсягів різних форматів і дорівнює друкованому аркушу формату 60×90 см.

Умовно-видавничий аркуш – одиниця виміру обсягу видання, кількісно дорівнює авторському аркушу.

Форзац – конструктивний елемент видання у вигляді однозгинного аркуша паперу або конструкції з двох аркушів, що скріплюють книжковий блок із передньою сторінкою палітурної кришки.

Форма – група сторінок або зображень, зібраних для друку. Кожна друкувальна пластинка призначена для друку однієї форми. Після того як 2 форми були віддруковані на лицьовій і зворотній сторонах аркуша, його можна сфальцювати в зошит (сигнатуру).

Формат видання – розмір готового видання, позначається в частках аркуша або сантиметрах.

Формат шпальти набору – розміри (ширина й висота) шпальти набору, виражені у квадратах (одиниця виміру в друкарській системі вимірів).

Формат рядка набору – довжина рядка набору, виражена у квадратах.

Формула – текст, що являє собою комбінацію спеціальних знаків, які виражають якесь речення.

Фронтиспис – ілюстрація, вміщена на лівій сторінці розвороту з титульним аркушем.

Шмуцтитул (додатковий титул) – структурний елемент видання, що являє собою окремий аркуш або сторінку зі змістом твору або великих рубрик, епіграфами, ілюстраціями, книжковими прикрасами.

Шпальта набору – площа на сторінці видання, де розташовується набір тексту і/або ілюстрації.

Шпація – 1) відстань між сторонами палітурної кришки; 2) пробільний матеріал, величина якого залежить від кегля набору (кегельна, напівкегельна).

Шрифт – набір символів певного розміру й малюнка. Зараз цей термін часто вживають як синонім до слова „гарнітура”, що означає набір символів одного малюнка всіх розмірів, насиченості й накреслення.

Шрифтові виділення тексту – виділення тексту за допомогою набору шрифтом іншого накреслення, ніж шрифт основного тексту, але того самого кегля й гарнітури, або шрифтом більшого чи меншого кегля, шрифтом інших гарнітур та ін.

Шрифт набірний – комплект знаків, що використовується для набору тексту.

Яруси голівки таблиці – заголовки граф, підпорядковані за смислом і розташовані в голівці таблиці одна під одною.

ТЕРМІНИ ОБРОБКИ ЗОБРАЖЕНЬ

Адитивні кольори – більшість кольорів видимого спектра можуть бути отримані шляхом змішання в різних пропорціях трьох основних компонентів забарвленого світла. Цими компонентами, що називаються первинними кольорами, є червоний, зелений і синій кольори. Унаслідок змішування первинних кольорів утворюються вторинні: блакитний, пурпуровий і жовтий. Первинні кольори називаються також адитивними, оскільки в результаті їх поєднання (складання) отримуємо білий колір. Це означає, що світло повністю відбивається й потрапляє назад в очі людини. Адитивні кольори використовуються в системах освітлення, відеосистемах, приладах запису на фотоплівку та в моніторах.

Альфа-канал (аlpha channel) – додатковий канал з восьмибітним зображенням. Використовується для створення й зберігання масок, на друк не виводиться.

Байт – одиниця інформації, дорівнює 8 бітам. Є одиницею виміру обсягу оперативної пам’яті, дисків, розмірів файлів. Байтом визначається насиченість кольору в системах RGB i CMYK.

Біт (bit) – у комп’ютерній графіці використовується як одиниця насиченості кольору. 1 бітом на піксель кодується штрихове чорно-біле зображення, 8 бітами на піксель – індексовані кольори або градації сірого, 24 бітами на піксель (по 1 байту на кожен основний колір) можна закодувати 16,7 млн відтінків кольору.

Бітова карта (bitmap) – карта цифрових значень, що кодують колір кожного пікселя зображення. Зазвичай слугує для позначення чорно-білого штрихового зображення.

Векторна графіка – спосіб надання графічної інформації за допомогою кривих, що описуються математичними формулами. Цей спосіб забезпечує можливість трансформацій зображень без втрати якості.

Виділення (selection) – операція маркування сукупності пікселів для переміщення, трансформації і т.д. виконується за допомогою спеціальних інструментів і команд.

Виділення кольорової фарби (USR) – метод відділення кольорів, при якому темні кольорові частини зображення замінюються чорною фарбою.

Гама – коефіцієнт контрасту в середніх тонах зображення.

Генерація чорного – визначення кількості фарби, що припадає на чорну плашку при розділенні кольорів.

Гістограма – графічне подання розподілу рівнів яскравості зображення. За допомогою гістограми можна визначити, чи вміщує зображення достатню кількість деталей яскравості, що забезпечило б гарні результати настройки: надто мала кількість напівтонів може знизити рівень якості корекції. Гістограма дає загальне уявлення про розподіл пікселів у зображенні. Концентрація деталей яскравості у світлі або тінях зображення свідчить про зміщення його тонового інтервалу, що виражається в зниженні контрасту. Визначення тонового інтервалу зображення має важливе значення для вибору найбільш ефективних методів тонової корекції.

Градації сірого (grayscale) – одноканальне представлення зображення з 256 рівнями (градаціями) сірого кольору. На кожен піксель зображення відводиться 1 байт (8 біт).

Градієнт – плавний перехід між двома або кількома кольорами.

Дуплекс (duotone) – додання кольорової фарби (фарб) для покращення друку чорно-білого зображення.

Заливка (fill) – заповнення виділеної області або всього зображення відтінком сірого кольору, суцільним кольором або декоративними зразками.

Заміна сірого складника (GCR) – метод у розділенні кольорів, при якому рівні частки блакитної, пурпурової, жовтої фарб замінюються на відповідний відтінок чорної фарби.

Згладжування (anti-aliasing) – технічний прийом, у результаті якого „ступінчатість” меж і ліній у зображеннях точкової графіки згладжується шляхом пом’якшення інтенсивності у перехідній ділянці.

Знебарвлення (fading) – відстань, на якій „зникає” фарба в інструментів Paintbrush (пензель) та Airbrush (аерограф).

Ізогелія – передача зображення обмеженою кількістю кольорів.

Інверсія (invert) – зміна тону або кольору на протилежний (наприклад, чорного кольору на білий).

Індексовані кольори (indexed сolors) – одноканальне подання фіксованого набору кольорів (зазвичай 16 або 256).

Інтервал (spacing) – параметр, що визначає відстань між штрихами в мазку пензля (Paintbrush) або іншого інструмента, що малює.

Інтерфейс – програма зв’язку між користувачем і комп’ютером або конкретною програмою. Часто розуміється як основне вікно програми, в якому розташовуються всі необхідні для роботи елементи управління.

Калібрування – процес налагодження пристроїв (наприклад, монітора) для більш точної передачі кольорів з одночасним урахуванням реальних поліграфічних можливостей.

Калібрувальна шкала – шкала градацій сірого кольору.

Канал (channel) – комп’ютерна форма відображення кожного складника кольорової моделі, аналог кольороподіленої форми в поліграфічному процесі.

Клонування – копіювання фрагмента зображення в інтерактивному режимі за допомогою спеціального інструмента Rubber Stamp (штамп).

Кольорова модель – візуальне й цифрове представлення параметрів кольору залежно від конкретних практичних вимог.

Кольорова модель CMYK – кольоровий простір, оснований на 4 кольорах поліграфічного процесу – блакитному, пурпуровому, жовтому та чорному.

Кольорова модель HSB – кольоровий простір, оснований на 3 характеристиках кольору: кольоровому тоні (hue), насиченості (saturation) та яскравості (brightness).

Кольорова модель RGB – кольоровий простір, оснований на 3 кольорах: червоному, зеленому, синьому.

Кольорова таблиця (color look table) – матриця кольорових параметрів, що використовується для виведення кольору на екран, конвертування кольору з однієї моделі в іншу і т.д.

Кольоровий баланс – співвідношення кольорів у зображенні; відображується на кольорових шпальтах, що дозволяють збільшити або зменшити частку одного кольору за рахунок іншого.

Кольоровий тон (hue) – основна характеристика кольору, що відрізняє його від інших кольорів, наприклад оранжевий від синього, фіолетовий від рожевого та ін., використовується в моделі HSB.

Контраст – ступінь тонового розрізнення між ділянками зображення. Максимальний контраст – біле і чорне без будь-яких переходів, низький контраст – зближення тону без різких переходів.

Контур (path) – подання зображення за допомогою векторних об’єктів, що зазвичай ґрунтуються на застосуванні спеціального математичного апарату кривих Безьє.

Корекція кольору – зміна параметрів кольору пікселів (яскравості, контрастності, тону, насиченості) з метою досягнення оптимальних результатів друку.

Лініатура растра (frequency) – щільність крапок у напівтоновому растрі, що виражається в лініях на дюйм – LPI (lines per inch).

Маркування (labels) – операція, що забезпечує розташування на відбитку службової інформації про зображення (ім’я файла, назва каналу й т.д.).

Мітки обрізу – мітки, що друкуються вздовж меж зображення, слугують вказівкою для обрізки.

Мітки приведення – мітки, що поміщаються на кольороподілених друкованих відбитках і використовуються для суміщення кольорів у процесі друку.

Муар (мoire) – сторонній візерунок на кольоровому відбитку, отримуваний у разі неправильного проведення, неправильних кутів нахилу растра й за деяких інших технічних умов.

Насиченість (saturation) – характеристика кольору, що визначає чистоту кольору. Використовується в кольоровій моделі HSB.

Опорна точка (anchor рoint) – елемент сегмента контуру – початковий або кінцевий вузол.

Палітра (palette) – спосіб виведення інформації на екран; засіб керування спеціальними вікнами, які можна вільно переміщати, згортати й розгортати.

Передавальна функція (transfer function) – функція, що дозволяє встановлювати нелінійну залежність між вхідними й вихідними даними. Використовується при поділі кольорів, корекції кольорів і т.ін.

Піксель (рixel) – мінімальний елемент зображення на моніторі або в точковому зображенні.

Піктограма – графічний символ, що являє собою програму, команду, інструмент і т.д., використовується як більш ергатичний спосіб керування програмою.

Плаваюча ділянка (floating selection) – виділена ділянка, що тимчасово існує над зображенням, із якої можна виконувати переміщення й різні трансформації, не впливаючи при цьому на саме зображення.

Поділ кольорів (color separation) – процес розкладання кольорового зображення на 4 складові частини стандартного друкарського процесу й отримання окремих фотоформ для кожної з них.

Постеризація (posterize) – зменшення кількості тонів (кольорів) для подальшої передачі зображення. Використовується для художніх цілей або для підготовки зображення для трасування.

Приведення (registration) – суміщення кольорових шпальт позначками приведення у процесі друку з метою отримання повноколірного зображення.

Растр (halftone) – техніка передачі безперервного тону, коли тональним градаціям ставляться у відповідність розміри точок. Фізичний розмір точок достатньо малий, і при сприйнятті вони зливаються й деякою мірою імітують тональний діапазон.

Роздільність (resolution) – кількість пікселів на одиницю довжини (зазвичай дюйм).

Розтискування точок (dots gain) – дефект друку з технічних причин, що полягає в збільшенні відбитка растрової точки на папері, що призводить до збільшення щільності зображення.

Рідкі рядки (loose lines) – невдало обрана відстань між символами в слові або словами в рядку, унаслідок чого рядки стають розірваними.

Розтушовування (feather) – часткове поширення змін, що відбуваються в межах виділеної ділянки, за її межі. Дозволяє пом’якшити злиття зображення у виділеній ділянці та всього малюнка.

Ретуш (retouch) – корекція зображення з метою ліквідації дрібних дефектів, виправлення тонального і кольорового балансів.

Світло (highlights) – світлі тони зображення, на напівтоновому растрованому зображенні є точками малого розміру.

Середні тони (midtones) – тони зображення в діапазоні між світлом і тінями.

Суміщені дані (sample merged) – опція, що дозволяє працювати із зображеннями на всіх шарах.

Тіні (shadows) – темні тони зображення; на напівтоновому растрованому зображенні уявляються точками великого розміру.

Тон – рівень (градація) сірого кольору.

Тонове зображення – зображення, що має безперервну (або умовно безперервну) шкалу сірих градацій від білого до чорного.

Точкова графіка – зображення, що складається із сукупності крапок (пікселів). Кожен піксель має атрибут кольору, що кодується від 1 біта (чорно-білий штрих) до 24 біт (кольорове зображення з 16,7 млн відтінків).

Трансформації – зміна виділеної ділянки (переміщення, масштабування, розворот, перспектива, деформація). У точковій графіці трансформації зазвичай пов’язані з викривленнями.

Трепінг (trapping) – збільшення площі більш світлого кольору для уникнення появи пустих зазорів у разі перекриття більш темним кольором.

Тріадні фарби (process colors) – три основні фарби (блакитна, пурпурова й жовта) і додаткова (чорна), що використовуються у стандартному друкарському процесі.

Шар (layer) –додатковий рівень для малювання. Подоба прозорої кальки в традиційному дизайні.

Шум (noise) – сукупність пікселів, кольорові значення яких розподіляються випадково.

Яскравість – характеристика кольору, що визначає інтенсивність кольору. Вживається в кольоровій моделі HSB.

Тема 1. Принципи видавничої роботи

1.Поняття видавництва.

2.Планування та проектування видання.

3.Формати видань.

4.Вихід видання з друкарні.

1. Поняття видавництва

Видавництво – це установа, що видає друковані твори, а видання – випущений у світ, опублікований друкований твір.

Видання поділяються на групи за такими параметрами:

1. За цільовим призначенням: офіційні, наукові, науково-популярні, виробничо-практичні, нормативні, навчальні, масово-політичні, довідкові, розважальні, літературно-художні та ін.

2. За знаковою природою інформації: книжні, журнальні, листові, газетні, буклетні, карткові, візитки, флаєри, плакати, листівки, комплектні, книжки-іграшки.

3. За обсягом: книги, брошури й листівки.

4. За складом основного тексту: моновидання і збірники.

5. За періодичністю: неперіодичні, серійльні, періодичні та продовжувані.

6. За структурою: серії, однотомні й багатотомні видання, збірники творів і вибрані твори.

Відповідноі до прийнятої у видавничій справі та поліграфії термінології формат видання – це розмір готового видання, що позначається в частках аркуша або сантиметрах. Частка аркуша показує, яку частину паперового аркуша займає сторінка видання.

Формати книжкових і журнальних видань регламентує ГОСТ 5773-90 „Видання книжкові і журнальні. Формати”, введений у дію з 1 липня 1991 р. замість ГОСТ 5773 – 76.

За форматом і часткою аркуша видання поділяються на 84×108/8; 70×108/8; 70×100/8; 60×90/8; 60×84/8; 84×108/16; 70×108/16; 70×100/16; 75×90/16; 70×90/16; 60×90/16; 60×84/16; 84×108/32; 75×90/32; 70×108/32; 70×100/32; 70×90/32; 60×90/32; 60×84/32.

Видання можуть бути різними за способом друку, варіантом оформлення, різновидом використаного паперу, фарби, обсягом, видом фальцювання, форматом набору, форматом після обрізання, розмірами полів до обрізання, способом скріплення книжкового блока, типом палітурної кришки.

Додатковими характеристиками друкованого видання є обсяг видання (у фізичних друкованих аркушах, умовних друкованих аркушах, в облікових видавничих зошитах, аркушах), розміри полів після обрізання (верхнє, корінець, переднє, нижнє), товщина блока, характеристика основного тексту (кегль, гарнітура, барвистість), наявність вклейок (спосіб приєднання, місце приєднання), характеристика ілюстрацій на вклейках (барвистість).

2. Планування та проектування видання

Із самого початку створення книги керівник або група керівників визначають зовнішній вигляд документа, кількість сторінок і вартість робіт. Після цього дизайнери створюють набір макетів, що визначають положення тексту й малюнків. Макети можуть виконуватись багато разів, але завжди мають точні розміри й параметри всіх визначених у них ділянок та елементів.

Публікація починається не з верстки, а з планування. Детальне планування проекту до його розробки й виконання – першочергове завдання. Чим детальніше спланований проект, тим простіше його виконати у встановлені терміни, досягти належної якості й укластися в певну суму грошей.

Слід дати відповіді на такі питання:

1. Хто є потенційним читачем книги, тобто становить коло читачів цього видання?

2. Яка інформація буде запропонована читачам?

3. Якою буде вартість книги? Які терміни її виходу у світ?

4. Яка основна ідея книги? Що передбачається повідомити читачу і з якою метою?

5. Чи буде домінувати текстовий матеріал, чи основою книги стануть малюнки?

Попередні відповіді на ці питання можуть бути не зовсім точними. Слід визначити головну мету публікації.

Перед тим як розпочати проектування параметрів сторінки, необхідно в друкарні з’ясувати питання:

1) папір якого типу буде використаний при друкові накладу?

2) скільки кольорів буде використано?

3) яка ширина смуги другу?

4) чи буде якісно відтворений колір?

5) чи якісне поліграфічне устаткування, на якому здійснюється друк?

6) як виконується трепінг при кольоровому друкові?

7) у якій формі буде подана публікація – у вигляді плівок чи позитивних відбитків?

На цьому етапі визначаються всі фактори, які можуть вплинути на способи роботи з графічним матеріалом публікації. Лініатура растра має обиратися з урахуванням рекомендацій друкарні, основою для вибору рішення є сорт паперу для друку накладу.

Визначення структури публікації починається з визначення параметрів сторінки, ширини полів, варіантів форматування абзаців, списку стилів, вибору параметрів шрифту. Розміщення тексту й графічного матеріалу необхідно попередньо спроектувати. На етапі доведення виконується кернінг, остаточно визначається розбивка сторінок, формуються колонтитули, виділяються заголовки. Після друку електронна форма публікації перетворюється на фізичну.

Під час підготовки кольорового видання практичного характеру майже завжди виникає необхідність трепінгу. Трепінг – певне взаємне перекривання елементів на сторінці, необхідне для компенсації неминучих огріхів суміщення кількох кольорових кліше у процесі кольорового друку. У процесі електронного кольороподілу зображення розбивається на окремі кольорові шари за кількістю фарб, використовуваних при кольоровому друкові. Кожному шару відповідає індивідуальне кліше, яке під час роботи друкарської машини переносить на відбиток один із кольорів.

На поліграфічній машині друкується монтажний аркуш великого формату, на якому розташовується одразу кілька аркушів публікації. Спуском смуг називається операція складання сторінок публікації в монтажні аркуші, які згинаються і розрізаються відповідно до розташування сторінок. Виконуються пробні відбитки, складання сторінок у публікації. Після випуску пробних відбитків публікація повинна бути підписана до друку офіційно. У разі відсутності чіткого плану можливе невиконанняі роботи до призначеної дати.