2. Інституційна модель грошового ринку. Сектори прямого і опосередкованого фінансування.

Інституційна модель будь-якого механізму відбиває взаємозв'язки його структурних елементів. Структурними елементами грошового ринку є його суб'єкти (позичальники і кредитори, банки й небанківські фінансово-кредитні установи тощо) і об'єкти (гроші, акції, облігації, зобов'язання, вимоги тощо). Вони функціонують у різних сегмен­тах (різних видах) грошового ринку згідно з формальними прави­лами й нормативними актами. Ми зробили спробу побудувати спрощену інституційну мо­дель грошового ринку, яка відбиває взаємозв'язок між суб'єктами грошового ринку (кредиторами, позичальниками й фінансовими посередниками), що реалізується через рух грошей та інших фі­нансових інструментів.

Кредиторами на грошовому ринку можуть бути будь-які еко­номічні суб'єкти, що мають грошові кошти й можуть позичити їх на певний строк і на умовах платності тим, хто їх потребує. Кре­диторами можуть бути домогосподарства, фірми, підприємства, урядові структури, іноземні фізичні та юридичні особи.

Позичальники на грошовому ринку - це по суті ті ж самі суб'єк­ти, що й кредитори, але якщо враховувати частоту й обсяги позик, то їх ранжування буде у такій послідовності: фірми, підприємства, урядові структури, домогосподарства, іноземні особи.

Рух грошей та інших фінансових інструментів, що віддзерка­люють відносини між кредиторами й позичальниками та між по­зичальниками і кредиторами, на інституційній моделі зображено стрілками. Зрозуміло, що рух грошей спрямований від кредиторів до позичальників, а рух інших фінансових інструментів - від позичальників до кредиторів.

Кредитори
Сектор опосередкованого фінансування (фінансове посередництво)		Фінансові посередники: банки; небанківські фінансово-кредитні установи	Позичання:	Г роші	О блігації	Капітальне фінансування:	Г роші	А кції	Сектор прямого фінансування Фінансовий ринок)
Позичальники
	За інституційним критерієм грошовий ринок поділяється

Сектор прямого фінансування

Сектор опосередкованого фінансування

канал запозичень

канал капітального фінансування

У секторі прямого фінансування зв'язки між продавцями і покупцями грошей здійснюються безпосередньо, і всі питання купівлі-продажу вони вирішують самостійно один з одним. Функціонуючі тут брокери та дилери виконують скоріше технічну роль звичайних посередників, допомагаючи їм швидше знайти один одного.

Канал запозичень, по якому покупці тимчасово залучають кошти в свій оборот, використовуючи для цього як інструмент облігації та інші подібні цінні папери.

Канал капітального фінансування, по якому покупці назавжди залучають кошти в свій оборот, використовуючи для цього як інструмент акції.

У секторі опосередкованого фінансування зв'язки між продавцями і покупцями грошей реалізуються через фінансових посередників, які спочатку акумулюють у себе ресурси, що пропонуються на ринку, а потім - продають їх кінцевим покупцям від свого імені. Вони створюють власні зобов'язання й вимоги, які можуть бути самостійними інструментами грошового ринку, зумовлювати появу нових грошових потоків.

За характером посередницьких операцій розрізняється багато видів фінансових посередників: банки, страхові компанії, інвестиційні, фінансові та трастові компанії, пенсійні фонди, кредитні товариства тощо. За місцем на грошовому ринку їх можна розділити на дві групи: банки та небанківські фінансово-кредитні установи.

Виокремлення банків в окрему групу зумовлено тим, що вони мають значно ширші можливості оперувати на грошовому ринку, ніж інші інституції. Тому банки займають ключове положення в секторі опосередкованого фінансування.

Причини згрупування банків: банки на тільки можуть акумулювати вільні кошти кредиторів, а й самі створювати депозитні грошові кошти в процесі кредитної діяльності; банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування всіх інших фінансово-кредитних інституцій, а тому можуть мобілізувати, а отже – тимчасово використати вільні кошти останніх.