Переказаний вексель – виписується кредитором як наказ боржнику виплатити у зазначений термін йому чи вказаній ним третій особі певну суму грошей. Характерні риси векселя:
Абстрактність – на векселі не вказаний конкретний вид угоди;
Беззаперечність – обов'язкова оплата боргу, аж до примусових заходів;
Оборотність – передача векселя як платіжного засобу іншим особам з передавальним написом на його звороті (індосамент), що створює можливість взаємного заліку вексельних зобов'язань.
Банкнота – банківський білет, грошовий знак, що випускається в обіг центральним емісійним банком. Забезпечений усіма активами банку та масою товарів, що належать державі.
Чек – письмовий наказ власника поточного рахунку банку про виплату певній особі вказаної в ньому суми грошей.
Економічна природа чека – він є засобом для отримання готівки в банку, засобом обігу та платежу, інструментом безготівкових розрахунків.
Відмінність паперових і кредитних грошей:
ПАПЕРОВІ |
КРЕДИТНІ |
Виникають з функції грошей як засобу обігу Випускають державою або центральним банком Наділені примусовим курсом, обов'язкові до прийому |
Виникають з функції грошей як засобу платежу Випускаються банком Не мають примусового курсу |
Електронні гроші – умовна назва фінансових коштів, які використовує їх власник на основі електронної системи банківських послуг.
Приводяться в рух не за допомогою паперових носіїв (банківських білетів, чеків, векселів), а завдяки запровадженню в сфері розрахункових операцій комп'ютерів і сучасних систем зв'язку.
До електронних грошей відносять: кредитні картки, дебетові картки, картки для банкоматів.
Кредитні картки – виникли на основі електронних грошей. Сприяють скороченню платежів готівкою, обслуговують роздрібну торгівлю та сферу послуг, служать засобом розрахунків, є інструментом кредиту.
1.4. Специфічний характер вартості грошей
Гроші – це товар, що має власну внутрішню вартість на етапі зародження і становлення ринкових відносин.
Сучасні готівкові гроші (банкноти або чекові депозити) мають відносну вартість.
Завдяки цьому:
гроші функціонують в обігу законний платіжний засіб тому, що вони є грішми, декларованими державою;
їх вартість формується під впливом ринкових сил, стихійно.
Сучасна монетарна теорія виходить з того, що відносна вартість грошей пов'язана з характеристикою їх економічної корисності.
Користь грошей визначається опосередковано через корисність інших товарів та економічних послуг, які можна отримати на ці гроші.
Економічна корисність грошей:
Маючи абсолютну ліквідність, гроші можна обміняти на інший товар.
Гроші є найзручнішою формою накопичення багатства, а його зберігання в такій формі потребує мінімум витрат.
Гроші мають унікальну властивість – забезпечення зв'язку сучасного та майбутнього.
Корисність грошей пов'язана з рідкістю, тобто постійним попитом на них.
Відносна вартість грошей не є константою – вона змінюється в часовому просторі.
Відносна вартість певної суми грошей на момент t1 (MVt1) і на момент t2 (MVt2) не є однаковою:
де,
М – маса грошей;
tn – період часу;
V – швидкість обігу грошей.
Вартість грошей – визначається їх купівельною спроможністю, а ціною тієї чи іншої грошової одиниці є її валютний курс.
Відносна вартість грошей у функції засобу обігу визначається опосередковано як їх купівельна спроможність. Їх цінність порівнюється з вартістю товарів і послуг, які можна на них купити.
Динаміка вартості грошей визначається динамікою цін. Ці величини знаходяться в обернено пропорційній залежності.
Підвищення вартості грошей |
= |
Підвищення купівельної спроможності грошей |
= |
Зниження загального рівня цін |
Вартість грошей може визначитися одним із показників:
На основі індексу роздрібних цін;
На основі індексу оптових цін;
Через дефлятор валового національного продукту (тобто порівняння номінальної та реальної величини ВВП).
Відносна вартість грошей у функції нагромадження, що використовуються у формі фінансових активів (облігацій, акцій, інших цінних паперів), визначається нормою відсотка, який є платою за зберігання грошей саме в одній із цих форм.
Норма відсотка – показник вартості банківських грошей.