- •Тема 1. Суть і функції грошей
- •1.2. Гроші як загальний еквівалент і абсолютно ліквідний актив
- •1.3. Форми грошей, причини та механізм їх еволюції
- •1. Епоха товарних (повноцінних) грошей
- •2. Епоха паперових (неповноцінних) грошей
- •Причини демонетизації золота:
- •IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
- •Переказаний вексель – виписується кредитором як наказ боржнику виплатити у зазначений термін йому чи вказаній ним третій особі певну суму грошей. Характерні риси векселя:
- •1.4. Специфічний характер вартості грошей
- •1.5. Роль грошей у ринковій економіці
- •Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
- •1. Класична кількісна теорія грошей
- •2. Трансакційний варіант кількісної теорії грошей
- •3. Кембриджський варіант кількісної теорії грошей
- •4. Кейнсіанська теорія грошей
- •5. Монетаризм і його внесок у розвиток теорії грошей
- •Тема 3. Грошовий оборот і грошові потоки
- •1. Суть і структура грошового обороту
- •2. Грошова маса
- •3. Швидкість обігу грошей
- •4. Умови і принципи організації безготівкового платіжного обороту
- •5. Порядок оформлення розрахункових документів
- •Тема 4. Грошові системи
- •1. Суть грошової системи. Елементи грошової системи
- •2. Основні типи грошових систем, їх еволюція
- •3. Державне регулювання грошової сфери як головне призначення грошової системи
- •4.4. Інфляція: суть, форми вияву, причини та наслідки
- •Види інфляції
- •5. Грошові реформи: поняття, цілі та види грошових реформ
- •Види грошових реформ залежно від їх впливу на економічну систему:
- •Тема 5. Кредит у ринковій економіці
- •1. Кредит та його функції
- •2. Класифікація кредитів комерційних банків
- •3. Роль кредиту у розвитку економіки
- •Тема 6. Грошовий ринок
- •Суть і структура грошового ринку
- •2. Мотиви та чинники, що визначають параметри попиту на гроші
- •Сучасний монетаризм
- •Кейнсіанські теорії
- •3. Механізм формування пропозиції грошей
- •4. Рівновага на грошовому ринку та процент
- •Тема 7. Кредитні системи
- •1. Поняття кредитної системи
- •2. Банківська система: принципи побудови, цілі, механізм функціонування
- •3. Центральні банки, їх походження, призначення та функції
- •4. Комерційні банки, їх види та правові основи організації
- •5. Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути
- •Тема 8. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною
- •Міжнародний валютний фонд і його діяльність в Україні
- •Світовий банк
- •3. Європейський банк реконструкції та розвитку
- •4. Банк міжнародних розрахунків
5. Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути
Крім банків в кредитній системі існує безліч різноманітних кредитних установ, сукупність яких утворює парабанківську систему (рис. 1.).
До складу парабанківської системи входять:
спеціалізовані кредитно-фінансові інститути (СКФІ) – саме парабанківські установи, діяльність яких орієнтується на обслуговування певних типів клієнтури (нерідко на пільгових умовах) або поширюється на такі сфери кредитування, які є ризиковими для приватних банків (сільське господарство, будівництво, мале підприємництво);
поштово-ощадні установи – особлива різновидність спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, які акумулюють дрібні заощадження широких верств населення через поштові відділення і використовують ці кошти для кредитування інших кредитно-фінансових установ та держави. Останнім часом вони дедалі частіше здійснюють кредитно-розрахункове обслуговування населення (це є характерною функцією банків). Найстарішими представниками поштово-ощадних установ є поштово-ощадні банки.
Небанківські фінансово-кредитні установи (парабанки) відрізняються від банків тим, що здійснюють діяльність на фінансовому ринку, не випускаючи власних боргових зобов'язань, а лише власні акції. Усі ризики, пов'язані зі зміною вартості активів і пасивів, вони розподіляють серед акціонерів.
Відповідно до світової практики, до небанківських установ (парабанків) належать:
Інвестиційні компанії, фонди.
Лізингові компанії
Факторингові компанії.
Брокерські і ділерські фірми.
Страхові компанії.
Пенсійні фонди.
Фінансові компанії.
Ломбарди.
Кредитні товариства.
Трастові компанії тощо.
Інвестиційні компанії – це різновид кредитно-фінансових інститутів, які випускають і продають власні цінні папери, в основному дрібни індивідуальним інвесторам. На отримані кошти купують цінні папери підприємств і банків, забезпечуючи своїм акціонерам дохід у вигляді дивідендів за акціями інвестиційних компаній.
Лізингові компанії – організації, які купують предмети довгочасного кредитування (машин, обладнання, транспортні засобі тощо) і надають їх у довгострокову оренду (на 5-8 років і більше) фірмі-орендарю, яка поступово сплачує лізинговій компанії вартість взятого в оренду майна.
Факторингові компанії – це організації, які купують дебіторську заборгованість клієнтів, пов'язану з постачанням товарів або наданням послуг.
Страхові компанії – це фінансові інститути, які утворюються для відшкодування можливих збитків у результаті стихійного лиха, інших несприятливих умов. Ці організації утворюють спеціальний фонд (страховий фонд) за рахунок страхових внесків громадян та юридичних осіб – страхувальників (ці внески мають вигляд купівлі страхових полісів). Кошти страхового фонду, як правило не набагато перевищують щорічні виплати страхових відшкодувань, тому страхові компанії володіють досить значними та стійкими грошовими ресурсами. Ці ресурси вони вкладають у довгострокові цінні папери з фіксованими строками (головним чином – в облігації промислових компаній).
Пенсійні фонди – державні чи приватні організації, що утворюються для забезпечення населення коштами на період виходу на пенсію (виплати пенсій).
Вони утворюються за рахунок внесків працюючих та підприємців, володіють досить значними сумами грошових коштів, які вкладають в акції та облігації різних підприємств.
Фінансові компанії спеціалізуються на кредитуванні продажу споживчих товарів на виплат, а також надають комерційні кредити (близько 80% усіх активів).
Джерелом грошових ресурсів компанії є власні короткострокові зобов'язання, які розміщуються на ринку, а також кредити комерційних банків.
Ломбарди – це кредитні установи, що надають кредити під заставу рухомого майна. Як правило, це короткострокові (до трьох місяців) кредити, що надаються населенню на споживчі цілі.
Залежно від виду застави, позика становить 50-80% її вартості. Одночасно з позиками під заставу ломбардами практикується зберігання цінностей клієнтів, а також продаж закладеного майна на комісійних закладах.
Кредитні товариства – це установи, що утворюються для задоволення потреб їх членів у кредиті (кооперативів, орендних підприємств, підприємств малого і середнього бізнесу, фізичних осіб).
Їх капітал формується шляхом купівлі паїв та сплати спеціального внеску, який при виході з товариства не повертається. Основними видами діяльності кредитних товариств є надання коротко- і середньострокових кредитів, посередницька діяльність.
Кредитні спілки – це громадські організації, створені на добровільних засадах з метою фінансового та соціального захисту їх членів через залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування. Видають позики під мінімальні проценти і не мають на меті одержання прибутку. Фінансову діяльність проводять так, щоб залучені кошти не зменшувались и забезпечували покриття витрат на утримання самої спілки.