
- •Тема 1. Суть і функції грошей
- •1.2. Гроші як загальний еквівалент і абсолютно ліквідний актив
- •1.3. Форми грошей, причини та механізм їх еволюції
- •1. Епоха товарних (повноцінних) грошей
- •2. Епоха паперових (неповноцінних) грошей
- •Причини демонетизації золота:
- •IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
- •Переказаний вексель – виписується кредитором як наказ боржнику виплатити у зазначений термін йому чи вказаній ним третій особі певну суму грошей. Характерні риси векселя:
- •1.4. Специфічний характер вартості грошей
- •1.5. Роль грошей у ринковій економіці
- •Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
- •1. Класична кількісна теорія грошей
- •2. Трансакційний варіант кількісної теорії грошей
- •3. Кембриджський варіант кількісної теорії грошей
- •4. Кейнсіанська теорія грошей
- •5. Монетаризм і його внесок у розвиток теорії грошей
- •Тема 3. Грошовий оборот і грошові потоки
- •1. Суть і структура грошового обороту
- •2. Грошова маса
- •3. Швидкість обігу грошей
- •4. Умови і принципи організації безготівкового платіжного обороту
- •5. Порядок оформлення розрахункових документів
- •Тема 4. Грошові системи
- •1. Суть грошової системи. Елементи грошової системи
- •2. Основні типи грошових систем, їх еволюція
- •3. Державне регулювання грошової сфери як головне призначення грошової системи
- •4.4. Інфляція: суть, форми вияву, причини та наслідки
- •Види інфляції
- •5. Грошові реформи: поняття, цілі та види грошових реформ
- •Види грошових реформ залежно від їх впливу на економічну систему:
- •Тема 5. Кредит у ринковій економіці
- •1. Кредит та його функції
- •2. Класифікація кредитів комерційних банків
- •3. Роль кредиту у розвитку економіки
- •Тема 6. Грошовий ринок
- •Суть і структура грошового ринку
- •2. Мотиви та чинники, що визначають параметри попиту на гроші
- •Сучасний монетаризм
- •Кейнсіанські теорії
- •3. Механізм формування пропозиції грошей
- •4. Рівновага на грошовому ринку та процент
- •Тема 7. Кредитні системи
- •1. Поняття кредитної системи
- •2. Банківська система: принципи побудови, цілі, механізм функціонування
- •3. Центральні банки, їх походження, призначення та функції
- •4. Комерційні банки, їх види та правові основи організації
- •5. Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути
- •Тема 8. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною
- •Міжнародний валютний фонд і його діяльність в Україні
- •Світовий банк
- •3. Європейський банк реконструкції та розвитку
- •4. Банк міжнародних розрахунків
1.2. Гроші як загальний еквівалент і абсолютно ліквідний актив
Гроші – це загальний еквівалент для всіх інших товарів, тобто вони служать засобом вираження вартості інших товарів.
Гроші – специфічний товар, про що свідчить їх походження. Причому товаром можуть виступати повноцінні гроші, які мають внутрішню вартість, а неповноцінні гроші – банкноти, що існують в обігу наразі, є знаками вартості.
Суттєві риси специфічного товару - грошей:
Гроші не здатні прямо задовольняти будь-які фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано – через відчуження їх на купівлю звичайних товарів та послуг.
Маючи здатність обмінюватися на будь-які цінності, гроші перетворюються в абстрактного носія вартості, в абсолютну ліквідність як абстрактну цінність чи багатство.
Грошам на відміну від інших товарів притаманна абсолютна ліквідність.
Ліквідність визначається як:
1) можливість використання певного активу в ролі засобу платежу;
2) здатність даного активу зберігати свою номінальну вартість незмінною.
Абсолютна ліквідність – здатність активу негайно обмінюватися на будь-які блага.
Функціональні форми грошей – похідні від грошових функцій, їх логічне продовження. Гроші – найвищий ступінь у розвитку економічних відносин. Маючи істотну відмінності від попередніх структур, функціональні форми грошей певною мірою зберігають і спадковість.
Важливим показником, який характеризує відмінність грошей від інших активів, є їх ліквідність. Ліквідність є ступенем зрілості окремих функціональних форм грошей.
Портфельний підхід до визначення суті грошей є методом аналізу використання грошей (рис. 1.1).
Сенс портфельного підходу при визначенні структури особистого багатства полягає в оцінці його окремих елементів з позицій ступеня їх ліквідності.
Людина в умовах ринкової економіки має можливість зберігати своє багатство у таких формах: а) гроші; б) цінні папери; в) капітал у матеріально-фізичній формі.
Ліквідність будь-якого виду майна (активу) безпосередньо пов’язана з витратами його обміну на інші види майна.
Майно, витрати обміну якого дорівнюють нулю, є абсолютно ліквідним.
Рис. 1.1. Портфельний підхід до суті грошей
На рис. 1.2. представлені най поширені види активів, якими може володіти суб’єкт, у порядку зменшення їх ліквідності.
Рис. 1.2. Портфель активів економічного суб’єкта
Грошовий сектор економіки роздвоюється на дві самостійні і органічно пов’язані ланки.
Грошовий сектор |
|||||||
|
|
|
|
|
|
||
Грошова структура “гроші як гроші” |
|
Специфічна структура “гроші як капітал” |
|||||
Обслуговування товарного обігу Т-Г-Т |
функція |
Обіг капіталу Г-Т-Г |
|||||
Забезпечення реалізації отриманого доходу (зарплати, пенсії, дивіденду тощо) |
відмінності |
Одержання нової вартості, більшої за авансову |
|||||
Через функції міри вартості та засобу обігу |
реалізація себе |
Через функції засобу платежу і нагромадження |
Гроші як гроші використовуються переважно для реалізації наявної споживної вартості, тобто їх цільове призначення обмежується посередництвом в обміні.
Гроші як капітал використовуються для забезпечення зростання наявної вартості. Для цього виготовлену вартість потрібно реалізувати, нагромадити та використати так, щоб її не тільки зберегти, а й збільшити. Це можливо лише за умови, що гроші використовуються для формування промислового чи торговельного капіталу або як позичковий капітал.
Набуття грошима однієї з форм руху капіталу не означає, що вони перестали використовуватися як гроші.
Функціонуючи як капітал, гроші продовжують виконувати свої традиційні функції міри вартості і засобу обігу, які разом конституюють явище грошей. Тому відмінності між грошима як грошима і грошима як капіталом досить умовні і визначаються переважно призначенням грошей при їх використанні економічними суб’єктами. Гроші є власне грошима насамперед при їх витрачанні на особисте споживання, оскільки забезпечують купівлю товарів та послуг.