Дидактичні принципи:

1. Визначають діяльність учителя і пізнавальну діяльність учнів.

2. Базуються на закономірностях навчання.

3. Сприяють взаємопроникненню методів навчання і виховання.

4. Є системою вимог до визначення змісту, форм і методів навчання.

5. Є засобом виховання і розвитку особистості.

6. Є основними положеннями, якими керуються при викладанні навчальних предметів.

7. Є положеннями, якими керуються учні.

3. Загальноприйняті основні принципи навчання:

1. Свідомості. 2. Активності.. . . . . . .

3. Систематичності. . . . 4. Послідовності.

5. Міцності. 6. Ґрунтовності.. . . .

7. Науковості.. . . . . 8. Доступності.. . . . . . .

9. Наочності. 10. Індивідуального підходу .

11. . Емоційності.. 12. Зв’язку теорії з практикою

13. Цілеспрямованості.

4. З наведеного переліку запропонованих принципів навчання вкажіть загальноприйняті:

1. Свідомості. 2. Активності.

3. Оптимізації. 4. Доступності.

5. Планомірності. 6. Своєчасності.

7. Наочності. 8. Послідовності.

9. Систематичності. 10. Міцності.

11. Ґрунтовності. 12. Дієвості.

13. Науковості. 14. Індивідуального підходу.

15. Емоційності. 16. Зв’язку теорії з практикою.

17. Керівної ролі вчителя. 18. Зв’язку техніки з практикою.

5. Вкажіть вимоги, які випливають із принципу доступності в навчанні.

1. Вибирати головне, суттєве в емпіричному компоненті змісту (властивості, ознаки, функції).

2. Виховувати в учнів почуття радості від успіху в навчанні.

3. Забезпечувати відповідність обсягу домашнього завдання встановленим нормам.

4. Використовувати достатню кількість фактів, прикладів для формування ядра знань – теорій, ідей, законів.

5. Вивчати мотиви учіння школярів.

6. Використовувати наочні посібники.

7. Поступово ускладнювати навчальні завдання.

8. Надавати диференційовану допомогу учням у навчанні.

9. Об’єм знань і темп навчання вибирати з урахуванням реальних можливостей учнів.

10. Застосовувати знання, уміння, навички в практичній діяльності.

6. Із вказаних вимог виберіть ті, що випливають із принципу науковості в навчанні.

1. Знайомити з історією винаходів.

2. Показувати перспективи розвитку науки.

3. Розкривати причиново-наслідкові зв’язки в процесах і явищах.

4. Використовувати краєзнавчий матеріал у процесі навчання.

5. Організовувати систематичне повторення засвоєних знань.

6. Розвивати емоційне ставлення учнів до процесу і способів здобуття знань.

7. Систематично вивчати учнів.

8. Забезпечувати діалектичний підхід при вивченні фактів і явищ навколишнього світу.

9. Вносити корекцію в знання, здобуті самостійно.

10. Озброювати учнів методами науки.

7. Вкажіть вимоги, які висуває до процесу навчання принцип систематичності і послідовності навчання.

1. Встановлювати міжпредметні зв’язки і співвідношення між поняттями під час вивчення теми, навчального предмета.

2. Озброювати учнів досвідом творчої діяльності.

3. Об’єктивно розкривати наукові факти та теорії.

4. Використовувати логічні операції аналізу та синтезу.

5. Показувати перспективи розвитку науки.

6. Створювати проблемні ситуації в навчанні.

7. Забезпечувати послідовність етапів засвоєння знань.

8. Здійснювати планомірний порядок навчання.

9. Створювати тенденції в пізнавальній діяльності учня до уявлення реальних предметів, явищ навколишньої дійсності.

10. Визначати місце нового матеріалу в структурі теми чи розділу.

8. Із вказаних вимог виберіть ті, що випливають із принципу свідомості і активності учнів у навчанні.

1. Широко використовувати у процесі навчання бесіди, створювати проблемні ситуації.

2. Спонукати учнів до різних видів творчості.

3. Вивчати мотиви учіння школярів.

4. Показувати значення навчального предмету для вирішення життєвих проблем.

5. Враховувати вікові особливості учнів.

6. Використовувати у процесі навчання мислительні операції (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення).

7. Навчати учнів раціональних прийомів організації навчальної діяльності.

8. Повторювати навчальний матеріал за розділами і структурними смисловими частинами.

9. Вчити учнів складати план відповіді.

9. Вкажіть вимоги, які висуває до процесу навчання принцип міцності знань, умінь і навичок.

1. Повторювати навчальний матеріал за розділами і структурними смисловими частинами.

2. Запам’ятовувати навчальний матеріал в поєднанні з пройденим раніше.

3. Виділяти при повторенні основні, провідні ідеї.

4. Використовувати самостійну роботу учнів (творче застосування знань).

5. Навчати учнів раціональних прийомів організації навчальної діяльності.

6. Постійно звертатися до раніше засвоєних знань для їх поглиблення.

7. Забезпечувати відповідність обсягу домашнього завдання встановленим нормам.

8. Створювати проблемні ситуації у навчанні.

9. Використовувати логічні операції аналізу та синтезу.

10. Вкажіть вимоги, які висуває до процесу навчання принцип ґрунтовності навчання.

1. Послідовно застосовувати всю систему дидактичних принципів, законів і закономірностей.

2. Використовувати цікаві приклади.

3. Застосовувати наочність і ТЗН.

4. Здійснювати засвоєння матеріалу певними частинами.

5. Виконувати оптимальну кількість навчальних вправ.

6. Систематично і правильно будувати повторення вивченого матеріалу.

7. Домагатися осмисленого засвоєння знань.

8. Вчити учнів раціональних прийомів організації навчальної діяльності.

9. Здійснювати установку на запам’ятовування знань.

10. Систематично вивчати учнів.

11. Із вказаних вимог виберіть ті, що випливають із принципу наочності навчання.

1. Створювати умови для виникнення в учнів позитивних емоцій.

2. Здійснювати навчання на конкретних образах, які безпосередньо сприймаються учнями.

3. Використовувати достатню кількість фактів, прикладів для формування ядра знань – теорій, ідей, законів.

4. Спрямовувати сприймання учнів на найістотніші ознаки і особливості предметів.

5. Створювати тенденції в пізнавальній діяльності учня до уявлення реальних предметів, явищ навколишньої дійсності.

6. Звертати увагу учнів на внутрішню суть зображень.

7. Раціонально поєднувати всі засоби навчання, забезпечувати розвиток образного мислення учнів.

8. Домагатися осмисленого засвоєння знань.

12. Вкажіть вимоги до процесу навчання, які випливають із принципу індивідуального підходу.

1. Враховувати рівень розумового розвитку учня.

2. Здійснювати аналіз досвіду учнів.

3. Вивчати мотиви учіння школярів.

4. Надавати індивідуальну допомогу учням у навчанні.

5. Враховувати рівень пізнавальної і практичної самостійності учня.

6. Враховувати рівень вольового розвитку учня.

7. Об’єднувати в диференційовані підгрупи учнів, які мають однакові навчальні можливості.

8. Створювати проблемні ситуації у навчанні.

9. Поступово ускладнювати навчальні завдання.

10. Виховувати в учнів почуття радості від успіху в навчанні.

13. Із вказаних вимог виберіть ті, що випливають із принципу емоційності навчання.

1. Використовувати логічні операції аналізу та синтезу.

2. Виховувати в учнів почуття радості від успіху в навчанні.

3. Викликати в учнів почуття подиву засобами навчання.

4. Систематично вивчати учнів.

5. Розвивати емоційне ставлення учнів до процесу і способів здобуття знань.

6. Використовувати наочні посібники.

7. Виховувати у кожного учня уміння володіти своїми настроями, контролювати свої емоції.

8. Вивчати мотиви учіння школяра.

9. Створювати проблемні ситуації у навчанні.

14. Із вказаних вимог виберіть ті, що випливають із принципу зв’язку теорії з практикою.

1. Показувати зв’язок розвитку науки і практичних потреб.

2. Використовувати навколишню дійсність як джерело знань і як сферу їх застосування.

3. Використовувати зв’язок школи і виробництва.

4. Широко використовувати проблемно-пошукові і дослідницькі завдання.

5. Використовувати наочні посібники.

6. Розумову діяльність необхідно поєднувати з практичною діяльністю.

7. Здійснювати аналіз досвіду учнів.

8. Розвивати та переносити успіхи учнів з одного виду діяльності на інші.

9. Використовувати зв’язок навчання з життям як стимул для самоосвіти.

10. Раціонально поєднувати всі засоби навчання.

15. Пропущені в тексті слова заповніть адекватними змісту поняттями.

Вихідні дидактичні положення, які відображають закономірності процесу навчання називають . . принципами.. . З них випливають . . . . . . . . . правила. . . . . .. навчання, які визначають характер окремих методичних . ...прийомів, що використовує вчитель.

Тема № 14.  Зміст освіти в національній школі

1. Методологічною основою теорії змісту освіти є:

1. Діалектична теорія. 2. Теорія пізнання..

3. Теорія всебічного розвитку особистості. 4. Єдність теорії і практики.

2. З перерахованих назв систем виберіть ті, які в найбільшій ступені визначають формування змісту навчання. Системи:

1. Дидактичних цілей. 2. Педагогічних намірів.

3. Соціальних і наукових досягнень. 4. Побажань батьків.

5. Суспільних потреб. 6. Особистих потреб.

7. Можливостей процесу навчання. 8. Методів навчання.

9. Принципів навчання.

3. Які системи викладу змісту навчального матеріалу мають місце на сучасному етапі:

1. Спіральна. 2. Формальна.

3. Концентрична. 4. Психологічна.

5. Державна. 6. Лінійна.

7. Мішана. 8. Циклічна.

4. Формування змісту загальної середньої освіти повинно задовольняти такі вимоги:

1. Відповідність соціальному замовленню суспільства.

2. Забезпечення високого наукового і практичного значення навчального матеріалу..

3. Урахування реальних можливостей процесу навчання. . .

4. Забезпечення соціально детермінованої єдності в побудові і реалізації змісту освіти з позицій усіх навчальних предметів, що вивчаються в школі..

5. Формування змісту загальної середньої освіти повинно задовольняти такі вимоги:

1. Вивчати шкільні предмети комплексно.

2. Забезпечувати відповідність соціальному замовленню суспільства.

3. Забезпечувати єдність в побудові і реалізації змісту освіти з позицій усіх навчальних предметів, що вивчаються в школі.

4. Ураховувати інтереси і потреби учнів.

5. Забезпечувати високу наукову і теоретичну значущість навчального матеріалу, що включений у зміст освіти.

6. Забезпечувати дієвість теоретичних знань.

7. Забезпечувати домінантну роль гуманітарних наук у формуванні всебічно розвинутої особистості.

8. Ураховувати реальні можливості процесу навчання.

9. Ураховувати реальні можливості учнів.

10. Ураховувати реальні можливості педагогів і школи.

6. Для яких систем викладу змісту навчального матеріалу характерні такі особливості:

1. Повторне вивчення певних розділів, тем для більш глибокого проникнення в сутність явищ і процесів.

. Концентрична.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2. Безперервна послідовність матеріалу від простого до складного відповідно до принципів послідовності, систематичності, доступності.

. . . Лінійна.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3. Неперервне розширення і поглиблення знань з певної проблеми.

. Система викладу у формі спіралі. . . . . . . . . . . .

4. Комбінація різних систем викладу.

. . Мішана система викладу.. . . . . . . . . . . . . . .

7. На формування змісту освіти мають вплив такі теорії:

1. . Матеріальної освіти. . . . . 2. . . Формальної освіти. . .

3. Дидактичного утилітаризму.. 4. Структуралізму.

5. Проблемно-комплексна.

8. Яким теоріям формування змісту освіти відповідні вказані вимоги?

1. Вивчати шкільні предмети комплексно – Проблемно-комплексна теорія..

2. Відмовитися від принципів систематичності та послідовності в старших класах – Теорія структуралізму. . .

3. Вчити учнів мислити, розвивати їх здібності і пізнавальні інтереси, увагу, пам’ять – Теорія дидактичного формалізму. .

4. Забезпечити енциклопедичність знань учнів – Теорія матеріальної освіти.

5. Забезпечити концентрацію уваги на заняттях конструктивного характеру – Теорія дидактичного утилітаризму.. .

9. Виберіть правильну відповідь. Навчальний план визначає:

1. Тривалість навчального року, четвертей і канікул.

2. Кількість годин з кожного предмета за роками навчання.

3. Тематичний зміст матеріалу, що вивчається.

4. Орієнтовну кількість часу, який учитель має витратити на вивчення окремих питань курсу.

5. Розподіл предметів за роками навчання.

6. Повний перелік предметів, які вивчаються в даному навчальному закладі.

7. Перелік основних світоглядних питань.

8. Кількість годин у тиждень на вивчення кожного предмета.

9. Рекомендації з питань реалізації міжпредметних та міжкурсових зв’язків.

10. Виберіть правильну відповідь. Навчальна програма містить:

1. Повний перелік предметів, які вивчаються в навчальному закладі.

2. Розподіл предметів за роками навчання.

3. Пояснювальну записку про цілі вивчення предмета, основні вимоги до знань і вмінь учнів, форми та методи навчання, які рекомендовано використовувати.

4. Рекомендовану літературу.

5. Перелік навчального обладнання і наочних посібників.

6. Кількість годин у тиждень на вивчення кожного предмета.

7. Тематичний зміст матеріалу, що вивчається.

8. Рекомендації щодо реалізації міжпредметних і міжкурсових зв’язків.

9. Перелік основних світоглядних питань.

10. Структуру і тривалість практикумів.

11. Загальні принципи формування змісту освіти:

1. Гуманістичності. 2. Науковості.

3. Послідовності. 4. Історизму.

5. Систе­матичності.. . . . 6. Зв’язку з життям.. . . . . . . .

7. Відповідності віковим можливостям учнів. 8. Доступності.

12. Вкажіть компоненти змісту навчального матеріалу, які передбачають:

1. Відображення об’єктів у системі понять і категорій:

. Теоретичний.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2. Підтвердження теоретичних знань практикою:

. . Практичний.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3. Відображення зовнішніх зв’язків, відношень предметів і явищ:

. Емпіричний.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

13. Характерні особливості повноцінних знань:

1. Повнота. 2. Глибина.

3. Оперативність. 4. . Гнучкість. . . . . . . .

5. . Узагальненість.. . . . . . 6. . Системність.. . . . . . . .

7. Усвідомлення.

14. Визначте особливості повноцінних знань за змістом основних параметрів.

Для довідки:

1. Повнота. 2. Глибина.

3. Оперативність. 4. Гнучкість.

5. Узагальненість. 6. Системність.

7. Усвідомленість.

Має прояв у швидкості знаходження способів застосування знань в інших умовах – .4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Визначається кількістю знань про об’єкт, що вивчається – . . 1. . . . .

Передбачає вміння застосовувати знання в подібних ситуаціях – . .3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Передбачає утворення певної структури знань, яка відповідна структурі наукової теорії – . . . . 6. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Має прояв через розуміння зв’язку між знаннями, через розуміння шляхів оволодіння ними – . . 7. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Характеризується числом усвідомлених істотних зв’язків даного знання з іншими, що до нього належать –. . .2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Має прояв у здатності підводити конкретні знання під загальні – . . .5 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

15. Допишіть основні способи – шляхи мотивації учіння:

1. Створення проблемної ситуації.

2. Умотивованість оцінок.. . . . . . . . . . . . .

3. Залучення учнів до оціночної діяльності.

4. Використання різних методів і форм навчання. . . .

5. Щирість емоційних проявів з боку вчителя.. . . . . . .

6. Культура спілкування.

7. Почуття гумору.

8. Постійний аналіз життєвих ситуацій, звернення до особистого досвіду учня

16. Визначте принципи підбору змісту підручника за вказаними вимогами:

Урахування вікових особливостей учнів – . . .4 . . . . . . . . . . . . . . . .

Взаємозв’язок з іншими предметами – . . . . . . 5. . . . . . . . . . . . . . . . .

Знайомство з новими науковими ідеями – . . . . 1. . . . . . . . . . . . . . . .

Для довідки:

1. Науковість. 2. Всебічність.

3. Зв’язок з життям. 4. Доступність.

5. Системність.

17. Які вимоги до сучасного підручника, на вашу думку, ще не реалізовані?

1. Єдність вимог до підручника і до організації засвоєння його змісту.

2. Збалансованість теоретичного, емпіричного і практичного компонентів змісту.

3. Висвітлення змісту навчального матеріалу різними шляхами.

4. Наявність зв’язків між окремими елементами матеріалу.

5. Науковість змісту.

6. Художнє оформлення підручника.

7. Чітке формулювання визначень правил, законів, ідей.

8. Політехнічний характер змісту.

9. Наявність проблемності і залучення учнів до пошукової діяльності.

18. Вкажіть, які конкретні завдання постають перед учителем при здійснені аналізу навчального матеріалу підручника.

1. Визначити методологічні основи вивчення теми.

2. Виявити її дидактичні цілі.

3. Вказати місце теми в системі курсу.

4. Зробити логіко-структурний аналіз текстового матеріалу теми.

5. Розподілити запитання-завдання на різних етапах навчального процесу.

6. Розробити додаткові запитання.

7. Визначити значення ілюстрацій, їх розподіл відповідно до цільових установок.

8. Розробити завдання до ілюстрацій підручника.

9. Сформулювати мету уроку.

19. Визначте основні функції підручника (освітня, виховна, розвивальна, управлінська, дослідницька) за їх зовнішнім проявом.

1. Формування розумових, перцептивних, мнемонічних мовних здібностей учнів – . . Розвивальна.. . .

2. Засвоєння нових знань – . Освітня. .

3. Формування в учнів умінь та навичок відповідно до чинної програми – . . Освітня. .. . . . . . .

4. Програмування певного типу навчання – . . . Управлінська.. . . . . .

5. Удосконалення певних рис особистості школяра – Виховна.. . .

6. Формування світогляду учня – . . . Виховна.. .. . . . . . . . . . .

7. Програмування типу навчання, методів, форм і засобів здобуття знань та обробки інформації – . Управлінська.. . . .

8. Спонукання учня до самостійного розв’язування проблеми – Дослідницька..

20. Проаналізуйте перераховані терміни і розподіліть їх на групи за самостійно виділеними ознаками групування.

Розвивальна, спіральна, теоретичний, емпіричний, повнота, освітня, глибина, лінійна, оперативність, гнучкість, управлінська, концентрична, практичний, узагальненість, виховна, дослідницька, мішана, системність, усвідомлення.

21. Назвіть авторів теорій організації змісту освіти:

1. Теорія формальної освіти – Д. Локк, Й. Песталоцці. Й. Гербарт

2. Теорія матеріальної освіти – . Я. Коменський, Г. Спенсер. .

3. Теорія єдності матеріальної і формальної освіти – К. Ушинський, В. Блонський.

4. Теорія дидактичного утилітаризму – Д. Дьюї. . . . . . . . . .

5. Теорія культурологічної спрямованості освіти – . . І. Лернер, М. Скаткін, В. Краєвський.

Прізвища для довідки: М. Скаткін, Д. Локк, Я. А. Коменський, К. Ушинський, В. Блонський, В. Краєвський, Й. Песталоцці, Г. Спенсер, І. Лернер, Й. Гербарт, Д. Дьюї.

22. Допишіть основні принципи програми «Освіта» (Україна XXI ст.).

1. Пріоритетність освіти. 2. Демократизація.

3. Гуманізація.. . . . . . . 4. Гуманітаризація.

5. Національна спрямованість. . . . . . . . 6. Відкритість системи освіти.

7. . Неперервність. . . . 8. Єдність навчання і виховання.

9. Багатоукладність і варіативність освіти..

23. Допишіть основні цілі та завдання програми «Освіта» (Україна XXI ст.).

1. . Відродження і розбудова національної системи освіти..

2. Формування творчої особистості.

3. Демонополізація системи освіти.

4. Лібералізація традиційних освітніх структур.

5. Широке використання досягнень вітчизняної та світової педагогіки

6. Створення в суспільстві атмосфери сприяння розвиткові освіти.

7. Подолання національного нігілізму, заідеологізованості.

8. Підготовка нової генерації педагогічних кадрів.

9. Формування нових економічних основ системи освіти.

24. Вкажіть основні шляхи реалізації компонента змісту освіти, який називають досвідом емоційно-ціннісного ставлення.

1. Встановлення цілісної структури об’єкта.

2. Аналіз життєвих ситуацій.

3. Біографічний матеріал про вчених.

4. Аналіз життєвого досвіду учнів.

5. Постійне звернення до моральних, етичних категорій.

6. Самостійне перенесення знань та вмінь в нову ситуацію.

Тема № 15.  Методи і засоби навчання

1. Класифікуйте методи навчання на основі цілісного підходу до взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів у навчанні (за Ю. Бабанським):

1. Методи організації і самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності

2. Методи стимулювання і мотивації учіння .

3. Методи контролю і самоконтролю навчально-пізнавальної діяльності

2. Визначте, на яке запитання можна знайти відповідь у методі навчання?

1. За зовнішньою формою прояву – Що виступає джерелом пізнання нового?

2. За внутрішньою сутністю (за типом пізнавальної діяльності) – На якій рівень самостійності та активності учнів сподівається вчитель?.

3. За логікою засвоєння знань- Яка форма мислення домінує у навчанні?

3. За зовнішньою формою прояву методи навчання є:

1. Словесні.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2. Наочні.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3. Практичні. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4. Які методи належать до групи наочних методів навчання?

1. Графічні роботи. 2. Самостійне спостереження.

3. Вправа. 4. Лабораторні роботи.

5. Робота з книгою. 6. Демонстрування.

7. Складання таблиць. 8. Дослідні роботи.

9. Робота з контурними картами. 10.Ілюстрування.

5. Які методи належать до групи словесних методів навчання?

1. Лабораторні роботи. 2. Вправи.

3. Розповідь. 4. Інструктаж.

5. Самостійне спостереження. 6. Пояснення.

7. Диспут. 8. Робота з книгою.

9. Ілюстрування. 10. Бесіда.

11. Демонстрування. 12. Лекція.

13. Дискусія.

6. Які прийоми належать до методу бесіди?

1. Прийом обговорення відповідей і суджень учнів.

2. Прийом активізації мислення учнів.

3. Прийом формулювання висновків.

4. Прийом коригування відповідей.

5. Прийом порівняння.

6. Прийом створення ситуації успіху в навчанні.

7. Прийом постановки запитань.

8. Прийом роботи з книгою.

7. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змісту поняттями.

За допомогою системи запитань учитель включив учнів у діяльність, спрямовану на перенесення силами учнів загальних ознак з відомого на вивчення ознак нового об’єкта . Отже, за зовнішньою формою прояву цей метод можна назвати . бесідою. . ; за рівнем пізнавальної діяльності учнів він є частково-пошуковий.; за логікою засвоєння навчального матеріалу він є . традуктивний.. . . . . . .

8. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змісту поняттями.

За допомогою розв’язання системи завдань учитель залучив учнів до діяльності, де передбачено самостійне вивчення окремих сторін, ознак і властивостей нового об’єкта з поступовим переходом до узагальнень і формулювань законів. Отже, за зовнішньою формою прояву цей метод можна назвати . . вправою . . . . ..; за рівнем пізнавальної діяльності учнів він є . дослідницьким .; за логікою засвоєння навчального матеріалу він є індуктивним.

9. Які методи належать до групи практичних методів навчання?

1. Лабораторні роботи. 2. Робота з книгою.

3. Вправи. 4. Демонстрування.

5. Бесіда. 6. Практичні роботи.

7. Самостійне спостереження. 8. Ілюстрування.

9. Лекція. 10. Дидактична гра.

10. Класифікуйте методи навчання на основі зовнішньої форми їх прояву (словесні, наочні, практичні), рівня пізнавальної діяльності учнів, логіки засвоєння знань.

1. Індуктивний. 2. Лекція.

3. Робота з книгою. 4. Спостереження.

5. Традуктивний. 6. Ілюстрування.

7. Дискусія. 8. Розповідь.

9. Проблемно-пошуковий. 10. Бесіда.

11.Демонстрування. 12. Дослідницький.

13.Практична робота. 14. Вправа.

15.Пояснювально-ілюстративний. 16. Лабораторний дослід.

17.Пояснення. 18. Дедуктивний.

19.Частково-пошуковий. 20. Репродуктивний.

11. Назвіть основні підходи до класифікації методів навчання.

1. За джерелом знань. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2. За рівнем пізна­вальної активності учнів.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3. За логікою засвоєння знань. . . . . . . . . . .

4. За дидактичною метою. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5. На основі цілісного підходу до взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів у навчанні

12. Проаналізуйте і прокоментуйте вислів А. Дістервега про те, що «поганий учитель підносить істину, хороший вчить її знаходити». Поганий вчитель використовує пояснювально-ілюстративний, репродуктивний методи навчання. Розвиває не мислення, а пам’ять. Хороший вчитель використовує проблемний вид навчання, частково-пошуковий, дослідницький методи навчання, використовує загально-наукові методи дослідження і розвиває мислення.

13. Встановіть ієрархію критеріїв вибору і поєднання методів навчання.

1. Відповідність методів умовам і відведеному часу для навчання. 6

2. Відповідність змісту даної теми. 3

3. Відповідність можливостям учителя. 5

4. Відповідність принципам навчання. 2

5. Відповідність цілям і задачам навчання. 1

6. Відповідність навчальним можливостям учнів. 4

14. Виберіть методи навчання.

1. Бесіда. 2. Лекція.

3. Розповідь. 4. Інструктаж.

5. Пояснення. 6. Робота з книгою.

7. Естетичне виховання. 8. Консультація.

9. Диспут. 10. Дискусія.

11.Трудове виховання. 12. Дослідницький.

13.Пояснювально-ілюстративний. 14. Повторення вивченого.

15.Індуктивний. 16. Вправи.

17.Практичні роботи. 18. Лабораторний.

19.Самоконтроль. 20. Підведення підсумків.

21.Традуктивний. 22. Комбінований.

15. Етапи пізнавальної діяльності учнів на практичних заняттях:

1. Пояснення вчителя. Етап теоретичного осмислення.

2. Показ. Етап інструктажу. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3. Проба. Етап виконання роботи 2-3 учнями..

4. Практична робота. Етап самостійного виконання..

5. Контроль. Етап оцінювання робіт.

16. Вкажіть фактори, що визначають вибір методів навчання.

1. Ціль навчання.

2. Рівень мотивації навчання.

3. Реалізація принципів і закономірностей навчання.

4. Зміст, який необхідно реалізувати.

5. Кількість і складність навчального матеріалу.

6. Рівень підготовленості учнів.

7. Вік учнів.

8. Працездатність учнів.

9. Сформованість навчальних навичок.

10. Час навчання.

11. Матеріально-технічні умови навчання.

12. Організаційні умови навчання.

13. Тип і структура заняття.

14. Взаємовідносини між учителем й учнями.

15. Кількість учнів у класі.

16. Рівень підготовленості вчителя.

17. Емоційний настрій вчителя.

18. Взаємовідносини між учителем і представниками дирекції школи.

19. Специфіка предмета.

17. Проаналізуйте терміни і розподіліть їх на групи за самостійно виділеними ознаками групування.

Практичні, репродуктивний, індуктивний, робота з книгою, спостереження, вправи, проблемний, синтетичний, диспут, лабораторна робота, частково-пошуковий, аналітичний, розповідь, ілюстрування, дидактична гра, пояснення, дискусія, наочні, дослідницький, дедуктивний, лекція, пояснювально-ілюстративний, бесіда, практична робота, традуктивний, демонстрування, словесні.

18. Проаналізуйте терміни і розподіліть їх на групи за самостійно виділеними ознаками групування.

Пояснення, евристичні, повідомлювальні, лабораторні роботи, тренувальні, письмові, розповідь, описові, вступні, вправи, творчі, технічні, лекція, катехізичні, контрольно-корекційні, дидактична гра, вступні, графічні, дискусія, репродуктивні, контрольні, усні, пробні, практичні роботи, повторювально-узагальнюючі, диспут, робота з книгою.

19. Умови ефективного застосування методу вправ:

1. Свідома спрямованість учнів на підвищення якості діяльності.

2. Теоретична підготовленість учнів до виконання вправ.

3. Послідовність виконання вправ..

4. Достатня кількість вправ.. . . . . . .

5. Перевірка практикою ступеня оволодіння навичками й уміннями.

6. Контроль і розвиток в учнів уміння здійснювати самоконтроль.

20. Визначте методи навчання за рівнем пізнавальної активності учнів, аналізуючи їх конкретні навчальні дії.:

1. Учні сприймають, усвідомлюють і фіксують у своїй пам’яті знання, які вчитель викладає в “готовому” вигляді.

. . . . Пояснювально-ілюстративний. . . . . .

2. Учні самостійно здобувають знання в процесі розв’язання проблеми засобами, які вони визначають, порівнюють різні варіанти відповідей.

. . . . . Дослідницький.. . . . . . . . . .

3. Учні засвоюють знання у «готовому» вигляді, запам’ятовують їх і правильно відтворюють.

. . Репродуктивний.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4. Учні спостерігають за діями вчителя, процесом його мислення при розв’язанні досліджуваної проблеми.

. . . Проблемного викладу.. . .

5. Учні під керівництвом учителя самостійно розмірковують, розв’язують пізнавальні завдання, проблемні ситуації, аналізують, формулюють висновки.

. . . Частково-пошуковий. . . . . . . . . . . . .

21. Визначте методи навчання за рівнем пізнавальної активності учнів, аналізуючи професійні дії вчителя.

1. Учитель викладає зміст навчального матеріалу, забезпечує його відтворення.

. . . . Репродуктивний.. . . . .

2. Учитель формулює проблему, спостерігає за процесом самостійного розв’язання учнями проблемних завдань.

. . . Дослідницький.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3. Учитель викладає знання в «готовому» вигляді, організовує сприйняття знань різними засобами.

. . . . Пояснювально-ілюстративний. . . . . . . . . . . . . . .

4. Учитель формулює проблему і показує шляхи її розв’язання.

. . Проблемного викладу.. . . . . . . . .

5. Учитель організовує пошук нових знань за допомогою різних засобів.

. . . . Частково-пошуковий. . . . . . . . . . . . . . .

22. У навчально-виховному процесі методи виконують функції:

1. Освітню. 2.  . Розвивальну.. . . . .

3. Виховну.. . . . . . . . . . 4. . Стимулюючу.. . . . .

5. Контрольно-корекційну.

23. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змістові поняттями.

Учитель поєднав пояснення з показом виконання дій. Учні повторюють дії вчителя з одночасним їх коментуванням. Міцність засвоєння забезпечується шляхом багаторазового повторення дій. На основі окремих фактів формулюються висновки й узагальнення. Отже, за зовнішньою формою прояву цей метод можна назвати . .вправою. .; за рівнем пізнавальної діяльності учнів він є . . . репродуктивним. . .; за логікою засвоєння навчального матеріалу він є . . . індуктивним. . . .

24. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змістові поняттями.

Після проведення інструктажу вчитель організував одночасне виконання учнями однієї і тієї ж роботи за допомогою навчального обладнання. В процесі аналізу окремих фактів і результатів досліду учні самостійно формулюють основний закон (положення). Учитель корегує їх висновки. Отже, за зовнішньою формою прояву цей метод можна назвати . лабораторною роботою.; за рівнем пізнавальної діяльності учнів він є . . . . частково-пошуковим.; за логікою засвоєння навчального матеріалу він є індуктивним.

25. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змістові поняттями.

Учитель забезпечує сприймання «готових» знань за допомогою показу дослідів. У процесі формулювання загальних положень використовує конкретні приклади. Отже, за зовнішньою формою прояву цей метод можна назвати . демонструванням.; за рівнем пізнавальної діяльності учнів він є пояснювально-ілюстративним. . за логікою засвоєння навчального матеріалу він є дедуктивним..

26. Психолог С. Рубінштейн писав: «Людина досконало володіє лише тим, що сама здобуває власною працею». Якими методами і засобами навчання забезпечується ця вимога?

Методи:

частково-пошуковий, дослід­ницький, робота з книгою, творча вправа..

Засоби:

прийоми самовиховання, підручник, додаткові дидактичні матеріали, комп’ютер..

27. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змісту поняттями.

На уроці формування знань учитель ставить перед учнями низку проблемних запитань, пропонує провести дослід з виявлення важливої залежності між двома явищами, процесами. У результаті дослідження і міркувань від загального до конкретного учні за допомогою вчителя формулюють висновки про ступінь залежності між досліджуваними процесами. Таким чином, в даному випадку поєднувалися методи .бесіди і практичної роботи . (за джерелом знань), частково-пошуковий. (за рівнем пізнавальної діяльності учнів), індуктивний. . . . . . . . . . . (за логікою засвоєння знань).