Тема 4. Загальна характеристика логіки і методів науково-педагогічного дослідження

1. Чим слід керуватися при виборі теми дослідження?

1. Метою. 2. Актуальністю.

3. Завданням. 4. Новизною.

5. Можливістю впровадження результатів.

6. Гіпотезою.

7. Стратегією і тактикою.

2. Які із вказаних понять належать до методів педагогічних досліджень?

1. Спостереження. 2. Педагогічна вимога.

3. Переконання. 4. Доручення.

5. Екскурсія. 6. Експеримент.

7. Опитування. 8. Інтерв’ю.

9. Лекція.

10. Метод узагальнення незалежних характеристик.

11. Вивчення шкільної документації та учнівських робіт.

20. Проаналізуйте вказані терміни і розподіліть їх на групи за самостійно виділеними ознаками групування:

Аналіз, діяльнісний, спостереження, об’єкт, синтез, експеримент, предмет, абстрагування, особистісний, метод узагальнення незалежних характеристик, гіпотеза, завдання, вивчення шкільної документації, моделювання, системний, інтерв’ю, бесіда, наукова новизна, конкретизація, узагальнення, систематизація, анкетування, рейтинг, теоретична значущість, порівняння, структура, історичний, опис, дедукція, консиліум, індукція.

21. Вкажіть етапи педагогічного дослідження, що відсутні в переліку:

1. Визначення проблеми. 2. Постановка завдань.

3. Формулювання гіпотези і теоретичне обґрунтування об’єкту дослідження 4. Розробка програми.

5. Проведення експериментального досліджен­ня.

6. Обробка і аналіз результатів.

7. Практична апробація.

8. Складання й оформлення наукового звіту чи дисертаційної роботи 9.Впровадження результатів у практику.

22. Вкажіть правильну послідовність етапів педагогічного дослідження:

1. Впровадження результатів. 9

2. Практична апробація результатів. 7

3. Визначення проблеми дослідження. 1

4. Розробка програми і методики. 4

5. Складання й оформлення наукового звіту. 8

6. Постановка завдань дослідження. 2

7. Обробка і аналіз результатів. 6

8. Проведення експериментального дослідження. 5

9. Формулювання гіпотези і теоретичне обґрунтування об’єкта дослідження. 3

ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ

Тема 5. Суть виховного процесу

23. Класифікуйте названі суперечності як рушійні сили виховного процесу на зовнішні та внутрішні:

1. Між досягнутим рівнем розвитку дитини і новим змістом діяльності, яким вона оволодіває.

2. Між суспільством і природою.

3. Між виховним процесом і процесом формування особистості.

4. Між організмом і середовищем.

5. Між впливом сім’ї, школи і громадськості.

6. Між необмеженими можливостями розвитку людської природи і обмеженими умовами соціального життя.

7. Між потребами, мотивами і установками особистості.

8. Між колективом та особистістю.

9. Між застарілими педагогічними концепціями і новими вимогами життя.

24. Управління процесом виховання передбачає:

1. Визначення змісту виховання.

2. Підбір форм, методів і прийомів для реалізації змісту виховання...

3. Організацію діяльності учнів і досвіду поведінки.

4. Регулювання взаємовідносин у колективі, координацію впливу на дитину з боку вчителів, батьків і представників громадськості.

5. Керівництво самовихованням учнів. ..

6. Вивчення рівня вихованості учнів і корекція змісту і методики виховання...

25. Які з перерахованих понять відображають особливості процесу виховання:

1. Цілеспрямованість. 2. Віддаленість результатів.

3. Складність. 4. Співдружність з сім’єю.

5. Неперервність. 6. Виховання почуттів.

7. Масовість. 8. Повага до особистості.

9. Зв’язок з життям. 10. Економічність.

11. Опора на позитивне. 12. Варіативність.

13. Багатофакторність. 14. Тривалість.

15. Двосторонній характер.

26. Дуже низький рівень вихованості особистості характеризується:

1. Негативним досвідом поведінки, яка важко піддається корегуванню.

2. Самоорганізація не розвинута.. . . ..

3. Саморегуляція відсутня.. . . . . . . . . . . . . . . ..

27. Низький рівень вихованості особистості характеризується:

1. Слабким проявом позитивного, ще нестійкого досвіду поведінки..

2. Спостерігаються зриви.

3. Поведінка регулюється в основному вимогами старших та іншими зовнішніми стимулами.

4. Саморегуляція інтуїтивна. . . . . . . . ..

5. Самоорганізація інтуїтивна. . . . . . . . . . . . . . . ..

28. Середній рівень вихованості характеризується:

1. Стійкою позитивною поведінкою.

2. Наявністю регуляції і саморегуляції...

3. Наявністю організації і самоорганізації.. . . . . . . . . . ..

4. Активна позиція стосовно до діяльності і вчинків товаришів по класу ще не проявляється.

29. Високий рівень вихованості особистості характеризується:

1. Наявністю стійкого і позитивного досвіду поведінки.

2. Наявністю саморегуляції.

3. Проявом активної позиції

30. Основні показники рівня вихованості школяра:

1. Зовнішній вигляд, культура поведінки у школі та за її межами.

2. Громадська активність. . . . . . . . . . ..

3. Самостійність у всіх видах діяльності.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ..

4. Сформованість наукового світогляду, національної самосвідомості.

5. Ставлення до навчання, інтерес до знань і визначення їх ролі в своєму розвитку.

6. Залучення до національної та світової культури, мистецтва, літератури

7. Фізичне здоров’я, інтерес до занять фізичною культурою і спортом.

8. Працелюбність, орієнтованість на майбутню професію.

31. Прийоми самовиховання:

1. Самопереконання. 2. Самопідбадьорювання.

3. Самоосуд і самопокарання. 4. Самопримус.

5. Самонавіювання.. 6. Самозаохочення. ..

7. Самоаналіз.. . . ..

32. Який зміст вкладають у поняття «діяльнісно-особистісний» підхід у вихованні?

1. Включення учня в різноманітні види діяльності.

2. Оволодіння різними сторонами суспільного досвіду.

3. Стимулювання активності учня в діяльності.

4. Синтез виховання, навчання і розвитку особистості.

5. Формування особистості на основі властивих цьому процесу закономірностей.

6. Формування позитивного ставлення до діяльності.

7. Розвиток «мотиваційної сфери особистості».

33. Проаналізуйте терміни і розподіліть їх на групи за самостійно виділеними ознаками групування:

Самопереконання, спадковість, компенсаційна, самопідбадьорювання, мета, виховання, виправна, самонавіювання, завдання, відновна, середовище, зміст, самозаохочення, стимуляційна, форми, методи, самопокарання, активність, самоаналіз, прийоми, самопримус, корегування результатів виховання.

34. Побудуйте логічну схему виховного процесу, використовуючи його структурні компоненти: форми, методи, прийоми, мета, зміст, завдання, коригування результатів виховання.

Мета – завдання – зміст – форми – методи – прийоми – корегування результатів виховання.

35. У чому полягає «основна трагедія виховання» (Д. Н. Узнадзе)?

1. Цілі, методи і форми виховання випливають із педагогічних цілей, а не з актуальних потреб та інтересів учнів.

2. Дитина живе сьогоднішнім днем, а вихователь прагне наблизити її до майбутнього, яке віддалене в часі.

3. Вихованець не розуміє цілей вихователя і бореться проти свого ж майбутнього.